Організаційна сторона виборів сільського самоврядування дещо відрізнялася від виборів до міських дум. Так, якщо вибори до міських дум проводились на основі пропорційності за партійними списками, то вибори у волосне земство проводилися, в першу чергу, на основі іменних списків, скласти які мали право будь-які десять осіб, що мали на це право [34, 28 сентября, 5 октября].

Земська кампанія включала підготовку і проведення виборів у волосні і повітові земства, а також формування знову обраних земських зборів і управ. Підготовча частина виборів почалася ще в липні 1917 р. Самі ж вибори були розбиті на два етапи: вибори у волосні земські установи (серпень - вересень) і вибори в повітове земство (вересень - жовтень).

Ось що з цього приводу написано в одному з вересневих номерів газети "Народная жизнь": "Майже всюди до 11.09. в 43 губерніях закінчилися вибори у волосне земство; запізнюються вибори в Бессарабській, подекуди у Вологодській, Катеринославській, Київській (призначені на 17.09), Полтавській і Тверській губерніях" [32, 17 сентября]. Вибори ж губернських гласних проводилися повітовими земськими зборами. Діяльність знову обраних земських установ почалася в жовтні - листопаді 1917 р. [32, 26 октября, 2 ноября]. Слід зазначити, що основні положення закону на осінь 1917 р. стали не актуальними. Селяни України втратили всяку довіру до Тимчасового уряду та його інституцій. Для них більш авторитетними органами самоврядування були селянські з' їзди, ради селянських депутатів і комітети селянських спілок, які підпорядковувалися в своїх діяльності Всеукраїнській раді селянських депутатів, обраній на Першому Всеукраїнському селянському з'їзді, який проходив у Києві 28 травня - 2 червня 1917 р. Не на користь виборчої кампанії спрацювала серпнева криза Тимчасового уряду, викликана невдалою спробою державного перевороту з боку російської вояччини [35].

Крім того байдужість селян до виборів була зумовлена також їх зайнятістю на сільгоспроботах і поганою інформованістю про те, що таке волосне земство [32, 17 сентября].

Не до вподоби селянам було і посилення політичного протистояння, пов'язаного з боротьбою за голоси сільських виборців. В Катеринославському повіті вибори відбулися в 38 волостях, а в 2-х (Новопавлівська і Борисівська) були визнані як такі, що не відбулися [36, 17 сентября].

Ще більш вражаючою була ситуація в с. Петрівка (Новомосковського повіту), де із 9 тисяч тих, що мали право голосу, на виборчу дільницю прийшло трохи більше 1 тис. осіб [37, 23 ноября].

Ненабагато кращою в плані політичної активності виборців була кампанія з виборів повітових гласних. Так, під час виборів гласних Новомосковського повітового земства участь у голосуванні взяло лише 8,7% виборців. В Амур-Нижньодніпровську із 27 тисяч осіб, що мали право голосу, вибирати гласних прийшло лише 3 813 [38, 28 сентября].

Досить цікава інформація про вибори до повітового земства в с. Іванівка Олександрівського повіту була опублікована в газеті "Селянська спілка" від 31 жовтня 1917 р. В ній, зокрема, говориться, що "наші сельчани показали себе зовсім неорганізованими і байдужими. Спілка виставила своїх членів, а Селянський союз - своїх. На щастя, в Івановській волості жодна партія списків не висунула. Подано голосів за список № 1 (Спілки) - 488 осіб і № 2 (Селянський союз) - 88. Ледве-ледве пройшов від Іванівської волості 1 наш кандидат учитель Я.П. Антонечко" [36, 1 октября].

Таким чином, можна зробити ряд узагальнень. Періодичні видання, як потужний джерельний комплекс, володіють широкими інформативними можливостями для вивчення революційних подій 1917 року з точки зору мікроісторичних студій, а саме, висвітлення історії формування та діяльності місцевих органів державної влади та самоврядування. Не слід забувати, що періодичні видання, насамперед газети, в період буремних революційних подій виступали практично єдиним засобом політичного просвітництва й організації мас.

Якщо в столиці на загальнодержавному рівні обстановка була переважно ясною: з одного боку - Тимчасовий уряд, з іншого - Петроградська Рада, то на місцях, в тому числі і в Катеринославській губернії, контури влади вимальовувались менш чітко. За неї боролись громадські виконавчі комітети, комісари Тимчасового уряду, ради, міські думи, земські управи. Проте, налагодити ефективну роботу серед населення органам державної влади та місцевого самоврядування ні в містах, ані в селах губернії так і не вдалося, адже їх еволюція у березні - жовтні 1917 року відбувалася в умовах постійного загострення партійно-політичної боротьби як на загальнодержавному так і на регіональному рівнях. Крім того, після більшовицького перевороту в кінці жовтня 1917 року в Петрограді і проголошенням Центральною Радою свого верховенства в Україні, вони знову були втягнуті у новий вир революційних потрясінь.

Джерела та література

Дмитрієнко М.Ф. Періодична преса Катеринослава 1917 - 1920-ті рр. (огляд фонду ЦНБ АН УРСР) // Збірник рефератів доповідей обласної науково-практичної конференції з історичного краєзнавства. - Дніпропетровськ, 1990.

Источниковедение новейшей истории России: теория, методология, практика: Учебник / А.К. Соколов, Ю.П. Бокарев, Л.В. Борисова и др. / Под ред. А.К. Соколова. - М., 2004.

Гамрецький Ю., Тимченко Ж., Щусь О. Триумфальное шествие Советской власти на Украине. - К., 1987.

Борщевский В.Я. Рабочий класс и Советы