Для держави було зручним те, що вчителі, які вже мали досвід роботи, але не мали відповідного рівня кваліфікації, здобували вищу освіту без відриву від місця роботи. Однак у повоєнний час на заочних відділеннях в українських педагогічних вузах успішність навчання була низькою. Наприклад, у 1948/1949 навчальному році вона складала усього 68%. [18.-С.12-18]. Тому вчителям, що навчались на заочних відділеннях педагогічних вищих навчальних закладів, надавались пільги, які мали стимулювати прагнення до підвищення успішності [19.-С.26-32]. Так, учителі, що успішно складали сесію, звільнялись від оплати за навчання. Від результатів сесії також залежав розмір відшкодування витрат на проїзд на сесію. Проїзд в обидва кінці оплачувався повністю за умов складання всіх іспитів на сесії. Якщо заочник складав лише їх частину, то проїзд оплачували в одну сторону, а якщо не складав жодного - не оплачували взагалі.

Після війни значно посилилась ідеологізація та політизація навчально-виховної роботи вузів УРСР. Ідеологічне та патріотичне виховання нерідко підміняли професійну підготовку студентів. Червоною ниткою у повоєнній суспільній політиці уряду проходила боротьба з космополітизмом, яка наклала свій відбиток на розвиток вищої освіті України. Ідеологічну підготовку та патріотичне виховання спеціалістів у вузах СРСР забезпечували політична економія та курс марксизму-ленінізму. До викладання цих двох дисциплін були підвищені вимоги. Неодноразово проголошувалась необхідність сумлінного ставлення до викладання марксизму-ленінізму та політекономії, покращення методики їх викладання. Комсомольські та партійні організації пильно стежили за виконанням студентами навчальних програм. Результати численних перевірок стану викладання курсу марксизму- ленінізму викривали недоліки та серйозні хиби. Керівництво наполегливо закликало звернути увагу на них та негайно внести корективи у свою роботу. Прикладом слугують матеріали перевірки стану викладання марксизму-ленінізму у педагогічних вузах України у 1947 р., які виявили, що викладачі слабо висвітлюють протилежність буржуазного та пролетарського світоглядів, не показують належним чином зв'язок теорії з сучасністю [20.- С.6-8]. Особливій критиці піддавались формальність та сухість викладання матеріалу, без належного обґрунтування та доказів, що, на думку чиновників, призводило до поверхового засвоєння матеріалу студентами.

На деякі зміни в навчальних планах вузів впливали суспільно-політичні акції у СРСР. Так, характерною ознакою сталінської епохи була боротьба з генетикою, одним з актів якої стала IV сесія ВАСГНШ 1948 р. Відповідно до висновків, зроблених на сесії, навчальні програми біологічних дисциплін у шкільних навчальних закладах та вузах вимагалось переглянути та впорядкувати [21.-С.17-20]. Це стосувалось також і педагогічних вузів.

Таким чином, у перші повоєнні роки керівництву УРСР вдалося у стислий термін відновити навчання у вищих педагогічних навчальних закладах та випуск спеціалістів. На республіканській нараді працівників вищої освіти, яка відбулась 1-3 червня 1945 р., начальник Управління педвузами НКО УРСР І.Ф. Строя заявив, що вже у 1944/1945 навчальному році була відновлена довоєнна мережа педагогічних вузів України [22].

У складних соціально-економічних умовах післявоєнної відбудови вдалось організувати прийом студентів в інститути та університети країни, налагодити випуск спеціалістів. Досягнення таких результатів у відновленні підготовки кваліфікованих педагогів було можливим завдяки, головним чином, комплексній державній політиці, що включала у цей період цілу систему надзвичайних заходів. Але платою за провідну роль держави у цьому процесі став надмірний ідеологічний тиск та жорсткий контроль за змістом навчання.

Джерела та література

Рогачевская Л.С. Социалистические соревнования в СССР. Исторические очерки 1917-1970 гг. - М., 1977.

Чуткерашвили Е.В. Кадры для науки. (Специалисты высшей квалификации в СССР и в капиталистических странах). - М., 1968.

Галкин К.Т. Высшее образование и подготовка научных кадров в СССР. - М., 1958.

Чижевський Б. Освіта у післявоєнні роки // Освіта України. - 2003. - 24 червня.

Педагогічні кадри // Радянська Україна. - 1944. - 11 липня.

Закон про п'ятирічний план відбудови та розвитку народного господарства УРСР на 1946-1950 рр. // Молодь України. - 1946. - 5, 6 вересня.

Про поліпшення підготовки учительських кадрів. Наказ №535 від 31 березня 1948 р. // Збірник наказів та розпоряджень Міністерства Української РСР. - 1948. - №8.

Про плату за навчання у вишах, технікумах і VIII-X класах середніх шкіл. Директивний лист №13-07 від 4 червня 1949 р. // Збірник наказів та розпоряджень Міністерства освіти Української РСР. - 1949. - №11.

Організовано провести набір у педагогічні учбові заклади // Молодь України. - 1945. - 1 червня.

В вузах України почались вступні іспити // Молодь України. - 1945. - 9 серпня.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.

Про будівництво житлових будинків для вчителів при початкових і семирічних сільських школах УРСР. Наказ №499 від 13 квітня 1949 р. // Збірник наказів та розпоряджень Міністерства освіти Української РСР. - 1949. - №8.

Новиков С.А. Пути развития высшего педагогического образования // Вестник высшей школы. - 1945. - №1.

Суворов Н.П. Новые учебные планы педагогических институтов // Вестник высшей школы. - 1951. - №9.

Про відкриття у 1949 році факультетів фізичного виховання та спорту в Кам'янець- Подільському та Черкаському педінститутах. Наказ №987 від 24 вересня 1949 р. // Збірник наказів та розпоряджень Міністерства освіти Української РСР. - 1949. - №19-20.

Про відкриття відділів іноземних мов в