Ці питання розглядалися у Харкові 17 жовтня 1922 р. на Всеукраїнському Агрономічному з'їзді. На ньому "Сільський господар" представляв Панас Петрович Любченко, який отримав від Союзу право вирішального голосу [12].

Робота правління "Сільського господаря" в той час гальмувалась суперечками різних груп, при тому суперечки не завжди були принципові. В керуючих групах старої кооперації не було сталої лінії, вони хиталися між бажанням вести практичну роботу в даних історичних умовах і вести політику тих політичних сил, представниками яких вони були. Тому продуктивність роботи правління Союзу не була високою і на першому етапі свого існування "Сільський господар" так і не вийшов із організаційного етапу свого становлення. Саме з такими підсумками підійшло правління до свого звіту перед З'їздом Уповноважених Союзу сільського господарської кооперації "Сільський господар", який пройшов із 26 до 29 жовтня 1922 року. На зібранні були присутні 199 делегати (42 особи від губернських союзів, 157 осіб від районних союзів), із них з правом вирішального голосу - 178 осіб та з правом дорадчого голосу - 21 особа. Панас Петрович брав участь у роботі з'їзду як член правління [13].

На цей час Панас Любченко вже мав особистий погляд стосовно особливостей розвитку сільської кооперації України в першій половині 20-х років ХХ століття. Він був прихильником позиції керівників ВКП(б) щодо однакової важливості кооперування та колективізації. Держава сприяла розвитку кооперативів, вважаючи їх передумовою майбутньої широкої колективізації. Елементом соціалістичної економіки вважалися створювані переважно незаможниками колгоспи.

26 жовтня 1922 року в ході засідання П.Любченко в рамках звіту правління робить доповідь по відділу колгоспів "Сільського господаря", під час якої загострює увагу присутніх на тих проблемах сільськогосподарської кооперації, які він виявив за шість місяців своєї діяльності в правлінні [14]. Панас Петрович піддає критиці доповідь голови правління Діброви та зазначає, що фактично завдання першого (організаційного) етапу становлення Всеукраїнського Союзу сільськогосподарської кооперації "Сільський господар" правлінням не реалізовані і залишалися актуальними і надалі. Тому вніс резолюцію, яка визначала не тільки першочергові завдання на найближчий час для відділу колгоспів (вироблення анкети для існуючих сільськогосподарських кооперативів і оформлення їх юридичного вступу до райсоюзів сільського господарської кооперації, надання через районні відділи інструкторсько-організаційної допомоги існуючим вже колективам і утворення нових переважно проміж незаможницького селянства, продовження роботи по збиранню матеріалу по колективізації сільських господарств на Україні, систематизація і розробка їх з метою вивчення форми та раціоналізації її напрямків), але й для всієї сільськогосподарської кооперації на Україні. По-перше, з'їзд пропонував виправити лінію сільськогосподарської кооперації, особливо в напрямку втягування в русло кооперації найширших кіл селянського бідного населення, По-друге, були затверджені пріоритетні напрямками та завданнями роботи правління на наступний термін, серед яких землеустрій колгоспів, відкриття довготривалого кредиту колгоспам робочою худобою, сільськогосподарськими знаряддями та машинами, участь в організації допомоги колективам під час весняної засівної кампанії [15].

Після заслуханого звіту 27 жовтня З'їзд Уповноважених, визнавши, що хоча об'єктивні умови праці і були досить складними, але правління не зробило "багато чого, що в повній мірі можна було зробити", сформував та затвердив на наступні три роки його новий склад із 12 чоловік. Очолив список Панас Петрович Любченко [16]. Саме на цьому з'їзді вперше для "Сільського господаря" було прийнято рішення обирати і кандидатів для заміщення членів правління у разі їх виходу, хвороби, або довготермінової відпустки [17].

У день закриття з'їзду відбулося перше засідання нового складу правління. На ньому було обрано голову, його заступників та керівників відділів. Так 29 жовтня 1922 року Панас Петрович за наслідками голосування членів правління став головою Всеукраїнського Союзу сільськогосподарської кооперації "Сільський господар" з додатковим обов'язком секретаріату та інспекції Київської та Одеської філій Союзу [18]. 30 жовтня П.Любченка обрано до Ради ВУКС та Вукоради [19].

З огляду на те, що становлення "Сільського господаря" на кінець 1922 року не вийшло з організаційного етапу свого становлення, одним з пріоритетних напрямків роботи правління залишалася організаційно-інструкційна діяльність. В свою чергу вона поділялась ще на ряд складових: своєчасне постачання периферії матеріалами інструкційного характеру; популяризація ідей сільськогосподарської кооперації через пресу, влаштування всеукраїнських виставок сільськогосподарської кооперації країни, підготовка інструкторів та спеціалістів.

Організаторські здібності П.П.Любченка проявилися в питанні заснування власного періодичного видання "Бюлетень "Сільського господаря", яке було вирішено в блискавично короткий термін. 30 листопада 1922 року Панас Петрович доручає організаційному відділу розробити пропозиції щодо заснування цього видання [20], а вже 25 грудня на засіданні правління приймається рішення щодо виходу "Бюлетеня "Сільського господаря" починаючи з 1 січня 1923 року два рази на місяць [21]. Крім того, визначено єдиний день тижня для проведення засідань правління "Сільського господаря". Це надавало можливості планування роботи членів правління та постійної їх присутності на засіданнях [22].

Створення інструкторського апарату відбувалося через проведення