піддавалися жорстким репресіям, а за умови офіційного визнання росіянами мали можливість навіть зробити собі кар'єру, звичайно, якщо вони володіли російською мовою. Це, однак, не означало, що українська мова та культура й український етнос як спільнота мали глибоку повагу, навпаки, їх самобутність не визнавалася, а їхні протагоністи висміювали їх як хохлів або боролися з ними як з мазепинцями [5, c.18-23].
Таким чином, становище українців у суспільно-політичній системі Російської держави у ХІХ ст. було неоднозначним. Царат і російське суспільство вважали їх хохлами, малоросами, або мазепинцями. Українські селяни, які продовжували жити у традиційному україномовному світі, залишалися доброзичливими, сумирними, навіть колоритними у своїх танцях і піснях, але в цілому некультурними, дурними хохлами. Українці, що ступили на шлях соціального сходження і певної інтеграції в російське суспільство, та малороси вважалися, незважаючи на деякі мовні і культурні особливості, частиною російського народу. Небагато українців, які хотіли розвивати власну самобутню культуру і до того ж створювали національні спілки і партії, зустрічалися з нерозумінням. У російському суспільстві не розуміли, чому вони хочуть відділитися від великої російської культури і нації, віддаючи перевагу провінційній селянській культурі [4, c.28-31].
Які ж загальні висновки можна зробити, характеризуючи царську імперію й російсько-українську взаємодію?
Царська Росія не була класичною колоніальною державою, як часто говорять. Ключове поняття "русифікація" неадекватно описує різноманітну національну політику. Українці - зовсім не народ, об'єднаний вічною дружбою з росіянами, але й не дискримінований в усіх відношеннях, пригноблений колоніальний народ. Класичного колоніалізму в Україні не було [6, с.35-38].
Незважаючи на те, що у 1991 р. Україна стала самостійною і незалежною, більшість росіян все ще дивиться на українців як на малоросів, частину російської нації і не розуміє, чому українці намагаються утвердити свою мову, свою культуру і власну державу.
Джерела та література
Грицак Я. Нарис історії України. Формування модернової української нації ХІХ - ХХ ст. - К., 1996.
Капелер А. Россия - многонациональная империя. Возникновение, история, распад. - М., 1996.
Капелер А. Мазепинці, малороси, хохли: українці в етнічній ієрархії Російської імперії // Київська старовина. - 2001. - № 5.
Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. - К., 1993.
Національно-визвольний рух в Україні у другій половині ХІХ на початку ХХ ст. // Історія України. Навчальний посібник. - Запоріжжя, 2002.
Українське національне відродження // Історія України. - К., 1998.