УДК 94 (477.7)"18/19"

В. М. Константінова

СПЕЦИФІКА ЕТНІЧНОГО СКЛАДУ МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ХЕРСОНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ КІНЦЯ ХІХ СТ.

У статті аналізуються матеріали Першого загального перепису населення, що стосуються такої важливої складової Російської імперії, якою була Херсонська губернія. Особлива увага приділена підрахункам відсоткового представництва різних етнічних груп у складі населення міст і повітів, співвідношенню чоловічого і жіночого населення в різних етносах, представлених у містах, конфесійній приналежності представників різних мовних груп. Використання статистичних джерел дає можливість побачити детальну, і в той же час цілісну картину етнічного складу населення міст губернії. Ключові слова: міське населення, етнос, статистика

Одним із важливих чинників, який впливав на характер урбанізаційних процесів на півдні України як у XVIII - ХІХ, так і у ХХ століттях, був чинник етнічний. Етнічна строкатість через цілий комплекс причин стала своєрідною "візитівкою" як регіону в цілому, так і його адміністративно-територіальних складових, найбільшими з яких тривалий час залишались губернії. Не стала виключенням і губернія Херсонська, у тому числі і стосовно етнічного складу міського населення, про що член Центрального Статистичного Комітету І.Т. Антонович у "Короткому огляді цифрових даних Першого перепису населення Херсонської губернії" писав, що міське населення тут має "такий строкатий характер, який не зустрічається в жодній з внутрішніх російських губерній" [1, с.VlII]. Нажаль, більшість дослідників, які пишуть про другу половину ХіХ - початок ХХ ст., обмежується самою констатацією факту поліетнічності Херсонщини або ж оперує даними щодо етнічного складу окремих населених пунктів чи щодо чисельності того чи іншого етносу в губернії. Статистичні джерела, в тому числі й опубліковані, часто використовуються вельми вибірково, епізодично, що не дає можливості побачити детальну, і в той же час загальну і цілісну картину етнічного складу населення губернії і тим більше - населення міського. Доволі недостатньо використовуються інформативні можливості навіть того самого тому Першого загального перепису населення Російської імперії 1897 р., цитату з вступної статті якого ми навели вище.

Не можна сказати, що матеріали Перепису ігноруються дослідниками, які звертаються до тих чи інших аспектів історії міст півдня України кінця Х!Х ст. Втім, у переважній більшості наукових статей, які містять посилання на це джерело, наводяться лише 2 - 3 цифри, одержані з нього. Ширше матеріали Перепису використані в доволі нечисленних дисертаційних працях (авторства В.В. Дмитрієва, Н.О. Котової, Л.Л. Левченко, А.Х. Маргулова, О.М. Марченка, С.Б. Надибської), присвячених історії міст Південної Укра - їни [2-7]. Варто відмітити, що не кожна з цих робіт включає дані саме про Херсонську губернію. Тож головне завдання нашої розвідки як раз і полягає в систематизації тих матеріалів Перепису, які стосуються етнічного складу населення міст Херсонщини.

Дуже важливо, що у самому Переписі відповідні дані розпорошені поміж іншими а головне - подані переважно в абсолютних цифрах, що ускладнює визначення частки того чи іншого етносу в складі міського населення як губернії в цілому, так і її складових. Етнічна карта регіону стає набагато краще зрозумілою, якщо перевести абсолютні показники у відсотки.

Складність із визначенням за даними Перепису етнічного складу населення губернії, як і імперії в цілому, полягає в тому, що національна приналежність при проведенні перепису визначалась лише на підставі даних про рідну мову. Тож за мовною ознакою населення губернії, міст і повітів розподілялось так [1, с.90-95].

Аналізуючи відповідні абсолютні показники, І.Т. Антонович зробив наступні спостереження: серед населення губернії перше місце посідають українці, за ними слідують росіяни, євреї, молдавани (румуни), німці та поляки, інші ж народи "зустрічаються в дуже обмеженій кількості". При цьому українці мешкають як в повітах, таку і в містах "повсюди", особливо у східних повітах - Олександрійському, Єлисаветградсь- кому та Херсонському, а росіяни - переважно в містах, відносячись переважно до "торгового класу населення". Євреї, складаючи значний відсоток населення, широко представлені як в містах, так і в повітах, але особливо багато їх у Одесі - 55,6% від всього єврейського населення губернії. Німці представлені і в містах, і в повітах, особливо в повіті Одеському, на який припадає половина німецького населення губернії. Поляки мешкають переважно в містах, хоча в значній кількості зустрічаються і серед сільського населення Херсонського, Анан'ївського і Тираспільського повітів. Інші ж етноси, будучи нечисленними, переважно займаються торгівлею і мешкають у містах [1, c.VII-VIII].

Разом із мовною ознакою, певною мірою про етнічну приналежність можна судити за віросповіданням. Тож надзвичайно інформативним є співставлення мовної та конфесійної приналежності міського населення [1, с.100-103]

І .Т. Антонович, аналізуючи відповідні абсолютні показники, стосовно конфесійної приналежності міського населення зробив лише кілька спостережень: найбільша маса іудеїв (євреїв) мешкає в Херсонському та Одеському повітах, а особливо в самій Одесі; найбільше всього римо-католиків зосереджено в Одеському повіті, причому в самій Одесі мешкає 38,8% всього міського римо-католицького населення губернії. Найбільша кількість послідовників ісламу мешкає в Одесі [1, c.VIII-іХ].

Важливо підрахувати і співвіднести відсоток представників кожної конфесії в населенні міст з відповідним відсотком у сільському населенні губернії (причому зробити це окремо для представників чоловічої і жіночої статі) [1, с.96-99]:

Додаткову інформацію щодо етносів, наявних у містах, дають дані щодо розподілу носіїв різних мов за віковими групами із зазначенням