розраховувалася на 89.014 долей. Із неї за переселенцями та розселенцями було зараховано 32.489 їдацьких долей [15, с.38]. Протягом 1924-1925 рр. на 31.093 га земельної площі було закінчено землеустрій. Колфонди, які призначалися новоприбулим переселенцям та розселенцям, були розбиті на оптимальні ділянки, розмічені посьолки, поля сівозміну та гону. В старих колоніях, незважаючи на те, що земельні ділянки були закріплені за хліборобами в більшості випадків ще у 1923-1924 рр., землевпорядження так і не розпочалося. Обводнювання ділянок проводилося шляхом установки шахтних або артезіанських колодязів, а також спорудженням ставків. До кінця 1926 р. землевпорядження було завершене лише у Фрайланді та Сєльхозарі та розпочате у Фрайгеймі, Новому Світі, Захар'євці, Фрілінгі, Троцькому. Землевпорядні роботи проводилися відповідними меліоративними та агрономічними структурами до гону [ділянка з пашею під випас худоби без чітких кордонів], що давало привід до суперечок за землю з боку сусідських ділянок. Розподіл земель по угіддям у землевлаштованих посьолках виглядало таким чином: рілля - 87%, вигін - 4 % %, інтенсивні культури - 3 V %, садиба - 5 % % [16, арк.93зв.].
Загальна площа Миколаївського колфонду дорівнювалась 109.739,96 дес. З нього під переселення використовувалося 98.907,50 дес. Впродовж 1923-1924 рр. було землевлаштовано 58.979,43 дес. В цей період землевпорядження проводилося хаотично, не завжди враховувались окремі умови, що приводило до нехтування господарчих вимог. З 1925 р. землеустрій колфонду здійснював Наркомзем під керівництвом спеціального уповноваженого. Однак це ніяк не позначилось на справі, тому що устрій колфондів обмежився тільки відводом меж та нарізкою садибних ділянок. Як зазначалось в пояснювальної записці до річного звіту „Про хід землевпорядних робот по Миколаївському округу" за 1925 р., „одним із головних недоліків робіт у звітному році є не доведення землевпорядження до двору [ділянка землі біля дому, яка має чіткі межи], із-за чого населення безладно переділяє відведену землю. Неможливо гарантувати населенню забезпеченість водними ресурсами через відсутність коштів на устрій глибоких колодязів" [17, арк.12]. У південних та південно-західних частинах Миколаївського колфонду, в залежності від висоти над рівнем моря, з 1925 р. почали споруджувати шахтові колодязі та свердловинні криниці. В деяких посьолках, де були водоносні горизонти, як виняток, використовували для меліорації ставки [9, арк.114].
Таким чином, протягом 1920-1924 рр. із загальнонаціонального земельного фонду було сформовано колонізаційний фонд. Для переселення та розселення призначалось 12,5% державного земельного фонду, більшість якого знаходилася у південностеповій смузі. Колонізаційний фонд, який призначався тільки для переселення та розселення єврейських родин на півдні України, у Херсонському, Одеському та Миколаївському округах на 1928 р. складав 11,8% від загальної площі колонізаційного фонду.
Першочерговим заходом для обслуговування переселенців та розселенців було землевпорядження, яке в єврейських колоній на півдні України проходило нерівномірно. У кращому становищі знаходилися населені пункти Херсонського округу, де землевпорядні роботи були завершені практично у всіх єврейських колоніях - всі ділянки влаштовані до гонів, нарізані селища. Таке ж становище спостерігалося на території нових селищ Одеського округу, але у старих колоніях землевлаштування тут взагалі не було розпочате. Якість землевпорядження єврейських переселенських пунктів Миколаївського округу оцінювалося як „низька", тому що основна робота велася тільки по відводу меж та нарізці садибних місць, що приводило до частих конфліктів між колоністами.
Джерела та література
Артюх І.В. Переселення євреїв на територію Запорізького округу в 20-х роках ХХ ст. // Запорожские еврейские чтения. - Вып.1. - 1998; Гусев В.І., Сотніченко В.М. До питання про єврейську землеробську колонізацію півдня України в 20-ті роки ХХ ст. // Єврейське населення Півдня України: історія та сучасність. - Запоріжжя,1997; Данилюк Ю. Становище єврейського населення в Україні в першій половині 20-х років (за матеріалами ІІ всесвітньої єврейської конференції) // Історико-політичні дослідження. - К., 1995; Козерог О.В. Євреї України в період нової економічної політики: 1921-1929 рр. - К., 2003; Місінкевич Л.Л. Коренізація і національні меншини Поділля у 2030-х рр. ХХст. - К., 1999; Орлянский В.С. Євреї України в 20-30-ті роки ХХ сторіччя: соціально-політичний аспект. - Запоріжжя, 2000.
Самарцев І. Євреї в Україні (ХІХ - початок ХХ століття): історико-економічний аналіз // Віче. - 1993. - №11.
Державний архів Миколаївської області (далі - ДАМО). - Ф.Р-102. - Оп.1. - Спр.1208.
ДАМО. - Ф.Р-102. - Оп.1. - Спр.1213.
Коренев И. Николаевщина. Социальный состав. - Николаев, 1926.
Сударський І. Дещо про землевлаштування єврейської бідноти. - Харків, 1930.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі - ЦДАВО України). - Ф.505. - Оп.1. - Спр.234.
ДАМО. - Ф.Р-102. - Оп.1. - Спр.1207.
ДАМО. - Ф.Р-102. - Оп.1. - Спр.916.
Державний архів Одеської області (далі - ДАОО). - Ф.Р-53. - Оп.1. - Спр.760.
ДАОО. - Ф.Р-53. - Оп.1. - Спр.559.
Переселенцы на Херсонщине // Рабочий. - 1926. - 9 жовтня.
ІІІ пленум Окрисполкома // Рабочий. - 1926. - 27 жовтня.
ДАМО. - Ф.Р-102. - Оп.1. - Спр.872.
Отчет Одесского окружного исполнительного комитета Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов. К 6-ому Окружному Съезду Советов (к 1-ому объединенному). - Одесский Окрисполком, 1923.
ДАОО. - Ф.Р-1511. - Оп.1. - Спр.6.
ДАМО. - Ф.Р-102. - Оп.1. - Спр.471.
Иванова И. А. Организация колонизационного фонда и землеустройство еврейских колоний Юга Украины в 20-е годы ХХ в.
В статье исследуется недостаточно изученный в исторической литературе один