1.1. Лиман

ЩОДЕННИКИ В. КРИЖАНІВСЬКОГО ЯК ДЖЕРЕЛО З ЦЕРКОВНОЇ ІСТОРІЇ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ XIX СТ.

Серед джерел з церковної історії півдня України XIX ст. важливу роль посідають щоденники. Зокрема, значна кількість інформації про діяльність духовенства, церковне будівництво, духовний світ населення Бердянська - повітового міста Таврійської губернії, міститься в щоденниках В.К. Крижанівського. Цінність записів Василя Костянтиновича обумовлюється, між іншим, тим, що їх автор більше сорока років прожив у Бердянську, був досить поважною людиною, займаючи посаду наглядача митної застави, а пізніше наглядача бердянського парафіяльного училища.

До нас дійшли щоденники за 1865, 1866, 1870, 1875 і 1876 роки. Втім, інформація з церковної історії, що міститься на їх сторінках, виходить далеко за ці хронологічні межі.

Стосовно міських храмів Божих В.К. Крижанівський згадує, що в 1836 р., коли він вперше відвідав Бердянськ за дорученням графа М.С. Воронцова для відкриття тут порту і митної застави, населений пункт не мав жодної церкви, а існував лише критий соломою молитовний будинок на тому місці, де пізніше збудували соборну церкву [1.- 1866.-30 січня]. Дійсно, бердянські метричні книги, які збереглися в Державному архіві Запорізької області і датовані 1831-1846 роками, були складені в Святодухівському молитовному будинку (щоправда, в деяких з цих метрик релігійна споруда називається то церквою, то молитовним будинком) [2.-Ф.246.-Оп.1.-Арк.28, 30-32, 34, 36, 38, 40, 50, 55, 68, 84, 101].

Зростаюче чисельно, населення Бердянська не могло задовольнятись послугами лише цієї релігійної споруди, і станом на 8 жовтня 1865 р. В. Крижанівський вже писав про три православні церкви - Вознесенську, Богоявленську, Покровську в самому місті і церкву в ім'я всіх Святих на кладовищі. В записах Василя Костянтиновича знаходимо і додаткові відомості про ці храми. Так, найбільш новою з перелічених церков була Покровська, освячена 1 жовтня 1865 р. Підрядниками при її зведенні були брати Іван Григорович та Михайло Григорович Соловйови, архітектором - Олександр Іванович Валенкамп. Оцінюючи внутрішнє вбрання Покровської церкви, В. Крижанівський записав: "Живопис іконостаса дуже гарний" [1.-1865.-1 жовтня].

Стосовно головного храму Бердянська - Вознесенського собору - 26 грудня 1875 р. записано, що він був освячений у 1847 чи 1848 р. У щоденнику за 1865 р. повідомляється, що вже згадані підрядники та архітектор брали участь у зведенні дзвіниці цього храму [1.-1865.-26 травня].

19 вересня 1865 р. на дзвіниці був установлений великий хрест [1.-1865.- 22 вересня], а 15-17 листопада велися роботи зі встановлення дзвонів [1.-1865.- 16 листопада].

Крижанівський пише, що архітектор Валенкамп був однією з осіб, які керували роботами з вирівнювання площі навколо собору. Хоча Вознесенський храм діяв вже давно, благоустроєм соборної площі зайнялись лише в 1865 р., а до того нерідко було важко пішки дістатись до церкви, оскільки все навколо було залите водою [1.-1865.- 2 вересня].

З щоденникового запису, зробленого 14 липня 1866 р., про Богоявленську церкву дізнаємось, що її архітектором був вже згадуваний О.І. Валенкамп. Тут же наводяться його характеристика, деякі факти біографії. Крижанівський повідомляє, що Олександр Іванович прожив у Бердянську близько 9 років, збудував дві церкви, але інших "визначних будівель" на рахунку цього "поганого" архітектора не було.

Про церкву на кладовищі повідомляється, що вона була збудована на кошти Миколи Степановича Кобозева, першого міського голови Бердянська. В цій же церкві Микола Степанович був похований.

Відзначимо, що незадовго до смерті М.С. Кобозев виступив і підрядником будівництва церкви у Василівці [1.-1865.-5 жовтня].

Дані, наведені про бердянські храми Божі в щоденниках Крижанівського, доповнюють "Відомості про церкви і формуляри служителів церков м. Бердянська 1865 р.", що збереглись в Державному архіві Автономної Республіки Крим. Зокрема, у "Відомості про церкву Соборну Вознесенську повітового міста Бердянська Таврійської єпархії і губернії" говориться:

"Розпочата будівництвом в 1842 році, а завершена в 1848 році і 18 травня освячена.

Будівлею кам'яна з дерев'яною решітчастою огорожею на кам'яному фундаменті; дзвіниця нова добудована кам'яна, з Височайшого наказу за затвердженим планом.

Престолів у ній три: головний в ім'я Вознесіння Господня, другий Архістратига Михаїла і третій Святителя Миколи.

Начинням достатня.

За штатом потрібно священиків 3, дяків 2, дячків 2, і паламарів 2, а наявними є священиків 2, дяків 3, з них один на дячківській вакансії, дячків 1, і паламарів 2.

Священно- і церковнослужителі живуть частково в своїх будинках, а частково в найманих.

На утримання священно- і церковнослужителів жалування не передбачається, а користуються доброхотним подаянням від своїх парафіян; статок їх досить не обмежений від невизначеності місцевої торгівлі і перебування в місті єдиновірних іноземців.

Будівель, що належать Соборній церкві, немає.

Відстанню ця Соборна церква від Консисторії в 433-х верстах.

Найближчий до цієї Соборної церкви в Нововасилівському селищі молитовний будинок в 9-ти верстах.

Приписана до цієї Соборної церкви кладовищна Миколаївська церква.

Домових церков у цій парафії немає.

Опис церковного майна є ...

15. Копії з метричних книг з 1831 року наявні і зберігаються при Соборній церкві...

До цієї відомості підписались:

Бердянського Вознесенського Собору Благочинний

Священик Володимир Вуколов,

Священик Митрофан Федоров,

Дякон Володимир Екземплярський,

Дякон Феодор Васильківський,

Дякон Лавр Балабаісіков,

Дячок Андрій Григор' єв,

Паламар Іоанн Аболенський...".

Вважаємо за доцільне навести й інші відомості про бердянські церкви.

"Відомість про церкву парафіяльну Богоявленську, повітово-портового міста Бердянська Таврійської Єпархії"

"Розпочата будівництвом в 1860 році, а завершена 1863 року і освячена 4 січня 1864 року.

Будівлею кам'яна