Висвітлення життя болгарської громади Запорізького краю того часу було б не повним без згадки про визначного громадського діяча, керівника Коларівського райкому партії Степана Васильовича Цвяткова, життя та діяльність якого стало яскравим прикладом того, як постраждало болгарське населення від сталінських репресій та інших проявів тоталітарного режиму того часу.

У 1936 році в Коларівському райкомі партії розглядалося питання про контрреволюційну діяльність національних троцькістських елементів у Преславському педтехнікумі, про троцькістські ухили С.В. Цвяткова під час його роботи в Ботієвському райкомі партії. Але районні партійні збори цього разу захистили С.В. Цвяткова, підкресливши, що він "ухилів від лінії партії не має". Проте 7 липня 1937 року його все ж заарештовують а 11 липня того ж року бюро Коларівського райкому партії виключає його з партії "як ворога народу, зрадника партії та робітничого класу". Розстріляно його в Дніпропетровську 17 серпня 1937 року. Реабілітовано, посмертно, в 1957 році. В той час дружину С.В. Цвяткова разом з дітьми було вислано до Казахстану на 8 років виправних робіт. Повернулася вона з Акмолінська лише в 1947 році. Дочка Цвяткова - Галина Степанівна - нині живе в Бердянську.

У 1999 році у с. Коларівка за участю Надзвичайного та Повноважного Посла республіки Болгарія в Україні О. Димитрова було відкрито пам'ятник репресованим болгарам, в центрі експозиції якого знаходиться бюст С.В. Цвяткова.

За період 1920-1953 роки на долю болгарського населення Таврійського краю, як і всього народу випало багато випробувань та страждань. Мільйони безневинних людей, незалежно від національного походження, були знищені голодом і репресіями та іншими діяннями тоталітарного режиму: Великий голодомор 1932-1933 років; період масових репресій 1920-1940 років; «другий сталінський голод» 19461947 років; «трудармія» 1943-1949 роки [12, с.42-150].

Також слід згадати той факт, що за роки Великої Вітчизняної війни 146 жителів с. Коларівки захищали свою Батьківщину. Із них 64 воїни нагороджені бойовими орденами та медалями. На вшанування пам'яті 27 загиблих на фронтах односельчан - споруджено пам'ятник загиблим воїнам [14, с.105].

Інтереси болгарського населення в Запорізькій області представляють національно-культурні товариства. У липні 1991 року було зареєстровано Запорізьке обласне товариство болгарської культури, головною метою якого стало відродження національної самосвідомості, мови, культури та традицій болгарського народу. Головою цього товариства на протязі багатьох років є В.В. Мітков.

На сьогодні в Запорізькій області зареєстровано 8 болгарських національно-культурних товариств (обласне, 3 - районні, 4 - міських). Представники болгарських громад доволі активні, підтримують зв'язки з історичною батьківщиною, беруть участь в культурно-просвітницьких заходах. Активно співпрацюють та спілкуються зі своїми колегами з інших національно-культурних товариств.

За ініціативою громадських організацій та за підтримки державних органів у м. Приморськ з 1995 року функціонує українсько-болгарський ліцей. Щорічно з числа його випускників та інших шкіл направляється на навчання у вузи Болгарії 20-25 учнів. Все це сприяє відродженню болгарської мови і культури, зміцненню співробітництва між Україною та Болгарією.

У червні 2007 року болгарська громада відзначила 145-річчя переселення болгар на землі Таврії. Ця подія стала знаменною у житті болгарської діаспори Запорізького краю і відіграє помітну роль у функціонуванні поліетнічного складу населення області. Впродовж 145 років перебування на Запорізькій землі болгари пліч-о-пліч працюють разом із українцями, росіянами та іншими народами задля збереження та збагачення Запорізького краю, при цьому поважаючи та зберігаючи звичаї і традиції своїх пращурів, передаючи їх нащадкам.

В місцях компактного проживання болгар у Приморському та Приазовському районах болгари широко представлені у керівництві сільськими та селищними радами.

Серед українських болгар є чимало видатних осіб - політиків, бізнесменів, менеджерів, професорів, лікарів, письменників, журналістів. Серед них: В.В. Мітков - кандидат технічних наук, голова обласного товариства болгар, автор книг про історію життя болгар Запорізького краю; В.І. Мільчев - кандидат історичних наук, викладач ЗНУ; C.I. Пачев - кандидат історичних наук, викладач Мелітопольського університету; О.Д. Воїнов - кандидат філологічних наук, викладач ЗНУ; В.В. Калаянов - відомий болгарський поет, автор збірок для дітей; З.І. Штирьова - заслужений працівник культури Росії, народний майстер з національних костюмів.

Одним з напрямків етнополітики - піклування про відродження й розвиток української нації, всіх етнонаціональних груп, про консолідацію народу. Процес етнонаціонального відродження набуває незворотного еволюційного характеру. Саме зростаючий рівень етнополітичної культури, менталітет української нації (поважання прав усіх національностей, що живуть в Україні, взаєморозуміння і чуйність) забезпечують злагоду і виключають прояви національного екстремізму, сепаратизму та ксенофобії.

З метою створення необхідних умов для забезпечення мовної та етнічної самобутності націй та народностей, що проживають в регіоні в Запорізькій області забезпечується проведення заходів щодо практичної реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин, на виконання указів, розпоряджень, постанов Президента України та Кабінету Міністрів України, програм регіонального розвитку національних меншин реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин.

Одним з важливих факторів на шляху досягнення стабільності в міжетнічних відносинах є створення сприятливих умов для вільного сповідання власної релігії, використовування національної символіки, влаштування національних свят. Пам'ятки історії та культури народів, що живуть на території Запорізької області, перебувають під охороною закону. Громадські організації національних меншин, співпрацюючи із місцевою виконавчою владою, партнерами із числа громадських організацій та державних структур, впевнено рухаються у вірному напрямку: на часі їх організаційне