повіту. В ній, зокрема, говориться, що на виборах до повітового земства "наші сельчани показали себе зовсім неорганізованими і байдужими. Спілка виставила своїх членів, а Селянський союз - своїх. На щастя, в Івановській волості жодна партія списків не висунула. Подано голосів за список №1 (Спілки) - 488 осіб і №2 (Селянський союз) - 88. Ледве-ледве пройшов від Іванівської волості 1 наш кандидат учитель Я.П. Антонечко" [40].
Особливістю цієї компанії було те, що в ній брали участь і мешканці міст. Так, під час виборів гласних Новомосковського повітового земства участь у голосуванні взяло лише 8,7% виборців. В Амур- Нижньодніпровську із 27 тисяч осіб, що мали право голосу, вибирати гласних прийшло лише 3 813; в Бердянську із 19 тис. - 3 033 [41; 42].
А в Олешках на виборчу дільницю прийшло всього 38 осіб. Оскільки в цьому місті при виборах в Дніпровське повітове земство був лише список від місцевої ради робітничих депутатів, що складався з 5 осіб, то всі вони й стали земськими гласними [43].
Слід відзначити, що в ряді міст вибори в земські установи проходили в гострій політичній боротьбі за партійними списками. Так, наприклад, у Бердянську перемогу здобули меншовики (1025 чол.), а більшовики отримали 850 голосів і випередили есерів (654). Там, де партійні організації були невеликими, наприклад, у Великому Токмаці, ще створювались соціалістичні або радянські блоки. Останній провів у земство 27 своїх кандидатів, у т.ч. 9 меншовиків [44].
Проте реальне співвідношення сил в регіоні повинні були б показати результати виборів до Всеросійських Установчих зборів. Проаналізуємо їх. У 4-х найбільших містах регіону у виборах узяли участь 298537 виборців. Перше місце зайняли більшовики, за яких в Херсоні проголосувало 21,2% виборців, Миколаєві - 25,6%, Катеринославі - 26,4% в Одесі - 28,6%. Друге місце серед партій (і третє в цілому по регіону) посіли кадети, набравши по висхідній в Катеринославі 11,7% голосів, в Миколаєві - 13,6%, Херсоні - 13,7%, в Одесі - 16,2%. Що ж до соціалістів-революціонерів, то вони в Миколаєві та Херсоні зайняли 2-е місце після більшовиків, набравши відповідно 21,3% і 17,7%, в Одесі і Катеринославі програли вибори, набравши відповідно 5,5% і 8,4% голосів виборців. Значно посилили свої позиції українські соціал-демократи, які отримали в Одесі 5,7% голосів виборців, Херсоні 7,8% і в Миколаєві - 9,4%. Але найбільший успіх українці мали в Катеринославі, де блок УСДР-УПСР отримав 16,4% голосів і посів третє місце після більшовиків та єврейського національного блоку.
Найбільш серйозної поразки на виборах зазнали меншовики, які змогли набрати в Херсоні лише 3% голосів виборців, в Одесі - 4,6%, Катеринославі - 5,8% і в Миколаєві - 6,9%. Що ж до народних соціалістів, то їх вплив залишився таким же незначним, як і підчас муніципальної кампанії. За них у великих містах проголосувало в середньому 1,1% виборців.
Всеросійський Союз земельних власників виставив список лише в Катеринославі, набравши 3608 голосів 4,5%. Значно посилив позиції кандидатів у депутати від буржуазних верств населення Російський народно-державницький Союз, який, навпаки, виставив свій список лише в Херсонській губернії і тільки в Одесі спромігся набрати 1,8% голосів, в Миколаєві і Херсоні відповідно лише 0,5% і 0,55%.
Досить організовано і згуртовано провів вибори єврейський національний блок, який виставив свій список в обох губерніях. В Одесі і Херсоні він зайняв перше місце (31% і 33,3% голосів виборців), в Катеринославі друге (18,3%) і третє в Миколаєві - 14,6% голосів. Що стосується інших єврейських списків, то результати наступні: Поалей-Ціон виставляла своїх кандидатів в усіх 4-х містах, але змогла. набрати лише 0,6% голосів виборців. Бунд окремо виступав лише в Катеринославі, набравши 2% голосів посів лише 9 місце.
Дещо іншими були результати виборів на рівні повітових міст краю. Значно зміцнили свої позиції в цей час українські соціал-демократи і соціалісти-революціонери, за яких у Новомосковську проголосувало 55,8% виборців, в Олександрівську - 23,3%, Єлизаветграді - 18,1%. [45-47] Правда, в материкових повітових центрах Таврійської губернії за український список проголосувало значно менше: в Олешках - 2,6% виборців, Мелітополі - 4,8% і в Бердянську - 5,35%. [48-50].
Більшовики мали серйозний успіх лише в Олександрівську, де вони набрали 26% голосів і в Бердянську - 33% [51; 52]. В Олешках за них проголосувало лише 1,3% виборців, у Новомосковську - 7,2%, Єли- заветграді - 8,7% і в Мелітополі - 10% [53-56].
Щодо впливу меншовиків і есерів, то тут картина досить своєрідна. По Катеринославській і Херсонській губерніях вони набрали майже однаковий відсоток голосів. У Новомосковську обидві партії набрали по 1,6%. голосів, в Єлизаветграді і Олександрівську за меншовиків проголосувало відповідно 6,4 і 7,8% виборців, за есерів - 5% [57-59]. У Таврійський губернії відсоток прихильників цих партій був значно вищим. За меншовиків у Бердянську проголосувало 8,5% виборців, Олешках - 14,6% і Мелітополі - 18,1% [60-62], за соціал-революціонерів - в Олешках - 38,8%, Бердянську - 9,86% і в Мелітополі - 5,4%. За трудовиків у вищеназваних містах в середньому голосувало 1,45% виборців [63-65].
Набагато дружніше проголосували прихильники буржуазних партій. Кадети отримали в Новомосковську 2,7% голосів, в Олександрівську - 9,7%, Єлизаветграді 18,5%, в Олешках і Мелітополі по 25,6%, а в