західних губерніях, не можуть вважати себе повністю "русскими людьми" (хоча повинні себе такими вважати), коли їм твердять, що католик не може бути визнаний за росіянина. Так само і католицьке духовенство не може бути щиро відданим інтересам Росії, коли воно є символом ворожих Росії польських домагань [9, с.391].
Вважаючи православне духовенство головною підтримкою уряду у Західному краї, М. Катков пропонував покращити його становище, надавши йому право участі у земському представництві. Воно буде надійною підтримкою селянству, представляючи його інтереси у земських установах [8, с.981]. На думку М. Каткова, у гласні могли бути обрані не лише православні священики, але й диякони. Однак він стверджував, що це право не повинно поширюватися на католицьких священнослужителів. Російське "законодавство було надто ліберальним і не зовсім далекоглядним, не розрізняючи у державній службі православних і католиків" [8, с.982]. М. Катков наголошував на необхідності збільшити кількість православних церков, священно- і церковнослужителів у західних губерніях [8, с.981].
Для того, щоб остаточно інтегрувати південно-західні губернії до складу імперії, на думку М. Каткова, недостатньо одних лише політичних заходів. Він наголошував на необхідності посилення економічних зв'язків цього краю з центральною Росією. Для цього публіцист пропонував використати модернізаційні процеси та індустріалізацію, зокрема будівництво залізниць. Так, залізнична дорога, яка зв'язувала б Київ з Москвою, стверджував він, є найпершою державною необхідністю [8, с.974].
Отже, М. Катков, будучи прихильником ідеї триєдиної російської нації, не визнавав українців як окремий народ, заперечував самостійне існування української мови. Українофілів, згуртованих навколо часопису "Основа", він вважав зброєю "польської інтриги", спрямованою проти єдності російського народу. Південно-Західний край російський публіцист розглядав як "исконно русские области", де потрібно змінити структуру землеволодіння на користь російської аристократії шляхом примусового продажу польськими поміщиками своїх маєтків росіянам, деполонізувати управлінський апарат, поліпшити становище православного духовенства, перевести богослужіння в костьолах на російську мову, зміцнити економічні зв'язки цього краю з центральними губерніями. Лише за таких умов, втративши будь-яку надію на ці землі, Царство Польське ніколи не буде прагнути політичної самостійності.
Джерела та література
Изместьева Г.П. Михаил Никифорович Катков // Вопросы истории. - 2004. - №4.
Твардовская В.А. Идеология пореформенного самодержавия (М.Н. Катков и его издания). - М., 1978.
Попов А.А. М.Н. Катков: к вопросу о его социально-политических взглядах // Социально-политический журнал. -
1992. - №9.
Ширинянц А.А. Катков Михаил Никифорович // Общественная мысль России XVIII - начала XX века: Энциклопедия. - М., 2005.
Миллер А.И. "Украинский вопрос" в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX в.) - СПб., 2000.
Gtbocki H. Kresy Imperium. Szkice i materialy do dziejow polityki Rosji wobek jej peryferii (XVIII-XXI wiek). - Krakow, 2006.
Верстюк В.Ф. Українське питання в Російській імперії (друга половина XIX - XX ст.) // Україна і Росія в історичній ретроспективі: Нариси в 3-х т. - Т. 1: Верстюк В.Ф., Горобець В.М., Толочко О.П. Українські проекти в Російській імперії. - К., 2004.
Катков М.Н. 1863 год. Собрание статей, по польскому вопросу, помещавшихся в Московских Ведомостях, Русском Вестнике и Современной Летописи. - Вып. 2., 1887.
Катков М.Н. 1863 год. Собрание статей, по польскому вопросу, помещавшихся в Московских Ведомостях, Русском Вестнике и Современной Летописи. - Вып. 1. - М., 1887.
Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації XIX-XX ст. - К., 1996.
Левенець Ю. Теоретико-методологічні засади української суспільно-політичної думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина XIX - початок XX століття). - К., 2001.
Западные окраины Российской империи / Науч. ред. М. Долбилов, А. Миллер. - М., 2006.
Мисюра В. В. Український фактор в трактовке Михаилом Катковым польского вопроса (по материалам публицистики 1863 г.)
На основании анализа статей одного из наиболее влиятельных русских публицистов второй половины ХІХ в. Михаила Каткова, опубликованных в 1863 г., определена роль украинского фактора в его взглядах на решение польского вопроса. Юго-Западный край Г. Катков рассматривал как "исконно русские области", где необходимо изменить структуру землевладения в пользу русской аристократии, улучшить положение православного духовенства, перевести богослужение в костелах на русский язык. При таких условиях, по его мнению, Царство Польское некогда не будет стремиться к политической самостоятельности.
Ключевые слова: польский вопрос, украинский фактор, Михаил Катков, публицистика, Юго-Западный край Российкой империи, Царство Польское.
Misyura V. V. Ukrainian influence in Polish Issues Treatment by Michail Katkov (based on publicist materials of 1863)
On the basis of articles of one of the most influential Russian publicists of the second half of XIX century Michail Katkov, published in 1863, the influence of Ukrainian factor on solving of Polish issues was defined. South-Western district Katkov treated as "basically Russian region" where the structure of land ownership should be changed with benefits for Russian aristocracy, the state of Orthodox Church should be improved too and mess in cathedrals should be turned into Russian language as well. In those conditions, Polish Kingdom will never be eager to have political independence.
Keywords: polish issues, Ukrainian factor, Michail Katkov, publicistics, South-Western district of Russian empire, Polish Kingdom