разі перемоги «свого» кандидата на ту чи іншу посаду владні дивіденди розподілялися у вузькому колі вищого керівництва та бізнес-донорів. Партії ж як організації у владне полотно так і не були вплетені. Крім того, подальші події внесли корективи. На політичній арені створюються три мегапроекти, які і визначатимуть в подальшому розвиток партійної системи. Існування останньої, в рамках тріади БЮТ, НСНУ, ПР і є головною відмінністю четвертого етапу.
Досягненню результатів на виборах з найменшою втратою для основних гравців та заради відтягування на себе частини електорату «суперників» підпорядковувався процес створення нових партій протягом 2003 - 2009 рр. Так, в 2003р. їх було зареєстровано 2. Перша - це політична партія «Слов'янський народно-патріотичний союз» (СНПС). Лідер організації на момент легалізації - П. Толочко. В подальшому партія мінятиме назви, від «Партії політики ПУТІНА» (ППП) в 2006 р., до «Русь Єдина» в 2009 р. Друга - «Всеукраїнська Політична партія - Екологія та Соціальний захист». У 2004 р. з'явилися ще 8 партій. За 2005 р. було легалізовано 24 організації, причому 11 з них - 24 та 25 березня. Тобто, знов-таки за рік до виборів 26 березня 2006 р. 12 партій було утворено в 2006 р., 4 - в 2007 р., 21 зареєстрували протягом
р. За перше півріччя 2009 р. Мінюст зареєстрував ще 12 партій, довівши їх загальну кількість до 172. Таким чином, ми пропонуємо виокремлювати чотири етапи партійного будівництва в період
незалежності України.
Перший - з кінця 80-х до 1993 рр. Початок періоду прив'язано до витоків процесу демократизації українського суспільства. Кінцева дата - примусова (згідно нового законодавства вже незалежної держави) законодавча реєстрація громадських об'єднань як партій. Крім цього, на нашу думку, в період з1996 по
рр., слід акцентувати увагу на декількох паралельних процесах. А саме: створення нових партій, розколи вже існуючих, блокування як на міжпартійному, так і особистому рівнях. У загальних рисах ці події можна групувати наступним чином:
Створення партій відбувалось за принципом формування потужної групи «партій влади» (НДП, АПУ, СДПУ(О), ПР тощо); появи псевдоідеологічних партій (СДПУ(О), ПСПУ, ПРП, БЮТ, НСНУ тощо); реєстрації технологічних партій (КПРС, КПУ(о), НРУ(є), ЛПУ(о), СЛС і т.п.); легалізації асоціацій під конкретного лідера («Солідарність», «Братство», СПАС, НТС, «Відродження»); досягнення цілей на регіональному рівні (ПЗПу в Одеському регіоні, КМКС на Закарпатті, ГАК в м. Київ, «Союз», «РУСь» та низка Кримських проектів).
Пошук вдалої політичної комбінації через блокування - ініційоване лідерами партій (проекти О. Мороза, В. Чорновола, або «Українська правиця» чи «Народна опозиція» КПУ); примусове - у першу чергу виборчі блоки партій під час президентських кампаній(«Лівий фронт» - КПУ, СДПУ(О), СЛС, «Справедливість» в 2009 р.); ситуативне - блоки на виборах до ВР України.
Об'єднання, створені внаслідок розколів - з причини приходу бізнес-структур (СДС, СДПУ, УСДП); внаслідок вичерпання потенціалу - проекти створені на базі ПДВУ, НДП, АПУ тощо; як результат внутрішньопартійних протиріч - нРу, УНР, НРУ(є), «Соціалістична Україна», ВОЛ «Справедливість», ПСПУ.
Усі зазначені процеси, на наше переконання, стали можливими внаслідок тотального проникнення традицій компартійного будівництва в сучасні партії. Проявлялося це в першу чергу в статутній будові, організації внутрішньопартійного життя та якісного наповнення партійних структур.
Джерела та література
Відомості про розподіл депутатських мандатів у ВР АРК, обласних, Київській та Севастопольській міських радах між кандидатами в депутати, які включені до виборчих списків місцевих організацій партій (блоків). // Вісник Центральної виборчої комісії. - 2006 р. - №2 (4).
Політичні партії України напередодні парламентських виборів : стан і тенденції. // Національна безпека і оборона. - 2001. - №12(24).
Бойко О. Ю. Особливості трансформації партійної системи України за роки незалежності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси»/ О. Ю. Бойко. - Чернівці, 2005. - 20 с.
Стахневич А. І. Участь жінок у розбудові громадянського суспільства в Україні (90-ті рр. XX - початок XXI ст.) : історичний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України»/ А. І. Стахневич. - Луганськ, 2004. - 20 с.
Кулик В. Сучасний організований молодіжний рух в Україні як об'єкт наукового дослідження / В. Кулик // Сайт Політика +. Аналітичне мережене видання Центр досліджень проблем громадянського суспільства. Режим доступу : www.politika.org.ua
Документи про відмову в реєстрації списку кандидатів в народні депутати України від політичної партії «Жінки України» у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі (заяви, список, біографічні відомості, декларації, передвиборча програма). ЦДАВОВ України. - Ф.5225. - Оп.2. - Од.зб. 103. - Спр.02 - 06 - 01. - Т.1 - 2
Шведа Ю. Р. Стан розбудови теорії політичних партій та партійних систем в україні / Ю. Р. Шведа // Вісник Львівського університету. Філософські науки. - 2003. - Вип.5.
Волчан О. Ф. К вопросу о формировании многопартийной системы в Крыму в 90-е годы / О. Ф. Волчан // Культура
9. Полохало В. Від авторитаризму до... авторитаризму? Україна в політичному інтер'єрі колишніх радянських республік/ В. Полохало // Дзеркало тижня. - 2004. - №34.
Ще й досі під враженням // Обрій - ПІБ. - 2006. - №272.
Політичні заяви, звернення, прес-релізи, підготовлені фракцією НДП, 1998 р. // ПАВРУ. -