УДК 94:[329.3:297](477.5/6)

В. С. Микольченко

ІСЛАМСЬКИЙ РАДИКАЛЬНИЙ РУХ: МОЖЛИВІСТЬ РОЗВИТКУ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ

У статті розглянуті соціально-філософські основи виникнення ісламського радикального руху та

можливість його поширення на півдні України. Аналізується поняття «тероризм». Вивчається ісламський

фундаменталізм для подальшого подолання його негативних проявів.

Ключові слова: тероризм, ісламський фундаменталізм, глобалізація.

У статті зроблена спроба соціально-філософського та історичного осмислення ісламського фундаменталістського руху, що особливо активізувався в останні десятиліття. Авторське розуміння даної проблеми базується на переконанні, що відношення до терористів не може бути однозначне негативним або позитивним - це явище необхідно розглядати глибше та багатогранніше. Актуальною ця тема є і для України, бо етнічна ситуація півдня нашої держави не є стабільною та потребує серьозного розгляду.

Мета статті полягає в аналізі поняття тероризм та вивчення такого явища як ісламський фундаменталізм, можливих шляхів його розвитку на Півдні України.

Події останніх десятиліть зробили ісламський радикальний рух загальновідомим. Окрім регіону традиційного розповсюдження ісламу, країни якого є батьківщиною фундаменталізму і об'єктом його активної діяльності, направленої на повну ісламізацію мусульманського суспільства, вплив ісламських радикалістів відчувають і інші регіони миру.

Тероризм (від латів. terror - жах, страх) - здійснення політичної боротьби через залякування, насильство; дестабілізація суспільства, державно-політичного ладу шляхом систематичного насильства, провокацій.

Герой для Ніцше - це «напівбог, напівзвір, напівлюдина з крилами ангела, зла демонічна істота» [1, с.175]. Платон говорив, що герой це та людина, яка прагне і робить спроби реалізувати мету свого життя на шляху«досягнення і збагнення» первоєдиного, від чого і залежить непримиренність сил добра і зла і необхідність її подолання, тобто вічна життєва драма людини трагічного героїзму. Герой, в розумінні християн, це людина, яка уміє повністю управляти своїми пристрастями, уміє відмовитися від матеріальних благ в ім'я духовних, людина справедлива і добродійна, наділена великим терпінням, здатна при необхідності мужнього винести знущання і муки, а якщо буде необхідно, то віддати своє життя за ідеали [2, с.143].

Не виправдовуючи терористичну діяльність ісламських радикалістів, спробуємо розглянути концепцію сучасного ісламського фундаменталізму менш однозначно, тому що агресивність ради агресивності і насильство ради насильства не є самоціллю жодній з ідеологій. Крім того, жодна ідеологічна концепція, у тому числі і фундаменталістська, не може розцінюватися як однозначно негативна. Вона обов'язково містить в собі і позитивні моменти. Фундаменталістів можна сприймати чи ні, але до їх думки необхідно прислухатися, щоб зрозуміти причину їх успіху і живучості руху, який, як свідчать події останніх років, набув світового поширення.

Сучасна радикалізація ісламу - не абсолютно нове явище в світовій історії. Впродовж його історії хвилі фундаменталізму неодноразово піднімалися у вигляді різних рухів, релігійно-політичних течій (вахабізм, бабізм, бехаізм і ін.). Але жодне з радикальних рухів у минулому не було таким могутнім і впливовим, яким є сучасне.

Виникнення сучасного радикального руху пов'язане з кризовими явищами в суспільному житті мусульманських країн. І чим глибше ці явища, тим могутніший цей рух, тим більше у нього прихильників.

Окрімвнутрішніх проблем, кризові явища обумовлені подіями на міжнародному рівні агресивною політикою Заходу. Вся історія взаєминєвропейської і мусульманської цивілізації - це не тільки історія протиборства двох релігійних світоглядів, це історія нав'язування європейського способу життю мусульманським країнам, жорстока експлуатація економічного потенціалу цих держав на користь сильних держав.

У таких умовах політична громадськість мусульманських держав прагне до справжнього національного звільнення і самостійного визначення пріоритетів розвитку суспільства Ідейно-теоретична позиція деяких політичних течій базується на етнічних і релігійних традиціях, серед яких значне місце займають радикальні цінності ісламу. Своєрідність ісламського фундаменталізму в тому, що він не пристосовується до оцінок домінуючих в світі культурних стереотипів, а зберігає власну точку зору на ті або інші етнічні принципи в системі мусульманських духовних цінностей. От чому модель багатьох ісламських країн схиляється до фундаменталізму.

Розглядаючи етнічну ситуацію в нашій державі, потрібно зазначити, що її складність є в об'єктивних умовах, що склалися через багатолітню імперську політику примусової депортації народів, як зараз впливає на ситуацію на півдні України.

За прогнозами західних вчених, наступний цикл етнонаціонального вибуху відбудеться вже на початку ХХІ століття, що ми сьогодні і спостерігаємо. Зараз майже кожен етнос прагне побудувати свою власну державу, забезпечити собі участь на найбільш високому державному рівні для створення найбільш сприятливих умов для свого існування. Справжня безпека власної етнічності може бути досягнута тільки завдяки пошуку консенсусу і гарантуванню безпеці кожної етнічної спільності, які проживають в нашій державі, що повинне забезпечити стабільність в Україні в цілому і в окремих регіонах. Мусульманским осередком в нашій країні є татарська громада, яка прагне здобути права і свободи, змогу будувати власне майбутнє на своїй землі. Конфлікти, які виникають на Півдні України пов'язані саме з такими проблемами і, на нашу думку, затягування з їх вирішенням призведе до розвитку радикальних проявів ісламу.

Забезпечення етнічної стабільності максимальне можливо завдяки обліку і задоволенню інтересів етнічних спільностей, досягненню їх балансу із загальнонаціональними і загальнодержавними інтересами.

Міжнаціональна напруженість в Україні загострюється за рахунок втручання світових і «діаспорних» політико-суспільнихінституцій. Дійсно, міжнародні стандарти і демократичні принципи повинні бути мірилом, аледо певного ступеня, а не в цілому.

В Україні, як і в більшості інших країн, серцевиною цього взаємозв'язку є державна політика міжетнічних відносин. Ця проблема дуже