Великий вплив на розвиток української культури в Криму справляє Всекримське товариство "Просвіта" ім. Т.Г. Шевченка, створене в листопаді 1999 р. Головою правління товариства було обрано проф. Таврійського національного університету П.І. Гарчева. Але перші спроби консолідації української інтелігенції в Криму сягають кінця 80-х рр. ХХ століття, коли на півострові створюються перші осередки Всеукраїнського товариства "Просвіта" і відбувається поступова реорганізація цих відділень в єдину організацію. Першою в травні 1992 р. оформилася Сімферопольська організація "Просвіти", тоді ж почала виходити газета "Кримська світлиця". В січні 1993 р. відбулася республіканська установча конференція товариства "Просвіта". В 1993-1994 рр. регіональні осередки товариства створюються у всіх містах і більшості районів Криму.

Важливою формою діяльності "Просвіти" стало проведення науково-практичних конференцій, читань, лекторіїв, присвячених проблемам національної незалежності і державного будівництва в минулому і на сучасному етапі. Дві конференції, присвячені 80-річчю Центральної Ради (1997 р.) і 350-річчю відродження української державності (1998 р.) привернули до себе увагу наукової громадськості із різних регіонів України.

Товариство докладає чимало зусиль до популяризації української культури і освіти в Криму. З цією метою були внесені пропозиції в республіканську програму розвитку української освіти і культури на півострові. З ініціативи Сімферопольської міської організації "Просвіта" в 1997 р. у м. Сімферополі була створена перша українська гімназія. Навчальний заклад, маючи статус гімназії, приймає на конкурсній основі здібних та обдарованих дітей м. Сімферополя та навколишніх сіл. Нині тут навчається 480 дітей.

Сьогодні успіхи гімназії, її привабливість для кримчан - це результат особистісно зорієнтованої педагогіки. Кожна дитина тут цікава педагогам, в закладі роблять все, щоб вона була цікава і іншим, і собі.

У гімназії працюють кафедри філології, історії, природничих дисциплін, естетичного та національного виховання, вивчаються чотири іноземні мови: англійська, німецька, французька, арабська. На спецкурсах можна поглибити знання з навчальних дисциплін. У гімназії працюють численні студії естетичного напрямку: театральна "Маестро", естрадного співу, образотворчого мистецтва "Палітра", фітодизайну "Магнолія", фольклорна група "Росава", а також хор "Веселкові дзвоники" та інструментальний ансамбль. Гімназисти мають можливість відвідувати гуртки, в яких знайомляться з декоративно-ужитковим мистецтвом (кераміка, вишивка, ткацтво, бісероплетіння). Краєзнавство вивчається не тільки на уроках, а й на заняттях гуртка туризму та спортивного орієнтування.

Учні гімназії є призерами та переможцями міських, республіканських олімпіад, конкурсів Малої академії наук. На літніх канікулах вони мають змогу проходити навчально-ознайомчу практику (краєзнавчу, журналістську, екскурсійну, геологічну, музейну).

Бібліотека закладу - найкраща шкільна бібліотека міста, її фонд нараховує понад 22 тисяч навчальної, довідкової та художньої літератури. У комп'ютерному класі проводяться не тільки заняття з інформатики, а й уроки біології, історії, географії, математики; діти беруть участь у міжнародних Internet-олімпіадах.

Виховання еліти не можливе без формування естетичних смаків, без розуміння творів високого мистецтва. З картин Полянициної, які були подаровані гімназії, почався відлік створення картинної галереї. На цей час в ній зібрано також твори заслуженої художниці України Т. Шевченко, жительки Каліфорнії К. Кричевської-Росандич, роботи всесвітньо відомого аквареліста М. Кричевського та молодої художниці О. Божедомової.

Важливою ланкою діяльності Товариства став відбір обдарованих випускників кримських шкіл для навчання у вузах західних областей України. За період з 1992 по 1999 рік понад 200 випускників шкіл стали студентами львівських та тернопільських вузів на основі договорів про співпрацю.

Активно працюють алуштинський, ялтинський, керченський, красноперекопський та феодосійський осередки Товариства. Вони регулярно проводять літературно-музичні вечори і концерти, виставки народної творчості, лекторії, присвячені видатним діячам української культури Т. Шевченку, І. Франку, Л. Українці та іншим, державні свята і пам'ятні дати історії України.

Унікальним центром зібрання предметів культури всіх етнічних груп населення Криму є Кримський етнографічний музей, який створено в квітні 1999 р. Сьогодні у фондах музею нараховується понад 3 тис. експонатів - фотоматеріали, історико-побутові предмети. Експедиції, організовані співробітниками музею, охопили понад 100 населених пунктів Криму, Донецької, Херсонської областей та Вірменії. Все це дозволило розгорнути перші дослідження, а також провести етнографічні розвідки з метою підготовки наступних експозицій.

Співробітники музею підготували 15 стаціонарних і декілька пересувних виставок, які експонувалися в музеях м. Сімферополя, Алушти, Сак, Феодосії.

У 1995 р. в межах фестивалю національних культур, який відбувався в м. Сімферополі, була влаштована виставка "Вони жили поряд", де вперше зібрані і показані експонати, притаманні матеріальній і духовній культурі вірмен, білорусів, болгар, греків, євреїв, караїмів, кримських татар, кримчаків, німців, росіян, українців і чехів. А в 1996 р. в м. Києві відбулася виставка "Багатонаціональна культура Криму", присвячена 5-річчю незалежності України.

Підбиваючи підсумки, зазначимо, що досвід вирішення національного питання як у Криму, так і за його межами може надати суттєву допомогу сучасним історикам, правознавцям, політикам у розв'язанні і попередженні конфліктів на етнічній основі. Національне питання є одним із найбільш складних, гострих, яке не можна подолати одночасним адміністративним заходом.

Джерела та література

Копиленко О. Л. Україна і Крим: "переговори у справі нового ладу" (документи і матеріали). - К., 2001.

Копиленко О. Л. З історії законодавства про громадянство України. - К., 2001.

Копиленко О. Л. Автономна Республіка Крим: проблеми правового статусу: Монографія.