В Одесі найбільше голосів отримав єврейський блок, в який входили сіоністи, національні демократи та представники синагог. За його список проголосували 24 480 виборців. За представників Поалей-Ціон віддали свої голоси 1551 осіб, за Об'єднану єврейську народну партію - 967. Список єврейських ремісників та дрібних торгівців взагалі набрав лише 270 голосів.

У цілому в Одеській думі єврейське населення було представлене 18 гласними (15% персонального складу думи - Авт.), з них єврейський блок провів 14 осіб; бундівці - 2; поалей-ціоністи та Єврейська народна партія - по 1 [27, с.45; 28].

Що ж до інших міст регіону, то передвиборча боротьба в них була менш напруженою. Проте результати виборів в цілому ряді випадків були для єврейського населення більш прийнятними. Так, за єврейський національний список, де в основному домінували сіоністи, в Мелітополі проголосувало 24% виборців (обрано 9 гласних), в Нікополі - 15% (обрано 6 гласних), в Херсоні - 8,9% (обрано 9 гласних), в Миколаєві - 8,2% (обрано 9 гласних), в Бердянську - 6,9% (обрано 3 гласних). А в Синельникові (залізнична станція Катеринославського повіту) єврейське населення отримало навіть загальноміську перемогу, провівши в гласні думи 11 осіб, тоді як конкуренти отримали 10 місць [29, с.36; 30].

Відокремлено від національних списків виступали представники Бунду і Поалей-Ціону. При цьому бундівці майже скрізь блокувались з меншовиками, або входили в соціалістичний блок. Відомо, що в Херсоні вони отримали в думі 5 місць, в Бердянську провели 1 гласного. За членів Бунду в Олександрії проголосувало 825 осіб із 2737 євреїв, внесених у списки для голосування, що дало змогу провести їм 5 депутатів [31; 32]. Поалей-ціоністи реальних успіхів домоглися лише в Нікополі та Амур-Нижньодніпровську (Катеринославський повіт). За їхніми списками в цих містах було обрано по 4 гласних [33].

Російські меншовики і есери в основному входили в соціалістичний блок і отримали впевнену перемогу практично в усіх містах в регіоні. Так, в Олександрівську за них проголосували 59,2% виборців, тоді як за більшовицький список - лише 1,5% [34].

Для порівняння приведемо загальноукраїнські дані результатів муніципальної кампанії, зроблені В.М. Бойко. Вибори відбулись у 176 містах та містечках України, явка виборців становила 60 %. Українські кандидати отримали загалом 12,15 % (у т. ч. укр. соціалістичний блок у складі УПСР та УСДРП - 5,1 %, УПСР - 0,22 %, УСДРП - 0,81 %, українські соціалісти у блоках з російськими - 1,96 %, УПСФ - 1,01 %, різноманітні позапартійні списки - 3,05 %). Списки російських соціалістичних партій отримали 46,23 % голосів (у т. ч. соціалістичний блок - 17,75 %, партія соціалістів-революціонерів - 22,47 %, РСДРП - 5,27 %), більшовики - 4,7 %, кадети - 7,56 %, праві угруповання - 3,26 %, сіоністи, ортодокси та списки єврейської громади - 8,6 %. [35].

Що ж до селян, то перші кроки їх участі у виборчих кампаніях були пов'язані з виборами у волосні і повітові земства, що проходили в серпні -жовтні 1917 року. Проте на цей час селяни України уже втратили всяку довіру до Тимчасового уряду та його інституцій. Для них більш авторитетними органами самоврядування були селянські з'їзди, ради селянських депутатів і комітети селянських спілок, які підпорядковувалися в своїх діяльності Всеукраїнській раді селянських депутатів, обраній на Першому Всеукраїнському селянському з'їзді, який проходив у Києві 28 травня - 2 червня 1917 р. Не на користь виборчої кампанії спрацювала серпнева криза Тимчасового уряду, викликана невдалою спробою державного перевороту з боку російської вояччини.

У Дніпровському повіті Таврійської губернії із 590 волосних гласних було обрано лише 558. В Катеринославському повіті вибори відбулися в 38 волостях, а в 2-х (Новопавлівська і Борисівська) були визнані як такі, що не відбулися [36]. В Ільїнській волості (Одеський повіт) із 2 000 виборців голосувало лише 1 200 осіб; в Малобуялицькій волості того ж повіту в голосуванні взяли участь 57% виборців. Ще більш вражаючою була ситуація в селі Петрівка (Новомосковського повіту), де із 9 тисяч тих, що мали право голосу, на виборчу дільницю прийшло трохи більше 1 тис. осіб [37; 38]. Серед селянського населення Таврійської губернії великою популярністю користувався список губернської Ради селянських депутатів, що складався в основному із членів ПСР. У с. Андріївці Бердянського повіту за цей список було віддано 1б26 голосів, за народних соціалістів - 99, кадетів - 8, єврейський національний список - 52 голоси. У волосне земство були обрані 43 кандидати від місцевої Ради, 2 - від єврейських організацій. Кадети тут не отримали жодного місця [39].

Не набагато кращою в плані політичної активності виборців була кампанія з виборів повітових гласних. Так, у газеті "Селянська спілка" 31 жовтня 1917 р. була опублікована досить цікава інформація про земську кампанію в с. Іванівка Олександрівського