УДК 94(477):327

М. М. Бессонова

МІЖ СХОДОМ ТА ЗАХОДОМ: РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ УПОДОБАНЬ В УКРАЇНІ

Унікальне географічне розташування України відігравало, відіграє й, без сумніву, буде відігравати важливу роль у її політичному житті. Можна визначити низку факторів, які привели до цього: історичний досвід існування між і"усередині" східних і західних держав; регіональний поділ по лінії Схід-Захід у сучасній Україні; закріплення цього поділу в зовнішньополітичних перевагах українців; місце України в сучасній світовій політиці. Аналізу цих питань і присвячена дана стаття, що заснована на різних джерелах: результатах опитувань громадської думки, політичних програмах кандидатів на останніх президентських і парламентських виборах, аналітичних записках та ін.

Ключові слова: зовнішньополітичні уподобання, відносини "Схід-Захід", зовнішня політика, опитування громадської думки

Політичний поділ світу на "Схід" та "Захід", пов'язаний з "холодною війною", є визначальним та цікавим аспектом для досліджень в історії міжнародних відносин. Можна із впевненістю стверджувати, що у вітчизняній та зарубіжній історіографії накопичено, переосмислено та узагальнено величезний масив інформації, що стосується цього періоду.

Проблематика "Схід-Захід" та аналіз суспільств, яких відносять до цих протилежних "сторін", є відносно новою темою у вітчизняній історіографії, хоча вже зараз вона має багато різноманітних тлумачень та напрямків. Втім вже сьогодні можна відзначити наявність значної кількості розробок в світлі дослідження проблеми "Схід-Захід", та її безпосереднього прояву на українському ґрунті [1-3]. Також слід відмітити, що цей напрям наукових пошуків не є виключно історичним, і можна навести багато прикладів соціологічних, політологічних, філософських розробок. Необхідно виокремити і групу прикладних робіт тією чи іншою мірою пов'язаних з так званою електоральною географією. Цей напрям політико-географічних досліджень є доволі новим для України, втім, останнім часом, він стає дуже популярним, бо, в першу чергу має практичне значення. Наробки з виявлення територіальних особливостей та закономірностей поведінки населення під час виборчого процесу та результати вивчення еволюції електоральної поведінки стають об'єктом великої уваги передвиборчих штабів учасників чергових перегонів. До сьогоднішнього дня появилося вже кільканадцять серйозних дисертаційних досліджень, присвячених проблематиці електоральної поведінки населення України та регіональних особливостей національного електорального простору, в основному у суміжних науках [4-11]. Втім, в контексті проблематики даної статті хотілося б відмітити ряд аналітичних записок Національного інституту стратегічних досліджень (далі - НІСД), в яких узагальнено значною мірою наявні розробки з електоральної географії [12; 13]. Слід відзначити, що окрім означених робіт, також існує велика кількість різноманітних публікацій історичного та публіцистичного характеру, які стосуються теми даної статті, та які аналізуватимуться та згадуватимуться автором в процесі розкриття теми дослідження.

Дана стаття є спробою розглянути основні виміри існування України між "Сходом" та "Заходом", тобто проаналізувати ситуацію, в якій наша держава опинилася після розпаду "східного блоку" та проголошення незалежності. З цією метою пов'язані наступні дослідницькі завдання: виявити історичні корені виникнення та закріплення „внутрішнього поділу" України на Схід та Захід; визначити вплив внутрішнього поділу Схід-Захід на його зовнішній вимір (Україна „між Заходом та Росією"); узагальнити зовнішньополітичний контекст та виявити прояви впливу історичного минулого на зовнішньополітичні уподобання в Україні. Методологія дослідження полягає у порівняльній характеристиці програмних засад та інтерпретацій зовнішньополітичних поглядів основних учасників останніх президентських та парламентських перегонів, а також виявлення тенденцій щодо наявності еволюції зовнішньополітичних уподобань українських виборців. Джерела дослідження - це програми політичних партій, що брали участь у парламентських виборах 2006 та 2007 років, програми кандидатів у президенти виборів 2004 р., матеріали преси, результати опитувань громадської думки, аналітичні записки тощо.

Поділ світу на "Захід" та "Схід" відомий ще за часів давніх греків. Ще тоді "Захід" ототожнювався з Європою, а "Схід" з Азією. Втім, якщо для доби античності означений поділ ойкумени мав під собою передусім географічний вимір, то згодом це набуло ознак культурного поділу, та пізніше суто політичного. Найяскравіше цей поділ проявився за часів "холодної війни", коли міжнародна політична система набула конфронтаційного біполярного характеру і весь світ був політично поділений на "Захід", репрезентований країнами Північної Америки та Західної Європи, та "Схід" - представлений СРСР та країнами-сателітами. Повоєнна історія України була пов'язана саме із "Сходом", і треба відзначити, що спадщина цієї приналежності і дотепер дається взнаки.

Унікальність географічного розташування України між Сходом та Заходом вже довгий час є предметом різноманітних дискусій. Втім, всі погоджуються з тим, що це мало помітний вплив на історію України у минулому, відіграє важливу роль у сучасному та матиме істотне значення у майбутньому.

Отже, спробуємо розглянути основні виміри означеної проблеми дослідження через наступні основні аспекти.

(1) Історичні корені „існування" між Сходом та Заходом та їх вплив на українську історію.

Впродовж своєї історії від Київської Русі до незалежної України українські землі перебували у складі різних держав. Не будемо нагадувати і так відомі всім історичні події, відзначимо лише, що „задіяними" були і західні і східні країни: Польща на Заході, Кримське ханство на Південному Сході, Росія на Північному Сході. Впливи та присутність означених держав на українських землях мали своїм наслідком проникнення певних елементів матеріальної та духовної культури, політичного устрою.

Можна наприклад говорити, що Туреччина відіграла значну роль в історичному минулому українського народу: бо саме в боротьбі з постійними нападами сформувалося українське козацтво, особливо Запоріжжя. З іншого