Отже, по Одеському округу фіксуємо процес різкого зменшення кількості баптистських громад та віруючих в них.

По Миколаївському округу спостерігаємо наступні зміни чисельності баптистських громад. На 1924 р., згідно зі статистичними відомостями про кількість релігійних громад по округу нараховувалось 13 громад та 795 віруючих [17, арк.18].

У 1925 р. спостерігається збільшення чисельності баптистів. Відділ агітації та пропаганди Миколаївського окружного комітету партії надіслав до Агітпропу ЦК КП(б)У зведення про стан сектантства. Всього відділ нарахував 17 баптистських громад і 1037 віруючих. З них у м. Миколаїв 1 громада і 140 чоловік; по Очаківському району - 1 громада і 34 віруючих; по Ландауському - 3 громади та 227 чоловік; по Миколаївському - 3 громади та 252 члени; у Ново-Одеському районі - 3 громади та 158 чоловік; по Вознесенсь- кому району 3 громади та 129 віруючих; по Ново-Бузькому відповідно 1 громада та 55 віруючих [30, арк.11]. У той же час відомості про кількість релігійних громад, що складались по округам України за 1925 р. зафіксували максимальну цифру у 29 громад та 1499 віруючих [17, арк.40].

У відомостях про кількість сектантських громад і членів у них по УРСР на 1 січня 1928 р. по Миколаївському округу зафіксовано 12 громад і 735 віруючих [16, арк.7].

Отже, спостерігаємо процес зменшення кількості баптистських громад, що продовжився і в 1929 р.

На 1 січня діяла 1 міська громада зі 103 віруючими, та 7 сільських, що мали у своєму склад 923 члени [25, арк.69].

У зведених статистичних відомостях за 1929-1930 рр. повторюється цифра - 12 громад [21, арк.21- 26], проте у звіті про розвиток релігійного руху по Миколаївській окрузі наводяться інші дані: 8 громад та 11 груп із загальною чисельністю 1026 баптистів [31, арк.1]. Крім того, автори звіту порівнюючи розвиток сектантства у 1925 та 1928 рр. зафіксували загальне зменшення кількості адептів на 5,4% [31, арк.1].

Отже, по Миколаївському округу спостерігаємо збільшення кількості громад євангельських християн- баптистів у першій половині і різке зменшення у другій половині 1920-х рр.

Відносно Херсонського округу відзначаємо наступну ситуацію. У списках релігійних громад 1925 р. зафіксовано всього 3 громади євангельських християн-баптистів у складі 217 осіб [32, арк.6]. На 1928 р. кількість громад збільшилась до 14, але загальне число віруючих становило лише - 322 особи [33, арк.78]. Тобто спостерігаємо процес аналогічний Одеському. Роздроблення великих громад на маленькі з невеликою кількістю віруючих в кожній.

За даними звіту про діяльність Херсонського окружного та районного адмінвідділів за 1929 р. в районі спостерігався невеликий ріст сектантського руху, в основному в групах, що складали від 5 до 50 осіб [34, арк.243]. До звіту додавалась відомість про облік релігійних громад, служителів культу та молитовень, згідно з якою кількість віруючих складала 288 [34, арк.245].

За звітами адмінвідділів окружних виконавчих комітетів, направлених до НКВС, по Херсонському округу та сама чисельність віруючих зберігалася і в 1930-му році [21, арк.111]. За даними В.С. Синього у 30-ті роки не тільки не було організовано жодної громади, але в більшості громад, припинилися водні хрещення: за період з 1930 по 1941 рік в області хрестилося тільки 67 чоловік, в Херсонській громаді лише 14 чоловік [35, с.44].

Отже, по Херсонському округу в досліджуваний період склалась парадоксальна ситуація: регіон який вважається батьківщиною баптизму, офіційно мав найменшу кількість громад порівняно з іншими південноукраїнськими землями.

Статистичні дані вказують не тільки на динаміку загальної кількості баптистів, але й надають можливість побачити періоди найбільшого зростання громад.

Доповідні записки до КП(б)У про розвиток сектантства на місцях характеризують розвиток сектантства взагалі, та баптизму зокрема в перші післяреволюційні роки, як масовий та навіть стихійний. Відмічається, що "за революційний період деякі секти збільшились в 10-12 разів" [30, арк.20 зв.].

Агітаційно-пропагандистський відділ ЦК КП(б)У в 1925 р. склав схему розвитку сектантства на Україні, в якій зазначалось, що кількість віруючих зросла найбільше за період 1921-1924 рр [30, арк.18].

Саме перша половина 20-х рр. виявилася найбільш сприятливою для місіонерської діяльності баптистів. На це вказують і цифри кількості новонавернених у ці роки. Наведемо кілька прикладів по Запорізькій окрузі. В Олександрівській громаді євангельських християн-баптистів загальна кількість віруючих на 1923 р. складала - 154 чол., в період з 1917 по 1923 рр. до громади приєднались 94 віруючих [36, арк.43- 54], у Софіївській громаді - 117 чол., 67 з них приєдналось до громади за той же період [37, арк.1040- 1042]. У Жеребецькій громаді на 1923 р. нараховувалось 130 віруючих, 123 з яких приєднались до громади у період з 1917 по 1923 рр. [37, арк.1018-1020]. У Ново-Василівці баптистська громада у період з 1922 по 1926 рр. збільшилась зі 130 до 315 чоловік, а в Астраханці протягом двох років (з 1924 по 1926) зі 100 до 189 віруючих [38, с.48].

До Велико-Лепетиської громади