безпартійної організації українців діаспори продовжив А. Жук. У пункті основ діяльності комітету, який торкався політичного статусу майбутньої України, наголос робився на самостійній державі "або ж надалі ідучу автономію окупованих українських земель у Росії та прилучення до них українських частин Галичини, Буковини й Угорщини". Ці землі, за проектом А. Жука, мали скласти Українське королівство "під зверхництвом династії Габсбургів" [5, с.112]. Таким чином, цей пункт основ означав еволюцію уявлень А. Жука про форму майбутньої української держави від республіки до монархії і у значній мірі збігався із відповідним положенням меморіалу В.Липинського.
З початком Першої світової війни у Львові було засновано "Союз визволення України", одним з провідних діячів якого став А.Жук. Як і планувалось, основою союзу став Український Інформаційний Комітет та його політична платформа. У відозві СВУ 1914 р. зазначалося, що "формою правління самостійної української держави має бути конституційна монархія з демократичним внутрішнім політичним устроєм, однопалатною системою законодавства, громадськими, мовними й релігійними свободами для всіх національностей і віросповідань, з самостійною українською церквою" [5, с.116]. Пропоновані у відозві основні засади майбутнього політичного та соціально-економічного устрою самостійної України практично тотожні запропонованим В. Липинським у Меморіалі УІК. Пояснення цьому дав сам А.Жук, підкреслюючи в своїх спогадах, що він протягом трьох років перед війною вів усю організаційну діяльність комітету, "а ідейне оформлення їй надав В.Липинський" [4, с.200].
Разом з тим, сам В. Липинський вважав А. Жука рівним собі соратником і товаришем у політичній боротьбі, однодумцем у стратегії і тактиці боротьби за незалежність України, а не просто виконавцем своїх ідей. А. Жук наводить отриманий лист Липинського від 6 травня 1911 р., де останній зазначає: "Крім того, я, як і Ви, ми люди старої школи, в котрій принципи се не пуста балаканина, а бусоль, що позволяє орієнтуватись в лябіринті життя і вести через його нетри "свою лінію". В тому я і Ви, здається, різнимося від нового напряму нашої суспільної думки, в котрому "політика дня" відограє першу й рішаючу ролю. .Бачу з Вашого листа, що ми незалежно від себе прийшли до однакових думок (виділено нами. - Я. Т.), з чого я невимовно радий" [4, с.200].
Отже, із визначенням "сірий кардинал" в українській політиці відносно Андрія Жука можна погодитися тільки частково і тільки в розумінні, що таким його побачили скоріше не сучасники, а пізніші дослідники, які захопилися яскравими працями Вячеслава Липинського і дійсно залишили в тіні наукової уваги осяж- ний науковий та публіцистичний доробок і подвижницьку та чільну організаційну діяльність його видатного друга і однодумця.
Практична діяльність і наполегливість у відстоюванні ідеї самостійності України напередодні Першої світової війни відповідала світогляду і високим людським якостям цього видатного українця. Як відзначав Володимир Дорошенко: "Постать і життєва карієра А.Жука мусить підносити на дусі кожного українця, кріпити в нас віру в ясне майбутнє рідного народу, з глибини якого виходять діячі такої міри [3, арк.1].
Джерела та література
Енциклопедія українознавства. Словникова частина. - Том 2. - Львів; 1993. - 800 с.
У тіні Липинського (Андрій Жук як політичний мислитель й дослідник історії визвольного руху. -- Молода нація. -№3. -- 2002. - С.8 - 45.
Дорошенко Володимир. Людина чину. Рукопис. - Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі - цДаВОУ. -- Ф.3807. -- Оп. 2. -- Справа 47
Жук Андрій. До історії української політичної думки перед (Першою) світовою війною // Вячеслав Липинський та його доба: Наукове видання / Упорядники Т. Осташко, Ю. Терещенко. - Київ - Житомир, 2008. - С.190 - 200.
Жук А. Як дійшло до заснування "Союзу визволення України" (Спомини у 20-ліття "Союзу") // Календар-альманах "Дніпро" за звичайний рік 1935. -- Львів, 1935. -- С.103-117.
Українська державність у ХХ столітті. Історико-політологічний аналіз. - К., 1996. - 448с.
Новий довідник: Історія України. - Друге видання. -- К., 2006. - 736 с.
Вєтров Р.І. Політичні партії України на початку ХХ століття (1900-1925 рр.). - Дніпродзержинськ, 1997. - 246 с.
Осташко Тетяна. Державницький імператив Вячеслава Липинського // Вячеслав Липинський та його доба: Наукове видання / Упорядники Т. Осташко, Ю. Терещенко. - Київ - Житомир, 2008. - С.296 -- 327.
10. Витанович І. Андрій Жук - кооператор-громадянин. (Реферат, прочитаний на сходинах Товариства Українських Кооператорів у Львові, дня 2.1.1938., з нагоди 30-ліття літературно-кооперативної праці // ЦДАВОУ. -- Ф.3807. - Оп. 2. - Спр. 47.
Таравская Я. В. Взгляды Андрея Жука накануне Первой мировой войны на историю и перспективы идеи самостоятельной Украины
В статье ставится задание проследить становление идейно-политических позиций Андрея Жука - одного из ведущих деятелей Украинской Центральной Рады, известного политика, публициста и научного работника, на основе его труда "К истории украинской политической мысли перед (первой) мировой войной", а также проанализировать его точку зрения на историю украинского самостийницкого движения. Ключевые слова: Андрей Жук, украинский политикум, эмиграция, украинская политическая мисль, идея самостоятельности.
Taravska Ya. V. Andriy Zhuk's views upon the history and perspectives of the idea of Ukrainian independence in the eve of the First World War
A task to retrace forming of ideological and political positions of Andrey Zhuka is put in this article - one of