кореспондентські зносини з різного роду кооперативами, приватними, громадськими та державними закладами [58]. Українська кооперація в особі Вукоопспілки і Українбанку розпочала свою діяльність за кордоном ще у 1922 році. За її участі була відкрита торгівельна контора в Берліні під назвою "Українська кооперація" ("Укркооп"). Після утворення радянського Союзу Рада праці і оброни СРСР "дозволила" дозволили українській кооперації в особі об'єднаного органу "Укркооп" мати при закордонних конторах російсько "Центросоюзу" своїх представників, що повинні були узгоджувати свою роботу по імпорту продукції української кооперації з органами "Центросоюзу" за кордоном. Вже в лютому 1923 року правління "Сільського господаря" порушує питання про вступ у Товариство з обмеженою відповідальністю "Кооперація" в Берліні [56]. В червні того ж року домовляється про продаж 7 млн. пудів зерна пшениці, ячменю та інших зернових культур по міжнародним цінам банкірському дому А.Г.Фрейчберг у Відні [60].
З метою отримання кредитів та успішного проведення реалізації сільськогосподарської продукції в Англії правлінням "Сільського господаря" до Лондона було направлено Меєровича. Ним було встановлено, що для реалізації поставлених завдань необхідно утворити юридичне лице Лімітед Української кооперації в Лондоні, без якого неможливо провести жодної банківської чи торгівельної операції. Отримавши згоду Раковського та Новаковського, які на той час знаходилися в столиці Великобританії, Меєрович направляє 28 листопада телеграму до правління "Сільського господаря" щодо дозволу утворення лімітеду. 4 грудня 1923 року Панас Петрович Любченко переконує правління у необхідності утворення юридичної особи Української кооперації в Лондоні [61]. 5 грудня 1923 року Меєрович отримав від правління Вукоспіл- ки та Українбанку подібні доручення щодо утворення Лімітеду. Тому на наступний день він поставив про це питання на засіданні Торгової делегації СрсР в Англії та після довгих дебатів при підтримці Раковського та Новаковського отримав згоду на його заснування. Терміново було зареєстровано устав рівний за своїм змістом Центросоюзівським. Через те, що устав повинен був бути підписаний не менше ніж двома фізичними особами, під ним поставили свої підписи Меєрович та Новаковський. 12 грудня Меєрович отримав позитивне рішення правління "Сільського господаря" та під своїм підписом додав, що він є також і представником Всеукраїнського союзу сільськогосподарської кооперації "Сільський господар", що фактично ставило останній у розряд засновників лімітеду [62]. 15 грудня 1923 року політбюро ЦК КП(б)У висловилося за збереження самостійного представництва української кооперації за кордоном і доручило Панасу Любченку відстоювати це рішення в комісії ЦК РКП(б).
Всеукраїнський Союз сільськогосподарської кооперації "Сільський господар" ставив також перед собою завдання переробки всякого роду продуктів сільського господарства, сільськогосподарських промислів, а також виготовлення сільськогосподарських машин, знарядь виробництва та матеріалів, які були необхідні в сільському господарстві. Для цього відбувалися придбання та оренда промислових фабрично- заводських підприємств. На кінець 1925 року сільськогосподарська кооперація вже мала у своєму розпорядженні більше 2 тисяч підприємств, у тому числі понад 800 млинів, круподерень, близько 400 масло- і сир заводів, велику кількість шкіряних, ремонтних, цегельних і черепичних заводів. Для обслуговування безреманентних господарств у системі "Сільського господаря" було створено майже 2 тис. прокатних станцій. Також на кінець того ж 1925 року на Україні вже налічувалося 2924 спеціалізованих товариств, в тому числі 1336 машино-транспортних, 776 меліораційних, 319 молочних, 219 буряківницьких, 89 пасічницьких, 49 виноградарських, 49 насінницьких 29 садово-городніх, 33 хмелярських і т.п. [41, 66-67].
Забезпечення кооперативних союзів необхідними для землеробського господарства знаряддями та засобами виробництва відбувалося шляхом їх придбання та розповсюдження, за що несло відповідальність правління Всеукраїнського союзу сільськогосподарської кооперації. На кінець 1922 - початку 1923 року в цій сфері склалася досить складна ситуація. Фактично на той час існувало дві паралельні організації, які дублювали функції одна одної, з одного боку - "Селотехніка" з державними сільськогосподарськими складами, з іншого боку - синдикат сільськогосподарських машин. На VII партійній конференції КП(б)У під час обговорення доповіді народного комісара земельних справ УРСР І.Є.Клименка "Сільське господарство та податкова політика" Панас Петрович так охарактеризував ситуацію: "Вопрос о сельскохозяйственных орудиях говорит, что мы имеем сельскохозяйственный синдикат, который как будто должен заниматься торговими функциями. Рядом с ним мы имеем Госсельсклад, торговую организацию, находящуюся в Москве. Затем мы имеем Селотехнику. И каждое из них пытается торговать непосредственно с крестьянскими хазяйствами" [63]. П.Любченко виступив за уніфікацію цих організацій. З перших днів свого головування "Сільським господарем", а саме 06 грудня 1922 року, він, ставить перед правлінням питання про необхідність об'єднання двох товариств, які займалися поставками сільськогосподарської техніки українським кооперативам, "Селотехніки" та "Селопомощі", в єдине товариство. На першому етапі вдалося новостворене товариство обмежити інститутом губерніальних уповноважених з інспекторським при ним апаратом і не дозволити заводити районних відділів та складів [64]. В квітні 1923 року Клименко звинуватив Любченка в готовності ліквідації усіх синдикатів, готовності ліквідації "Селотехніки" та перетворення сільськогосподарської кооперації на монополіста та основу матеріальної бази на селі [65].
Не дивлячись на це правлінням на чолі з П.Любченком було розроблено та затверджено інструкцію для кооперативних союзів, які входили до складу "Сільського господаря" стосовно організації закупівель сільськогосподарської техніки. За цією інструкцією кожний союз на підставі матеріалів, здобутих ним від сільськогосподарських кредитових товариств, точно встановлював марки та фірми машин, які мають попит у даному районі, а також