років. Незважаючи на передбачені досить суворі санкції, неодноразові звернення співробітників Запорізької Центру охорони культурної спадщини до судових інстанцій, оранка курганів, навіть тих, на яких були встановлені охоронні знаки, не припиняється. Це свідчить як про правовий нігілізм значної частини населення, так і про не усвідомлення землекористувачами значення об'єктів історико-культурної спадщини.
Ще більш значні покарання - позбавлення волі на строк до п'яти років, передбачені за знищення, руйнацію або пошкодження пам'яток національного значення (ч.2. ст.298). їхній статус обумовлений "Положенням про порядок визначення наукових об'єктів, що становлять національне надбання України", затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2001 р. за №1761.
До пам'яток національного значення (7 об'єктів) на території нашої області відносяться зокрема курган Канат-Могила у Бердянському районі та курган Солоха. Для повної збереженості першого з них було потрібно вилучити з землекористування площу 6,8 га, а вилучено було лише 0,45 га. Проте завдяки зусиллям співробітників Центру ситуація зараз змінилася на краще - охоронна зона розширилася до 7,93 га.
Навкруги кургану Солоха розташований пов'язаний з ним скіфський курганний могильник, частково досліджений Б.М.Граковим [11]. Незважаючи на те, що з 1994 р. ставиться питання про необхідність розглядати курган Солоха та оточуючи кургани як єдиний комплекс (ансамбль), та вивести із землекористування не тільки Солоху, а й інші кургани, останні продовжують оратися. Внаслідок цього у 1967 р. було помітно 65 насипів, у 1987 - 36, а нині - лише 16.
Безумовно, наведені дані свідчать про недостатній контроль з боку Обласної та районних прокуратур над дотриманням основних вимог Закону України "Про охорону археологічної спадщини".
До компетенції ОВС відноситься розслідування кримінальних справ, пов'язаних з так званою "чорною археологією".
Згідно з Законом України "Про охорону археологічної спадщини" (ст. 10, 12) право на проведення наукових досліджень археологічної спадщини надається виключно професійним археологам з дозволу центрального органу виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини при наявності у нього відкритого листа - документа, що підтверджує його кваліфікацію, який видається Інститутом археології НАН України. Усі інші роботи на археологічних об'єктах є незаконними, а у випадку, коли вони пов'язані з пошуком рухомих археологічних об'єктів, ці роботи підпадають під дію ч.3 ст. 298 КК, де передбачається покарання позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. Цей злочин відноситься до особливо кваліфікованих і може розглядатися не тільки за ст. 298, а й як посягання на власність.
Так, вперше у Законі "Про охорону археологічної спадщини" (Ст. 10) визнаний незаконним пошук без наявності відкритого листа археологічних предметів за допомогою металодетекторів та інших приборів. На жаль, цей вид порушень, котрий набув зараз в Україні значного поширення, дуже важко зафіксувати, оскільки такі дії "чорних археологів" практично не полишають по собі слідів. Нижнє Подніпров'я з його численними поселеннями та городищами доби металів, особливо пам'ятки осілості від ранньої залізної доби до золотоординських часів включно, надає широкі можливості для таких пошуків.
Влітку під час роботи з металошукачем на пошкодженій ділянці Кам'янського городища скіфської доби, більша частина котрого зруйнована при забудові м. Кам'янка-Дніпровська, були затримані мешканець. м. Запоріжжя та два мешканці с. Велика Білозерка. Але у порушенні кримінальної справи було відмовлено, оскільки у даному місці був відсутній охоронний знак. Дійсно, про взяття пам'яток про охорону має сповіщатися шляхом встановлення охоронної дошки, охоронного знака, інших інформаційних написів . Проте передбачене і повідомлення через засоби масової інформації. Таким чином, відсутність охоронного знаку на окремій ділянці Кам'янського городища, про яке неодноразово розповідалося у науково- популярних книжках, газетних статтях та телевізійних передачах, не могла послужити, на нашу думку, причиною для припинення кримінальної справи.
Значної шкоди археологічним пам'яткам завдають також незаконні розкопки. У нашій області вони здебільшого провадяться на стародавніх курганах. Сліди таких розкопок виявлені у Запорізькому, Камен- сько-Дніпровському, Оріхівському районах, зокрема під час перевірок, організованих Запорізьким Центром охорони культурної спадщини спільно із Запорізьким УБЕЗ. Проте нам відомо лише про дві доведені до кінця кримінальні справи - за незаконні розкопки кургану на Мамай-Горі мешканець с.Велика Білозерка був засуджений до 6 місяців позбавлення волі та штрафу у розмірі 7 500 гривень. У невеликій замітці "Кладоискатель" у Кам'янсько-Дніпровській районній газеті "Знамя Труда" від 28.08.2009 р., підписаній помічником Кам'янсько-Дніпровської міжрайонної прокуратури Р.Панчуком сповіщається, що мешканець с. Велика Знам'янка Б.Наумов, раніше судимий, у сподіванні на знахідку скіфського золота викопав у двох курганах досить глибокі шурфи. Суд визнав його винним у злочині, що передбачений ч.3 ст. 298 КК і призначив йому покарання у вигляді двох років і одного місяця позбавлення волі.
Нещодавно пильну увагу широкої громадкості нашої області привернули незаконні розкопки археологічної пам'ятки національного значення кургану Куляб-Могила, що розташований поблизу с.Старобогданівка Михайлівського району. Курган, що попередньо датується ІІІ ст. до н.е., є нині найвищим у нашому краї. Його висота становить 11,5 м, діаметр - 130 м.
Правоохоронними органами Запорізької області з цього приводу [12] порушили кримінальну справу за ч.1 ст. 298 КК. Про це на нараді, що була присвячена з питань збереження пам'яток археології у Запорізькій області, доповів замісник директора обласного центру культурної спадщини О.Алєксєєв. Але, на його думку, ці дії підпадають під ч.3 ст. 298