і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України «Крим в етнополітичному вимірі» (авт. кол.: М. Панчук (керівник), Г. Бекірова, В. Ганевич, О. Галенгко та ін. - К.: Світогляд, 2005. - 533 с.). В ній, зокрема, з'ясовано причини, перебіг та наслідки примусової депортації кримськотатарського народу, вірмен, болгар, греків та німців у роки Другої світової війни, політико-правові аспекти їхнього повернення на батьківщину та інтеграцію в українське суспільство. Досліджено соціально-економічний стан та культурно-освітній розвиток етнічних громад Криму в незалежній Україні, узагальнено набутий досвід міжетнічного та міжконфесійного діалогу.
Сьогодні в Україні діє кілька програм покликаних забезпечити життєво необхідні умови для повноцінного культурного та національного розвитку народів Криму. Основними з них є: «Державна програма розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптація та інтеграція в українське суспільство на період до 2010 року», затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 р. №637. Програма цілковито фінансується з державного бюджету України і координується Державним комітетом України у справ національностей і релігій, а в Криму - Державним комітетом у справах національностей та депортованих громадян. У 2008 році на її виконання було виділено 714208 грн., із них 43739 - на соціально-культурні заходи (включають видатки на матеріальну допомогу для завершення будівництва житла, компенсацію за проїзд і перевезення багажу, сприяння розвитку культури, освіти, засобів масової інформації). Також діють Державна програма соціально-економічного розвитку АР Крим на період до 2017 року та Програма облаштування і соціально-культурного розвитку депортованих громадян в Автономній Республіці Крим на 2006 - 2010 роки, здійснювана за рахунок коштів бюджету АР Крим.
Крім цього Держкомнацрелігій організаційно й фінансово сприяє відзначенню днів культури репатріантів, пам'ятних дат, релігійних та обрядових свят. Проводяться масштабні культурно-мистецькі акції, надається фінансова підтримка засобам масової інформації, що друкуються або видаються мовами репатріантів.
На виконання постанови Ради міністрів АРК від 26 липня 2005 р. №328 «Про заходи щодо збереження історико-культурної спадщини кримських караїмів і кримчаків на 2005 - 2007 роки» здійснено заходи з розвитку етнокультурного Центру кримчаків у м. Сімферополі, профінансовано видання альманаху «Кримчахлар», словника караїмської мови, караїмської народної енциклопедії, караїмського народного календаря. За сприяння Республіканського комітету зі справ національностей і депортованих громадян у Кримському етнографічному музеї створена експозиція, що постійно діє - «Мозаїка культур народів Криму» [6].
Велику роль у реалізації програм збереження та відродження національних культур в АРК відіграють громадські організації та просвітницькі центри. Помітною активністю відзначаються національно-культурні товариства азербайджанців (м. Ялта), вірмен (м. Сімферополь), болгар (м. Білогірськ), грузин (м. Сімферополь), німців (м. Сімферополь). Окремо виділимо діяльність Асоціації кримських караїмів «Кримка- райлар», створеної у 1989 році. Завдяки активній роботі членів асоціації відбувається відродження самосвідомості народу, його релігії та культури.
Заслуговує на увагу велика подвижницька робота благодійних організацій та фондів у справі відродження етнічної культури. Зокрема, Міжнародної організації з міграції, фондів «Відродження», «Євразія», «Замзан», міжобласної асоціації «Арраїд» (з арабської - «той, хто попереду»), Фонду досліджень і підтримки корінних народів Криму, фонду «Москва - Крим», інших міжнародних організацій та фондів, діяльність яких спрямована на облаштування репатріантів в АРК, в тому числі розв'язання культурних вузлів суспільного життя. Так, завдяки програмі TASIC Міжнародного фонду «Відродження», Одеської філії Грецького фонду культури та уряду Греції в с. Чернопілля створено культурно-етнографічний центр «Карочель», де щорічно, 3 червня проходить «панаір» - свято св. Костянтина й Олени, на який збираються всі греки Криму [7, с.79]. При підтримці благодійних фондів діють грецька бібліотека, бібліотека російського культурного центру, юнацька бібліотека в Євпаторії.
За офіційними даними виконавчих комітетів міських рад і районних державних адміністрацій, на початок 2008 року на постійне місце проживання в АРК повернулися й були зареєстровані близько 265 тис. кримських татар і близько 4,7 тис. депортованих вірмен, болгар, греків та німців, що становить, відповідно, 98,4% та 1,6% від загальної кількості репатріантів [8].
У зв'язку з цим слід нагадати, що протягом 1941-1944 років з території Криму було депортовано близько 393 тис. осіб серед яких, за різними джерелами, від 183566 до 188626 осіб становили кримські татари, 12422 болгари, 15040 греки, 9621 вірмени. Найбільше постраждали німці. Тільки в період з 15 серпня по 9 вересня 1941 року із Криму у Ставропольський край було виселено понад 50 тис. представників німецької національності, а разом з особами, які перебували з ними у шлюбі - 61184 осіб [9, с.200,202]. До війни це була друга за чисельністю після кримських татар етнічна група Кримського півострова.
Порівнявши ці показники з кількістю сьогоднішніх репатріантів отримаємо відповідний «коефіцієнт репатріації»: для кримських татар він становить 128% для решти, у сукупності - 4,59%. Висновок очевидний: для переважної більшості депортованих вірмен, болгар, греків та німців повернення на історичну батьківщину так і не відбулося.
Хоча чисельність цих етнічних груп робить їхні проблеми менш помітними, ніж у кримських татар, вони не повинні залишатися поза увагою та підтримкою держави. Виокремлення якогось одного з компонентів етнічної мозаїки, надання йому переваги, порівняно з іншими групами, має дестабілізуючий потенціал і є конфліктонебезпечним для політичної ситуації. Міжнаціональний спокій та гармонію міжнаціональних відносин, як свідчить світова практика, здатні забезпечити