УДК 94(477)-057.87:329.78

Л. В. Корнійчук

ДІЯЛЬНІСТЬ АРКАДІЯ ЖУКОВСЬКОГО В УКРАЇНСЬКОМУ СТУДЕНТСЬКОМУ ТОВАРИСТВІ НАЦІОНАЛЬНОГО СОЛІДАРИЗМУ "ЗАРЕВО"

Стаття присвячена характеристиці роботи відомого українського вченого Аркадія Жуковського в Українському студентському товаристві національного солідаризму "Зарево". У цій статті автор аналізує проблеми створення та функціонування студентського товариства і його основні досягнення. Автор звертає увагу на видавничу діяльність товариства, а також показує вплив товариства на подальшу діяльність А. Жуковського та на формування його наукових зацікавлень.

Ключові слова: Українське студентське товариство національного солідаризму "Зарево", звіт, протокол, комісія, журнал "Розбудова держави".

На сучасному етапі розвитку української історичної науки вже традиційними стали дослідження наукового доробку та життєвого шляху провідних українських істориків. На нашу думку, провідне значення має вивчення діяльності істориків, що репрезентують українську історичну науку в діаспорі і всіляко сприяли і продовжують сприяти поширенню знань про Україну, її історію та культуру. До таких вчених належить голова Наукового товариства імені Шевченка в Європі, іноземний член НАН України, дійсний член Української вільної академії наук у США, професор Аркадій Іларіонович Жуковський, якому належить вагома роль у дослідженні проблематики історії церкви, історії України, історіографії, а також у налагодженні французько-українських культурних зв'язків. За значний особистий внесок у розвиток наукових досліджень з українознавства та сприяння встановленню дружніх українсько-французьких відносин історик був нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.

Варто зазначити, що особливе значення при дослідженні життєвого шляху діячів історичної науки має висвітлення чинників, що впливали на їх формування як істориків, сприяли вибору вивчення певної дослідницької проблематики тощо. Висвітлюючи біографію Аркадія Жуковського, не можна оминути важливу її сторінку - діяльність в Українському студентському товаристві "Зарево", адже саме тут він отримує навики організатора і координатора праці окремого підрозділу Товариства, а також починає займатись видавничою діяльністю. Не випадково в своїх спогадах один з членів Товариства - Б. Винар писав: "Він (А. Жуковський - авт.) виріс у Зареві і без Зарева мабуть не мав би тих громадських і наукових заслуг" [1, арк. 72].

На сьогодні про життя та діяльність А. Жуковського існують лише окремі публікації Д. Яремчука на сторінках "Українського голосу" [2, арк. ], Б. Червака в газеті "Українське слово" [3], В. Наулка в "Українському археографічному щорічнику" [4], статті в журналі "Український історик" - А. Атаманенко та Л. Винара [5], а також Ю. Макара та О. Добржанського [6]. Вказані публікації не дають повної інформації про життєвий і творчий шлях вченого, але все ж розглядають окремі напрямки його досліджень. Найбільш ґрунтовною є стаття Л. Винара та А. Атаманенко, в якій подані біографічні відомості дослідника, а також аналіз основних напрямків його діяльності. Однак жодна з вказаних публікацій не подає вичерпної інформації про діяльність вченого в "Зареві", як і фактично не висвітленою залишається історія самого Товариства. Відтак, на нашу думку, існує необхідність комплексного аналізу діяльності Аркадія Іларіоновича в названому Товаристві, окреслення основних здобутків та труднощів у функціонуванні "Зарева".

Українське студентське товариство "Зарево" виникло в 1949 р. і його метою було налагодження співпраці з визначними українськими науковцями і за їхньою допомогою початок праці у студійних комісіях Товариства [7, c. 22]. Установчі збори "Зарева" відбулись 20-21 травня 1949 р. у Мюнхені з ініціативи таких студентських організацій як Українське студентське товариство національного солідаризму "Січ" (Мюнхен), а також однойменних товариств з Регенсбургу, Ґрацу, Ерлангену та представників з Аугсбургу і Франкфурту [1, арк. 4].

Вступаючи до Товариства, кожен його майбутній член заповнював заяву-анкету, в якій окрім даних про освіту та місце проживання мав також вказати напрямок праці, тобто комісію, в якій хотів би працювати. Офіційною датою вступу А. Жуковського до "Зарева" є 4 грудня 1950 р. [8, арк. 4]. Власне, саме Арка- дій Іларіонович був одним із творців концепції праці студійних комісій. Фахова праця в комісіях була одним із основних завдань членів Товариства. При ньому діяли такі комісії: античних перекладів (керівник - М. Микулович), антропології (керівник - Р. Єндик), студій відродження України в ХІХ і ХХ ст. (керівник - М. Антонович), економічна (керівник - Б. Винар), державного планування та відбудови України (керівник - А. Жуковський), літературна (керівник - Л. Винар), міжнародної політики (керівник - М. Антохів), правничо- суспільна (керівник - Б. Цюцюра), дослідів підрадянської дійсності (керівник - М. Виговський), національного солідаризму (керівник - І. Турянський), світоглядно-філософська (керівник - Б. Суховерський), соціологічна (не було керівника), церковних справ (керівник - В. Нагірняк), державного устрою (не було керівника) [9, с. 25-26].

Керівники комісій мали організовувати нові представництва Товариства, постійно інформувати Провід "Зарева" про культурні, наукові та політичні здобутки членів комісії, а також підготувати план праці своєї комісії і опублікувати його в бюлетені "Зарево" [10, арк. 1]. Кожен з членів Товариства мав підтримувати контакти з керівником тієї чи іншої комісії і надсилати свої статті, досліди, інформації, які входили до напрямку її діяльності [11, арк. 112]. Аркадій Іларіонович очолював комісію "Державного планування та відбудови України" [12], окрім цього до його завдань входила організація представництв Товариства у країнах Європи. З цією метою А. Жуковський налагоджував контакти з українцями в цих країнах і неодноразово в листах просив