У цілому, коли мова йде про діяльність самого Товариства, то вона значною мірою була пов'язана з багатьма труднощами, зокрема, з браком коштів, розселенням членів комісій по різних країнах, що гальмувало їхню роботу, дискусіями стосовно організації і напрямків діяльності тощо. На нашу думку, влучно окреслив труднощі Товариства один з його членів Б. Винар, який однією з проблем діяльності "Зарева" вважав той факт, що більшість представництв існували лише на папері, також було багато фіктивних комісій і багато членів свою належність до Товариства сприймало як "повинність належати до націоналістичної організації" [7, с. 23]. "Ми раділи, що існуємо. І це буде характеристика одним реченням, що підсумовує перший етап в Європі та знаходить певний відповідник в початках зросту "Зарева" за океаном" [7, с. 23], - саме так він характеризував працю Товариства. Але не зважаючи на певною мірою ідеалістичні, а подекуди навіть за визначенням Б. Винара "наївні" [1, арк. 12] плани "Зарева", його існування сприяло консолідації української молоді, збереження її патріотичного духу, стимулювало до наукової, видавничої та організаційної роботи, а також слугувало свого роду "рупором" українців за кордоном.
Підсумовуючи викладений матеріал, варто зазначити, що Аркадій Жуковський в роки навчання брав активну участь в діяльності українських студентських організацій, зокрема, як голова Союзу українських студентських товариств в Австрії (1947 - 1949 рр.), член управи Центрального союзу українського студентства (з 1948 р.). Він став одним із засновників і активних діячів Українського студентського товариства національного солідаризму "Зарево". На його пропозицію журнал Товариства було названо "Розбудова держави", також вчений входив до редакційної колегії