з них реєструється як іноземці, що тимчасово перебувають у нашій державі. Багато їх не реєструються офіційно і перебувають на нелегальному становищі. У зв'язку із жорстким імміграційним контролем, який діє у країнах Західної Європи, значна частина нелегальних мігрантів залишається в Україні тривалий час, чекаючи можливості перебратися на Захід, що серйозно порушує правопорядок, погіршує криміногенну ситуацію в країні.
Матеріали опитувань цієї категорії мешканців України засвідчили, що типовий мігрант - це, як правило, неодружений, у віці до 30 років. 41% цих мігрантів займається бізнесом (торгівлею), приблизно стільки ж не мають певних занять і живуть переважно за рахунок раніше зароблених грошей, і тільки 8% працюють на підприємствах і в установах України.
Через те, що значна частина цих мігрантів офіційно не зареєстрована, дані щодо їх чисельності мають переважно оціночний характер. Так, відомо, що 1997 р. органами внутрішніх справ виявлено 9,2 тис. нелегальних мігрантів, а 2,1 тис. іноземців депортовані з території України. До адміністративної відповідальності притягнуто 77,3 тис. іноземців.
У зв'язку з прибуттям в Україну значної кількості біженців виникають проблеми їхнього працевлаштування, забезпечення житлом, вирішення питання соціального захисту. Внаслідок незнання біженцями мови, звичаїв і традицій місцевого населення виникають труднощі з їх інтеграцією в українське суспільство [15]..
Отже, різний рівень міграційної мобільності етнічних спільнот, а також різноманітні напрямки міграційних потоків позначаються на чисельності етнічних спільнот України. Однак, зважаючи на те, що значних кількісних змін зазнали порівняно нечисельні етнічні групи, міграційні процеси в цілому слабко позначаються на співвідношенні основних груп національностей України. Більше зазнала впливу внаслідок міграції етнічна структура областей, яких торкнулися зазначені процеси. Крім того, етнічний склад міграційних потоків у цих областях відрізнявся від етнічної композиції зовнішньої міграції України в цілому.
Також головними аспектами етнополітики є етномовна ситуація, та проблема освіти та культури.
Мовна проблема полягає в таких чинниках
Безграмотність мігрантів, додає клопоту представникам влади, з'ясувати обставини і вирішити подальшу долю людей. (а це є встановлення громадянства, та перевірка особистої інформації.)
Незнання мови, викликає дискомфорт у відносинах з місцевим населенням, та додає багато проблем з адаптацією.
Відсутність закладів які прискорили темпи вивчення державної мови, для іноземців.
Незнання мови не дає право отримати громадянство, у розвинутих європейських країнах.
В Україні ситуація інша, населення спілкується на двох мовах російській та українській, і процедура отримання громадянства інша, не ускладнена мовним бар'єром, а це є один з негативних чинників в міграційному процесі.
Проблеми культури, актуальні тим що неоднорідність населення, складає свій культурно-побутовий світ, який відрізняється від нашої національної культури, тому головне завдання кожної країни забезпечити комфортними умовами кожний етнос в питаннях культури та освіти. Україна є демократичною країною, яка в політично-правовому аспекті забезпечує кожен етнос відповідними умовами. Проблеми, полягають у фінансуванні та організаційних питаннях, якими країна не завжди займається на чинному державному рівні. Проблеми освіти та культури є актуальними та малозабезпеченими в державі, тому вирішення проблем беруть на себе національні товариства. А держава в свою чергу забезпечує виконання на законодавчому рівні. Осередки національної культури та освіти, є невід'ємною ланкою в міжетнічному процесі, кожен мігрант який мешкає та працює в нашій країні легально, має змогу через такі товариства шукати порятунок та захист, і підтримувати зв'язок зі своєю країною [16, с.9].
Життя є рухом в пошуках кращої долі, та диктує умови змін до яких вдається людина. Завжди буде відбуватися міграційний процес, який потрібно направляти в необхідне для країни русло, щоб уникнути страшних міжетнічних проблем. Толерантність і повага, є головним аргументом у відносинах етносів, а саме цього дуже не вистачає нашому суспільству, який довгий час був ізольований від одного з актуальних життєвих процесів як міграція.
Джерела та література
Шульга М. Конституція України про міграційні процеси та повернення депортованих // Біженці та міграція:
Український часопис права і політики. - 1997. - №1.
Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність / За ред В.І. Наулка. - К., 2001.
Свістунов А. Становлення міжнаціонального руху в Україні та задачі його розвитку // Інформаційний збірник з
міжнаціональних проблем. Спец випуск матеріалів міжнародного форуму України. - 2000. - №2.
Середа Г.П. Міжнаціональні відносини // Урядовий кур'єр. - 2000. - 28 вересня.
Євтух В.Б. Етнополітика в Україні правничий та культурологічний аспект. - К., 1997.
Піскун О., Прибуткова І., Волович В. Міграційна ситуація в Україні // Політична думка. - 1996. - № 3-4.
Малиновська О.А. Міграційна ситуація та міграційна політика в Україні. - К., 1997.
Декларація прав національностей України. -К., 1996.
Конституція України. - К., 1996.
Етнополітика в Україні. Документи та матеріали. - К., 1998.
Http://www. Sbu.gov.ua. Офіційний сайт служби безпеки України.
Http://www. Lawexpert.com.ua. Офіційний сайт МВС України.
Http: //www.Intsecurity.dn.ua. Офіційний сайт Інституту міжнародної безпеки.
Http://www. kmu.gov.ua. Офіційний сайт державної прикордонної служби.
Http:// Conf. Ligazakon. ua. Офіційний сайт управління у справах захисту прав людини.
Дєдков М.В. Етнокультурні процеси: сучасний стан і перспективи // Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України. - Запоріжжя; Сімферополь, 2001.
Мельников Е. О. Миграция как одна из актуальных проблем этнополитики Украины
Данная статья посвящена одному из ключевых вопросов этнополитики не только Украины, а и целого мира. Миграция - это мировой процесс, который невозможно избежать, поэтому решение одного из главных и актуальных вопросов этнополитики для каждого государства - это