65,2 тис. (4,5%), у сільській місцевості - 1391 тис. осіб (95,5%). Питома вага українців, у співвідношенні з іншими етносами у містах губернії становила 27,0%, у сільській місцевості - 74,3%.
Третє місце за чисельністю посідала область Війська Донського, де проживало 719,7 тис. українців. З них 21 тис. (2,9%) були жителями міст і станиць, а 698,7 тис. (97,1%) мешкали в сільській місцевості. Питома вага українців становила в містах та станицях області 6,6%, у сільській місцевості - 31,1%.
Дещо менша кількість українців проживала в Таврійській губернії - 611 тис. осіб. З них 30,2 тис. (4,9%) мешкали в містах, а 581 тис. осіб (95,1%) - у сільській місцевості. Питома вага українців складала у містах губернії - 10,4%, у сільській місцевості - 50,1%.
Останнє місце за чисельністю українців займала Бессарабська губернія, де їх налічувалося 379,7 тис. осіб. З них у містах нараховувалось 46,2 тис. (12,2%), у сільській місцевості - 333,5 тис. осіб (87,8%). Питома вага українців у співвідношенні з іншими етносами становила в містах губернії 15,8%, у сільській місцевості - 20,3%.
Російський етнос на зламі XIX-XX ст. займав перше місце серед міських жителів і друге, після українського, серед сільських жителів Північного Причорномор'я. Після скасування кріпосного права росіяни, як і в першій половині XIX ст., відігравали в Новоросії провідну роль у розбудові і розвитку міст, промисловості, транспорту та супутньої інфраструктури.
За даними першого Всеросійського перепису населення 1897 р. чисельність представників російського етносу, що проживали в Новоросії, складала 3,2 мільйона осіб. З них у містах - 926,7 тис. (28,8%), у сільській місцевості - 2286,7 тис. осіб (71,2%). Питома вага росіян, що проживали в містах Новоросії, становила, по відношенню до решти етносів міст - 48,0%, у сільській місцевості, по відношенню до решти етносів села - 25,8%, у регіоні - 29,8% (див. табл. 6) [17, с.70-73; 18, с.78-81; 19, с.74-77; 20, с.90-95; 21, с.94-97].
Найбільша кількість росіян проживала в області Війська Донського (1712,9 тис. осіб). З них 260,3 тис. (15,2%) були жителями міст, а 1452,6 тис. осіб (84,8%) жили в сільській місцевості. Питома вага росіян складала в області 66,8%, у містах - 81,7%, у сільській місцевості - 64,7%.
Друге місце за чисельністю росіян займала Херсонська губернія (575,4 тис. осіб). З них у містах проживало 354,7 тис. (61,7%), у сільській місцевості - 220,6 тис. осіб (38,3%). Питома вага росіян становила в містах 45,0%, у сільській місцевості - 11,3%, у губернії - 21,1%.
Третє місце за чисельністю росіян займала Таврійська губернія (404,5 тис. осіб). З них 142,1 тис. (35,1%) жили в містах, 262,4 тис. (64,9%) - у сільській місцевості. Питома вага росіян у містах становила 49,1%, у сільській місцевості - 22,7%, у губернії - 27,9%.
Чисельність російського етносу в Північній Таврії (Бердянському, Дніпровському і Мелітопольському повітах) складала 223,5 тис. осіб (55,3%) від загальної кількості росіян, що жили в губернії. З них у містах проживало 33,3 тис. (14,9%), в сільській місцевості - 190,2 тис. осіб (85,1%). Питома вага російського етносу у містах Північної Таврії становила 54,6%, у сільській місцевості - 22,6%, разом у трьох північних, материкових повітах - 24,8%.
Чисельність російського етносу, що проживав у Криму, складала 181 тис. осіб. З них, в містах - 108,7 тис. (60%), в сільській місцевості - 72 тис. осіб (40%). Питома вага росіян становила у містах Криму 47,6% від загальної чисельності міського населення, в сільській місцевості - 22,7% від загальної чисельності сільського населення, разом на півострові - 33,1%.
Четверте місце за чисельністю росіян займала Катеринославська губернія (365,0 тис. осіб). З них 98,1 тис. осіб (26,9%) жили в містах, 266,9 тис. (73,1%) - у сільській місцевості. Питома вага росіян у губернії становила - 17,3%, у містах - 40,7%, у сільській місцевості - 14,3%.
Останнє, п'яте місце за чисельністю росіян займала Бессарабська губернія (155,8 тис. осіб). З них 71,6 тис. осіб (46,0%) жили в містах, 84,2 тис. (54,0%) - у сільській місцевості. Питома вага росіян становила у губернії 8,1%, у містах 24,4%, у сільській місцевості 5,1%.
Білоруський етнос на зламі XIX-XX ст. посів серед східних слов'ян Північного Причорномор'я, за чисельністю, третє місце. Більша частина білорусів мешкала у сільській місцевості регіону.
За даними першого Всеросійського перепису населення 1897 р. чисельність представників білоруського етносу, що проживали в Новоросії, складала 58,4 тис. осіб. З них у містах - 7,2 тис. (12,4%), у сільській місцевості - 51,2 тис. осіб (87,6%) - див. табл. 7.
Найбільше білорусів проживало в Херсонській губернії - 23,0 тис. осіб. З них 2 тис. (8,5%) були жителями міст, а 21 тис. осіб (91,5%) мешкали в сільській місцевості. Питома вага білорусів складала в губернії 0,8%, у містах - 0,2%, у сільській місцевості - 1,1%. Друге місце за чисельністю білорусів займала Катеринославська губернія, де вони складали 14,1 тис. осіб. З них у містах проживало 2,5 тис. (18,1%), у сільській місцевості - 11,5 тис. осіб (81,9%). Питома вага білорусів, у співвідношенні з іншими етносами становила в губернії 0,7%, у містах - 1,1%, у сільській місцевості - 0,6%. Третє місце за чисельністю білорусів посідала Таврійська губернія, де