По-шосте, процес відродження й розвитку цінностей соціально-економічної активності населення України має перебувати у тісному зв'язку з розв'язанням проблеми формування нового організаційно- економічного механізму функціонування національної економіки. Інфляційні процеси, відставання в реформуванні грошово-кредитної та податкової систем, слабка соціальна захищеність населення тощо знецінюють існуючу мотиваційну систему, залишаючи актуальною для України на початку ХХІ століття проблему створення ефективного мотиваційного механізму в сфері господарювання, тобто того механізму, який, власне, і забезпечує якісні зміни економічної свідомості й ментальності. А на сьогодні економічна ментальність населення України орієнтується на стихійне пристосування до жорстких реалій соціального стану. Змінити ситуацію на краще можна за умов рішучого реформування, регулювання та створення соціальних гарантій з боку держави для забезпечення соціальної злагоди та підвищення рівня життя.

По-сьоме, на жаль, сьогодні має місце недооцінка чинника соціально-економічної ментальності в концепціях, заходах та програмах, що розробляються владою стосовно розвитку соціально-економічної сфери суспільства. Зважаючи на те, що «ментальна структура змінюється повільніше, ніж матеріальне оточення чи соціальні інститути, є одночасно і продукуючою основою, і перепоною соціальному рухові» [7, с.17], доречно нагадати, що такий стан речей є неприпустимим. Концептуально сучасною соціально- філософською думкою поведінка людини розглядається як функція цілісного "життєвого простору". Отже, певна "тотальна мотиваційна атмосфера", в якій перебуває людина-суб'єкт соціально-економічної активності, опосередковано або прямо впливає на її мотиваційне поле, визначаючи актуалізацію її потреб, обумовлюючи певні дії в певній ситуації. Іншими словами, вагомим чинником впливу виступає економічна ментальність людини. Саме через неї фокусується суб'єктивна необхідність реалізації соціально- економічної активності конкретною людиною. Соціально-економічна діяльність людини та її результати значною мірою обумовлені ментальністю. Подібні висновки мають бути враховані й віддзеркалені в конкретних соціально-економічних програмах влади.

По-восьме, якісні зміни економічної свідомості й ментальності прямо залежать від організації й стимулювання індивідуалізму соціально-економічної поведінки національних соціальних суб'єктів.

Стосовно необхідності індивідуалізму як важливого принципу соціально-економічної поведінки суб'єктів ринкової економіки нової України, слід зауважити таке.

За твердженням С.Кримського, внаслідок того, що наприкінці ХХ століття в світовій історії вперше виникають інформаційно-духовні умови репрезентації універсального в індивідуальному, для соціальних стратегій сучасності є характерним «агрегаційне розуміння "соборності", підсумовування індивідуальних зусиль у колективні доповнювати принципом монадності - втілення і репрезентації колективного в індивідуальне» [7, с.184].

Проблема індивідуального має в сучасну епоху і специфічний соціально-етичній вміст. Вона відображає збагачене уявлення про демократичний процес в усіх сферах суспільного життя, який не лише стверджує права особистостей в суспільному цілому, а й розв'язує колізії між ними, особистістю та суспільством. Базисна роль визнається за правами особистості, бо вона є носієм і громадянських, і національних якостей. Драматичний та безпрецедентний за своїм змістом соціальний і екзистенціальний досвід ХХ століття спричинив зміну деяких багатовікових тенденцій в історії світової філософської думки. Зокрема, істотно похитнув догмат платонізму як імперативу панування загального над індивідуальним та одиничним. Цьому сприяв і внутрішній культурний досвід людства.

На передній план філософського дискурсу висувається вже не абсолютність якихось універсальних субстанцій, а заперечення всякої абсолютизації, тобто принцип монадності. Ціле (зокрема, суспільне ціле) «не виключає плюралістичність форм свого функціонування, кожна з яких може стати індивідуальним виразом загального» [8, с.188]. І навпаки, індивідуальне - це не одиничне, а єдине, яке здатне втілювати весь світ, стискуючи його в межах особистості. У такому розумінні монадне стає принципом соціально- культурної (зокрема, соціально-економічної) діяльності та духовності (ментальності) ХХІ століття, «втіленням антропологічно особистісних моделей освоєння світу» [8, с.190].

Усе це передбачає істотне збагачення принципу індивідуалізму окремої людини в суспільстві (зокрема, як суб'єкта соціально-економічної активності й ментальності). Він має вийти за межі ідеології чи політичної сфери та набути інституційних рис організації суспільства.

На нашу думку, подальші дослідження соціально-економічної сфери України та еволюція наукових уявлень вітчизняних науковців стосовно соціально-економічного культурного процесу має розвиватися у таких напрямах:

визначення закономірностей формування української економічної ментальності, факторів, які на неї впливають;

з'ясування регіональних особливостей української економічної ментальності та їх впливу на процеси ринкових перетворень в Україні;

вивчення умов та чинників трансформації економічної свідомості в межах окремих верств населення та категорій працівників на тлі нового соціально-економічного буття;

оцінка реальних можливостей якісного поновлення економічної ментальності населення України на окремих етапах ринкових перетворень;

розробка шляхів формування економічної ментальності, спрямованої на розвиток конкурентоспроможності людини як ефективного суб'єкта ринкового економічного середовища.

Видається, що такі наукові пошуки сприятимуть пошуку найбільш ефективних для України важелів ринкової адаптації економічної ментальності, формуванню соціально-економічної поведінки ринкового типу, прискоренню економічних й суспільних в цілому реформ.

Підсумовуючи викладене вище, процес суспільних трансформацій в новітній Україні породжує становлення нового соціального суб'єкта, принципово нових особливостей соціально-економічних відносин, сприяє змінам соціально-економічної поведінки людей, які відбиваються на їх економічній свідомості та поведінці, сприяють зрушенням у процесах розгортання їх економічної ментальності. Поряд з новими рисами економічної поведінки вітчизняного соціального суб'єкта мають місце нові риси його економічної ментальності. Суспільна свідомість має адаптуватися до радикальних змін соціально-економічної поведінки; має відбутися процес цивілізованого "оброблення" цієї ситуації ментальністю.

На жаль, посеред населення сучасної України існують психологічні перешкоди набуття властивих сучасній європейській економічній ментальності якостей й рис. Такими перешкодами є: соціальна інертність; викривлене розуміння соціальної справедливості; деформованість уявлень про захист від економічних труднощів як про обов'язок