У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


А розум, на думку Гельвеція, є не що інше, як здатність помічати ці подібності і відмінності. Розум у людини є результатом порівняння між собою відчуттів, а здоровий розум полягає у правильності їх порівняння. Пізнання досягло б своїх меж, заявляє він, якщо б розумом були вичерпані усі можливі випадки порівняння. Отже, прогрес науки пов'язаний з тим, що в сферу порівняльної діяльності мислення потрапляють усе нові і нові факти.

У цілому історіографія Просвітництва використовувала порівняльний підхід інстинктивно, без наукового обґрунтування, він виступав здебільшого засобом парадигматичного доказу основної ідеї.

Разом з тим, саме в епоху Просвітництва німецький поет і історик Іоганн Фрідріх Шиллер дав перші рекомендації щодо застосування порівняння та обґрунтував висновок за аналогією в якості засобу заповнення лакун історичної традиції.

Він виходив з того, що в історичній традиції існують такі проблеми, які залишають неясними багато моментів світової історії, перетворюючи її в "агрегат уламків", що не заслуговують навіть імені науки. І далі він продовжує: "Але тут на допомогу приходить філософський розум і, з'єднуючи ці уламки за допомогою штучних єднальних ланок, перетворює цей агрегат у систему, у розумне зв'язне ціле. Право на це йому дає тотожність та незмінна єдність законів природи і людського духу. Саме ця єдність є причиною того, що події найвіддаленішої перспективи при появі зовнішніх аналогічних обставин повторюються у новітній історії. Вона дає нам можливість, спостерігаючи новітні події, що відбуваються у нас на очах, робити висновки про події, загублені в доісторичні часи, виривати їх з мороку минулого. Метод висновків за аналогією в історії, як і в усіх інших галузях, - могутній засіб, але він повинен засновуватися на високих цілях і застосовувати його треба обережно і обмірковано" [22, с.191].

Цей вислів Шиллера заслуговує на увагу ще й тому, що порівняння базується на уявленні про історію як про "розумне зв'язне ціле". Тому "час, позбавлений історії", може бути пізнаний на основі "пізніших явищ".

Порівняння за аналогією у Шиллера, таким чином, виступає у тому ж ідейному контексті, що і парадигматичне. Однак обидва типа порівняння можна використовувати і розробляти по-різному. Парадигматичне порівняння намагається встановити тотожність явищ, що приймаються за єдиний, загальний закон. Порівняння за аналогією, виходячи з тотожного, прагне зробити висновок про невідоме.

Історичній науці кінця XVIII - початку XIX ст. у цілому не були властиві скільки-небудь розгорнуті міркування з приводу власного методу, тим більше щодо порівняльних операцій в історичних творах. Порівняння об'єктів історичного інтересу було природним і не вимагало якихось додаткових обґрунтувань. У цьому розумінні цілком виправданими виглядають звернення істориків цієї епохи до відомостей античних джерел, європейських середньовічних пам'яток тощо.

Можна сказати, що таким чином в історичній науці періоду її становлення освоювався сам порівняльний метод, а також формувався "еталонний" корпус пам'яток (сюди входили власне джерела, тексти Св. Писання, твори античних, середньовічних і новоєвропейських авторів і т.д.), що залучались для порівняння; формувалась і історіографічна традиція компаративних досліджень.

В якості такої традиції можна, наприклад, розглядати і спроби порівняння Руської правди з пам'ятками давнього європейського права, т.зв. "варварськими правдами".

В українській історіографії другої половини XVII - початку XVIII ст. важливе місце посідає літопис Самійла Величка. Примітно, що історію України С. Величко, на відміну від більшості істориків цього періоду, подав не ізольовано, а у зв'язку з найголовнішими історичними подіями у Польщі, Росії, Швеції, Угорщині, Молдавії, Валахії, Туреччині, Криму і деяких західноєвропейських державах. Він прагнув показати історію України на тлі світової історії і поставити героїчне минуле українського народу поруч з історією сусідніх народів і держав [19, с.127].

Наступним етапом становлення порівняння стало X!X ст., коли оформлюється порівняльно-історичний метод. Він отримав різноманітне застосування в мовознавстві, соціології, юриспруденції, літературознавстві, етнографії (як основний метод еволюційної школи). Його розвиток у цей період можна вбачати у марксизмі і позитивізмі.

У роботах основоположників марксизму порівняльно-історичний метод використовувався при вивченні суспільно-економічних формацій, різних типів політичної й економічної структури всередині однієї формації, в аналізі ряду соціальних інститутів (держави, родини, армії тощо), соціальних рухів і ідеологій. Марксизм давав універсальний спосіб порівняльного дослідження в межах національних історій шляхом зіставлення різних етапів історії того чи іншого суспільства з формаційною моделлю.

У соціології XIX ст. інтерес до порівняльно-історичного методу пов'язаний з ідеями О. Конта і Г. Спенсера, що бачили в ньому основний метод соціологічного дослідження.

У російській історіографії С. М. Соловйов без особливих пояснень розрізняв "тотожні" і "нетотожні" явища. У німецькій історіографії широко обговорювали методи зіставлення рядів історичних явищ Г. Ріккерт і Е. Трельч.

Як писав наприкінці XIX ст. англійський історик Е. Фріман, "становлення порівняльного методу стало великим інтелектуальним успіхом нашого часу. Метод цей вніс світло і порядок у цілі галузі людського знання, які до того були наповнені темрявою і безладдям" [23, с.3].

Важливе значення для становлення української компаративістики мала методологія однієї з етнологічних шкіл XIX ст., а саме міграційної, що шляхом аналізу типологічно близьких етнографічних, фольклорних явищ у різних народів намагалися знову, користуючись методом аналогій, встановити первісні джерела виникнення певних явищ, напрями їхньої міграції, трансформації.

Яскравим представником цієї школи в українській науці був Михайло Драгоманов, який мав можливість три роки слухати за кордоном лекції багатьох європейських професорів, працювати


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8