Підбиваючи підсумки в аналізі парламентських виборів в Польщі у 2001-му та 2005-му рр. можна сказати, що парламентські вибори 2005 року в Польщі знаменували собою перехід від посткомуністичного етапу керівництва країною до пост посткомуністичного.

Фактично, ця тенденція підтвердилась результатами наступних виборів до парламенту Польщі, що відбулися у 2007-му році.

Вибори до Парламенту Польщі 2007 були дотерміновими. І стали вони наслідком розпаду правлячої на той момент коаліції, до якої входили Право і справедливість, Самооборона, і Ліга польських родин (див. табл. 5) [10].

Як показують результати, в Польщі у 2007-му році сформувались два нових великих політичних гравця, які є чітким відображенням двох стійких політичних течій в польському суспільстві. Це перш за все ліберально-демократична (Громадянська платформа) та більш консервативна частина суспільства (Право і Справедливість). Але найголовніше, що продемонстрували парламентські вибори 2007-го року в Польщі -

це стійкість тенденції переходу до пост посткомуністичного етапу розвитку суспільно-політичного життя країни.

Чого, не можна сказати про українські політичні реалії цього періоду. Як ми вже зазначали вище, результати парламентських виборів 2002-го року позначили значний вплив комуністичної партії на формування всіх напрямків як внутрішньої так зовнішньої політики нашої країни.

Саме за результатами парламентських виборів 2002-го року формуються нові опозиційні сили, що розпочали системну боротьбу проти спроб тодішнього президента Л. Кучми встановити своєрідний варіант авторитарного режиму, наслідком чого стала «помаранчева революція» 2004-го року.

Парламентські вибори 2006-го року відбувалися після так званої «помаранчевої революції». Тому, нікого з фахівців не здивувала перемога тих політичних сил, які підтримували обраного в результаті пере голосування президента В. Ющенко.

Отже, перемогу на цих виборах здобули «Блок Юлії Тимошенко», Блок «Наша Україна» та Соціалістична партія України (див. табл. 6) [11], які після довгих перепитій таки спромоглися сформувати «помаранчеву коаліцію», прем'єр-міністром стала Ю. Тимошенко.

Відзначимо також, що абсолютну перемогу на виборах до Верховної Ради здобула Партія Регіонів, яка у 2004-му році підтримувала В. Януковича, що був основним конкурентом В. Ющенко за президентське крісло. Така ситуація засвідчила значну поляризацію суспільства. Крім того, наступні події продемонстрували нестійкість союзу бувших соратників по боротьбі з «кучмізмом» і, з рештою, призвели до позачергових виборів у 2007-му році. За результатами цих виборів до Верховної Ради знову ж таки перемогу здобула Партія Регіонів (див. табл. 7) [12].

Власне кажучи, вся внутрішньополітична ситуація після «помаранчевої революції» 2004-го року - це постійна боротьба бувших опозиційних сил (тобто, «помаранчевих») між собою за сфери впливу та опозиційною їм Партією Регіонів. У калейдоскопі подій, що передували позачерговим виборам до Верховної Ради 2007-го року, які власне і закріпили остаточно олігархічний поділ України на сфери впливу. Фактично, можна стверджувати, що після 2004-го року можна констатувати так званий синдром «постійного переходу» нової політичної системи [4, с.321].

Адже, після 2004-го року відбулася фундаментальна зміна насамперед конституційного устрою України - перехід до парламентсько-президентської республіки. Власне, форма конституційних змін і призвела до того, що розподіл повноважень між основним владними центрами не був чітко прописаний. Саме нечіткість формулювань нової редакції основного закону України призвела до перманентної парламентської кризи протягом 2007-го року.

Всім цим проблемам присвячена величезна кількість публікацій різних політологів, соціологів. Нашим завданням є встановлення того факту, що українська політична сцена протягом 1999-2007 рр. пережила перехід від багатопартійної системи до поміркованої поляризації [4, с.322], свідчення чого є результати парламентських виборів 2007-го року.

Це, з одного боку свідчить про зміни у суспільному житті країни, про формування двох великих груп політичних уподобань виборців України. З іншого боку, якісний склад нових величезних політичних угруповань свідчить про те, що українське суспільно-політичне життя в цей період не змогло перебороти синдром «постійного переходу».

Отже, підсумовуючи все вище сказане, зазначимо, що суспільно-політичні зміни в Україні та Польщі протягом 1999-2007 рр. були значними. І, якщо в Польщі цей період ознаменував собою остаточний перехід до нової політичної системи, то в Україні в означений період політична система перебувала в стадії трансформації.

Джерела та література

Парламентські вибори в Польщі // Інформаційно-аналітичний огляд. - 2001. - №9.

Малярчук В. Міжнародна політика: простір патрійного змагання і співробітництва. - К., 2005.

Гевко В. Українсько-польські міжпарламентські взаємини // Р.Ф. Кайндль. Вікно в європейську науку: Матеріали ІІ Міжнародного наукового семінару „Кайндлівські читання" (28-29 травня 2005 р.). - Чернівці, 2005.

Baluk W. Ksztattowanie systemu partyjnego Ukrainy w okriesie transfomacji ustrojowej (1987-2004). - Wroctaw, 2006.

Закон України „Про вибори народних депутатів" // Відомості Верховної Ради. - 2001. - №51-52.

Результати голосування на чергових парламентських виборах в Україні у 2002 р. [WWW document]. http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/webproc0v.

А. Романюк Парламентські вибори 25 вересеня у Республіці Польща: порівняльний контекст [WWW document] // http://postua.info/A_Romanyuk2005_2.htm.

Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи: інституційний вимір. - Львів, 2004.

Павлів В. Вибори в Польщі: і знову праворуч // Дзеркало тижня. - 2005. - №38.

Obwiesycyenie panstwowej komisji wzborcyej z dnia 23 pazdziernika 2007 r. O wynikach wyborow do sejmu Rzeczpospolitej Polskiej przeprowadzonych w dniu 21 pazdziernika 2007 r. [WWW documet] http://www.pkw.gov.pl/pkw2/index.jsp?place=Lead07&news_cat_id=21606&news_id=34507&layout=1&page=text-.

Результати голосування на чергових парламентських виборах в Україні у 2006 р. [WWW document]. http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2006/webproc0v.

Результати голосування на позачергових парламентських виборах в Україні у 2007 р. [WWW document]. http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2007/webproc0v.

Дєдков Н. В., Жижиян П. Н. Общественно-политические изменения в