Підприємства відмовились від подібної форми підтримки закладу, мотивуючи свої дії відсутністю законодавчої бази, яка б дозволяла їм виконати пропозицію Будинку єврейської культури. Це змусило правління направити листи до національної меншини при міській раді, та до міської і обласної профспілки, а 12 березня 1935 р. навіть до Всесоюзної профспілки СРСР.

Культвідділ ВЦСПС 21 березня 1935 р. надіслав відповідь на звернення правління Будинку єврейської культури, де пропонував Миколаївському міському комітету партії та Одеському обкому партії вирішити питання фінансування Будинку культури керуючись доцільністю та необхідністю його існування [10, арк.6].

Незважаючи на те, що Будинок єврейської культури активно приймав участь в суспільному житті міста, організовував дозвілля для робітників, учнів, молоді та дітей, створив художні, прикладні, спортивні та політичні гуртки владні структури відмовивши у необхідній матеріальній підтримці прискорили кінець діяльності закладу.

За 1936 р., який став останнім роком існування Будинку культури, було проведено 36 вечорів, 30 лекцій, 5 кінопоказів, 6 вистав, діяло всього 4 гуртки [11, арк.13].

Приміщення все частіше здавалось в оренду, зовнішньо занепадало і на кінець 1936 р. перестало використовуватись за своїм прямим призначенням.

Отже, розроблена концепція етнонаціональної політики 30-х р. не гармонізувала духовно-культурний розвиток нацменшин, а використовувала їх творчій потенціал для зміцнення державного тоталітарного ладу та командно-репресивної управлінської сфери.

Намагаючись асимілювати всі нації в єдиний радянський народ, СРСР нехтував правами та інтересами нацменшин, „відштовхуючи" їх від етнічного розвитку та культурно-творчої діяльності.

Будинок єврейської культури так і не став тим лоном національної культури на яке так розраховувала єврейська інтелігенція міста знаходячись в рамках багатонаціонального радянського суспільства.

Не вимагаючи для себе якихось особливих прав та привілеїв, які б обмежували права та свободи інших національних груп, когорта єврейської національності міста Миколаєва через діяльність Будинку єврейської культури, прагнула зберегти духовно-культурну самобутність, забезпечити оновлення мовно-культурних надбань та релігійно-етичних цінностей. Однак, існуюча заідеологізованість культурно-дозвіллєвої роботи 30-х років переорієнтувала зміст роботи Будинку єврейської культури відповідно до потреб суспільно- політичного життя країни, перевела його з творчої національно-орієнтованої позиції в площину радянсько- агітаційної установи, ігноруючи потреби, запити та інтереси єврейської національної меншини.

На сучасному етапі розвитку України культурно-дозвіллєва сфера національних меншин є невід'ємним чинником етнонаціонального буття українського народу і використання її для агітаційно - пропагандистко!' діяльності різними партіями та угрупуваннями є недопустимим кроком, який може привести до втрати соціальної толерантності, злагоди, гармонійної атмосфери співіснування різних етнічних, релігійних, історико-культурних поглядів і переконань, традицій та уподобань.

Джерела та література

До історії єврейської колонізації Новоросії. // Матеріали ІІ-ї Миколаївської обласної краєзнавчої конференції "Історія, етнографія, культура, нові дослідження". - Миколаїв, 1997. - Т.2.

Постановление "О работе профсоюзов" // КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК. - Т.3. - Изд. 8. - М., 1970.

Культура національних меншин Півдня України в 20-30-ті роки. ХХ століття: Дис... канд..іст.наук: 07.00.01 / Миколаївський держ.ун-т - Миколаїв, 2003.

Державний архів Миколаївської області (далі - ДАМО). - Ф.Р-1185. - Спр.4.

ДАМО. - Ф.Р-1185. - Спр.2.

ДАМО. - Ф.Р-1185. - Спр.3.

Бойко О.Д. Історія України у ХХ столітті (20-90-ті роки). - Ніжин, 1994.

ДАМО. - Ф.Р-1185. - Спр.5.

ДАМО. - Ф.Р-1185. - Спр.7.

ДАМО. - Ф.Р-1185. - Спр.11.

ДАМО. - Ф.Р-1185. - Спр.14.

Караульная Е. Н. Этнокультурный процесс как сегмент идеологизации общества (на примере работы Николаевского дома еврейской культуры в 30-х гг. ХХ в.)

На основе архивных материалов в статье рассматриваются этапы становления Николаевского дома еврейской культуры в контексте советской национальной политики 30-х годов ХХ ст. Показано формы его культурно-образовательной деятельности. Проанализировано механизмы идеологического влияния на сознание личности возможностями культурно-массовой деятельности.

Ключевые слова: этнонациональная политика, «коренизация», досуг, духовно-культурная самобытность.

Karaul'na O. M. Etnoculture process as segment of ideologization society (on the example of work of the Mykolaiv house of the Jewish culture in 30-th years of XX century)

On the basis of archival materials stages of formation of the Mikolaiv house of the Jewish culture in a context of the Soviet national policy of 30th years ХХ century are considered in article. It is shown forms of its cultural-educational activity. It is analysed mechanisms of ideological influence on consciousness of the person by possibilities of cultural- mass activity.

Key-words: etnational policy, «korenizatsiya», leisure, spiritually cultural originality.