Єврейське населення віддало свої голоси єврейському національному блокові. В Бердянську за нього проголосувало 7,5% виборців (за список Поалей-Ціон - 2,27%), у Новомосковську - 10,3%, Олександрівську і Олешках - 14,3%, Мелітополі - 23,5%, а найвищий показник він мав у Єлизаветграді - 40%. Бунд, Поалей-Ціон і Об'єднана єврейська соціалістична партія скласти конкуренцію національному блокові не змогли. В усіх 6 повітових містах, по яких ми маємо дані, в середньому за них проголосувало близько 2% виборців [73-78].

Вибори ж у повітах показали, що в південноукраїнському селі політичні уподобання виборців були дуже різними, але домінуючим був український настрій: в 4-х повітах Катеринославській губернії (Верхньодніпровському, Катеринославському, Новомосковському і Олександрівському) за український блок проголосувала абсолютна більшість сільських виборців - відповідно 69,3%; 71,8%; 89,4% і 77,4% [79-81].

У Херсонській губернії ситуацію з'ясувати складніше, оскільки українські соціал-демократи виступили тут з окремим списком і набрали в Херсонському, Одеському, Єлизаветградському і Тираспільському повітах у середньому близько 7% голосів, тоді як українські есери і губернські ради селянських депутатів виступили в блоці з російськими есерами і ОЄСРп і визначити їх роль в цьому блоці важко. Але, враховуючи загальну українізацію краю, ми вважаємо, що селяни в своїй більшості голосували, в першу чергу, за українців. Результати по цьому списку були такими: в Херсонському повіті за нього віддали свої голоси 54,1% виборців, Одеському - 51,3%, Тираспольському - 62,6% і Єлизаветградському - 77,6% [82]. На материкових повітах Таврійської губернії домінували російські есери, які в блоці з губернською радою селянських депутатів отримали в Мелітопольському повіті 63,8% голосів, а в Дніпровському - 79,3%. Список українських соціал-революціонерів і селян-хліборобів набрав, відповідно, лише 16,1 і 6,3%.

Більшовики і меншовики в регіоні великою популярністю не користувалися і набрали по вищеназваних повітах, відповідно, 5% (більшовики) і 1,6% (меншовики) [83].

Єврейський національний блок у сільській місцевості шансів на успіх не мав. Лише в Єлизаветградському повіті за нього проголосувало 10,4% виборців, в Тираспольському - 8,4%, що ж до решти повітів, то там він не набрав більше 3,5% голосів [84]. Проте досить дружно голосували російські громадяни німецької національності. Так, у Катеринославському повіті їх список отримав 4,8% голосів виборців, у Тираспольському - 8,4%, а в Одеському - 23,6% (друге місце серед всіх списків) [85; 86].

Стосовно правих сил, то кадети в повітах Катеринославської губернії набрали в середньому 0,6% голосів, в Таврійській губернії - 3 і в Херсонській - 3,57% [83; 87-89]. Тоді як Союз земельних власників в Катеринославській губернії по вищеназваних повітах набрав 1,7% голосів, в Таврійській - 2,23% [83; 90]. Отже, у цілому можна вважати, що праві політичні сили в Херсонській і Катеринославській губернії отримали близько 4% голосів виборців, а в Таврійській - біля 6% [91-93].

У Катеринославській губернії перемогу здобув український блок (список №5) у складі Селянської спілки, Селянського союзу, УСДРП, УПСР, який набрав 556012 голосів і провів в Установчі збори 10 осіб із 18 виділених місць. Друге місце зайняв блок російських есерів та Маріупольської ради селянських депутатів. За нього проголосувало 231 717 виборців. Третє місце вибороли більшовики, які, отримавши 213 163 голоси виборців, тепер також були представлені в Установчих зборах 4-ма депутатами [94].

У Херсонській губернії на перше місце вийшов блок російських та українських есерів з губерніальною радою селянських депутатів і ОЄСРП, який набрав 493 000 голосів і провів в Установчі збори 12 осіб. На другому - єврейський національно-демократичний (96 000 голосів). На третьому - більшовики (95 000 голосів).

Слід відзначити також значне зростання в краї ролі української соціал-демократичної партії, яка, виступаючи окремим списком, змогла набрати 85 000 голосів виборців і провести свого кандидата, відомого в краї українського сподвижника З.М. Чехівського. Кадети, за яких проголосувало 59 тисяч осіб, також провели в члени Всеросійських Установчих зборів одного із своїх лідерів П.М. Мілюкова [95; 96].

Загальна картина підсумків виборів по Таврійській губернії виглядала так: серед російських політичних партій I місце зайняли есери (52,2%), ІІ - кадети (6,8%), ІІІ - більшовики (5,5%), IV - меншовики (3,3%), V - народні соціалісти (0,8%). Серед національних списків голоси виборців розподілились так: кримськотатарський (11,9%), український (10,7%), німецький (4,8%), єврейський (2,4%). Таким чином, знову переконливу перемогу отримала на виборах партія есерів [83].

Виборча кампанія до Українських Установчих зборів на Півдні України проходила за специфічних обставин: на час виборів Першим Всеукраїнським з'їздом рад Україна уже була проголошена Республікою рад. І якщо центральні райони країни ще знаходилися під впливом Центральної Ради, то на Херсонщині, Катеринославщині та Північній Таврії у результаті воєнних дій влада поступово зосереджувалася в руках більшовицьких органів управління, які проводили виборчу кампанію "без огляду на права українського громадянства" [97, с.204].

Слід відзначити, що вибори у Катеринославі, перенесені з 12 на 16 січня через воєнне проти-стояння між гайдамаками і більшовиками, почалися при виключному абсентеїзмі виборців. У деяких дільницях за весь день було подано лише десятки голосів. Присутність представників політичних партій була досить рідким явищем. У місті проголосувало 13,4% виборців.