РГАДА. - Ф. 13. - Оп. 1. - Д. 76.

ГАКК. - Ф. 249. - Оп. 1. - Д. 126-а (т.2): тогочасні епістолярії донесли достатню кількість велми характерних свідчень на користь цього: так, приятель А. Головатого, відомий український просвітитель XVIII-го століття, Ф. Квітка, який був вчителем сина Головатого, розпочинаючи в листі малоприємну для чорноморського керівництва розмову про гайдамакування їхніх підлеглих - чорноморців у Катеринославському намісництві, зауважував: "та ще батьку, поговоримо лиш ми і о козацкой славє, бо слава буваєть двояка" (лист від 28 жовтня 1792 р., з Харкова).

ГАКК. - Ф. 249. - Оп. 1. - Д. 73 (лист колишнього кошового отамана Війська Запорозького Низового П. Федорова до отамана й судді Чорноморського війська - З. Чепіги й А. Головатого, від 7 квітня 1790 р., з Самарського Пустинного монастиря).

СПбИИРАН. - Ф. 200. - Оп. 2. - Д. 188.

ГАКК. - Ф. 249. - Оп. 1. - Д. 117 (т.1) (лист П. Скаржинського до З. Чепіги, від 15 жовтня 1790 р.) - удавано ображаючись на З. Чепігу за те, що той давно не писав йому, П. Скаржинський нагадує: "позабулись, что мы с вами колись побратались, як в Касперовке напивались".

РГАДА. - Ф. 248. - Оп. 113. - Д. 846.

ГАКК. - Ф. 249. - Оп. 1. - Д. 117 (т.2) (лист військового судді А. Головатого до кошового отамана З. Чепіги, від 17 жовтня 1792 р.): повідомляючи на Кубань про події у старому коші - Слободзії, той достатньо яскраво описує сутичку на побутовому ґрунті - "...солдат козакови нашому обрубил пальцы, а наши, поправивши, убили солдата.".

РГАДА. - Ф. 1445. - Оп. 1. - Д. 56: настанова П. Румянцева Малоросійській колегії від 19 листопада 1777 р. з вимогою повторних публікацій наказів населенню українських губерній про неприпустимість самосудів, смертовбивств та мордобоїв під час вирішення спірних питань.

РІ АДА. - Ф. 20. - Оп. 1. - Д. 54. - Ч. 2.

РГВИА. - Ф. 13. - Оп. 1. - Д. 100.

РГВИА. - Ф. 52. - Оп. 1. - Д. 95. - Ч. 3.

Российский государственный архив военно-морского флота (далее - РГАВМФ). - Ф. 212. - Оп. 4. - Д. 139 (витяг з рапорту полковника І.Мандри обер-інтендантові М. Рябініну від 17 липня 1772 р.). дослівно, відповідь була наступною: "на которой приказ вашему высокородию рапортую, что Войско Запорожское, в команде моей находящееся, не для таковых случаев, как ваше высокородие приказывают сюда призвано, но единственно для случая военного".

РГАДА. - Ф. 248. - Оп. 113. - Д. 1579.

РГВИА. - Ф. 52. - Оп. 1. - Д. 95. - Ч. 3: згадано лист командирові Дніпровської лінії В. Черткову від 29 вересня 1772 р.

Дніпропетровський історичний музей (далі - ДІМ). - КП. 74238 / АРХ. 14531.

РГАДА. - Ф. 13. - Оп. 1. - Д. 76.

ДІМ. - КП. 74232 / АРХ. 14531 (цитата з рапорту командира Барвінкостінківського повіту (паланки) секунд-майора Крамніна до Азовської губернської канцелярії від 16 червня 1776 р.): "козаки продают свой скот дешевою ценою и отдают в долг ис половины с тем что естли де мы живы будем то отдашь нам половину, а естли каким случаем пропадем, то отдай на церковь, а другия говорят мы все бросим, а что надо заимеем где ни будь, а себе оставляют по двое лошадей".

РНБ ОР. - Ф. 550. - Оп. 1. - Q IV-410 ("Хождение в Иерусалим из Москвы старца Леонтия в 1701-1703 годах"): "...казаки палеевщина и свальбы покинули, а все голудба беспортошная, а на ином и клока рубахи нет, страшны зело и черны, что арапы, а лихи что собаки из рук рвут, они на нас стоят дивятца, а мы и втрое, что таких уродов от роду не видывали...".

Российский государственный исторический архив (далее - РГИА). - Ф. 1286. - Оп. 1. - 1804 г. - Д. 246: (рапорт херсонського військового губернатора А. Розенберга імператорові Олександру І про результати інспекційної поїздки Півднем): "... проезжая к Екатеринодару и оттуда, видел довольно многолюдные селения - жители обзаведшиеся домами и хозяйством, представляют не то уже странное общество, которое прежде в бывшей Сечи Запорожской составлено было. Люди осемьянившись не те уже марнотратцы, которые все что ни собрали, каким бы то образом ни было, расточали. Они теперь, по видимому, трудолюбивее... Поступившие в сформированные полки казаки, люди самые видные и крепкого сложения, и хотя разноцветно, но пристойно одетые. Офицеры большею частию молодые, старающиеся друг перед другом себя отличить..." (л.8).

РГВИА. - Ф. 52. - Оп. 1. - Д. 311: чолобиття й атестати Максима Комлика, Герасима Спичака, Івана Головатого, Петра Старого, Семена Жея, Василя Донця, Мокія Гулика, Василя Вовка, Антона Шульженка, Костянтина Шнур- чевського, Омеляна Барабаша, Андрія Зеленського, Івана Неживого, Антона Шлома, Павла Великого, Микити Довбні, Гаврила Письменного, Семена Білого, Микити Кравчини, Івана Копійки, Степана Курила, Петра Гнойового, Івана Малого, Петра Чернявського, Степана Шапошника, Федора Водолаги, Івана Білого, Степана Самсики, Клима