УДК 94:323.15-054.57(162.1)(477.63)

Н. Г. Мосюкова

ПОЛЬСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МЕНШИНА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА В РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ: ЕТНОКОНФЕСІЙНА СКЛАДОВА

У Дніпропетровську існує польська спільнота, яка є не найбільш численною в Україні, але діяльність у місті помітна. Переважна більшість поляків сповідує католицизм. Католицька віра і боротьба за повернення костьолу, яким незаконно до 2009 року володіла американська компанія, об'єднали поляків Дніпропетровська. Ключові слова: національна меншина, католицизм, поляки, костьол, релігійні організації, етнос, національні відносини.

Населення України з давніх-давен складалося з різних національних груп. Утворення незалежної України, демократичні перетворення, які в ній відбувалися, сприяли зростанню етнічної самосвідомості, зумовили рух національних меншин до самоорганізації та етнічної ідентифікації, визначення свого місця в суспільстві, культурного відродження, вивчення рідної мови, створення національно-культурних товариств та об'єднань. В умовах такого етнічного ренесансу завданням держави є забезпечення гармонійного співіснування громадян України різних національностей, їхнього вільного етнокультурного розвитку. З розмаїття етнічних культур формується єдиний загальнодержавний культурний простір. Одним з етносів, чисельність якого в Україні перевищує стотисячну межу є поляки. Саме про цю національну меншину піде мова в даному дослідженні. Більша частина поляків сповідує католицизм.

Національне питання, а також питання релігії є одними з найважливіших у будь-якому суспільстві. Важливо не тільки створювати умови для розвитку національних меншин, а і вивчати проблеми походження, виникнення, психології етносів. Нові реалії, що склалися після розпаду СРСР, дозволили розглянути означені вище питання всебічно і неупереджено. Початок ХХІ ст. став досить плідним в плані дослідження міжетнічних відносин, особливостей перебування польської спільноти на українських землях, становища Католицької церкви в Україні. Так, у 2006 р. була видана книга «Релігія і нація в суспільному житті України й світу», в якій було висвітлено такі цікаві питання, як функції та роль релігії в етнічних процесах, історичним звязок релігії та етносу, міжконфесійні стосунки в Україні та інші [1]. У збірці наукових праць «Міжкультурний діалог» також містяться статті, присвячені питанням міжетнічної взаємодії [2]. Серед публікацій з історії польської національної меншини на теренах України слід особливо відзначити статтю «Поляки в Україні», опубліковану ще у 1993 р. [3]. Стаття містить статистичні матеріали щодо чисельності поляків і основних регіонів їх розселення в різні періоди історії нашої країни; особливо висвітлюється еволюція відношень до польської національної меншини з боку радянської влади, а також процес національно-культурного, мовного, релігійного відродження польської спільноти в роки незалежності України.

З кінця 80-х рр., а особливо в 90-і рр. ХХ ст. суттєво змінюються відношення держави до релігії і церкви, в тому числі і до Католицької церкви. Це сприяло розвитку дослідницької роботи в напрямку історії релігії і розвитку окремих конфесій в Україні. Серед найбільш значних праць цієї тематики - і0-томна «Історія релігії в Україні», четвертий том якої присвячений католицизму [4] і монографія В. Осадчого «Католицька Церква в Україні» [5]. Ці дослідження дозволяють по-новому розглянути діяльність Католицької церкви на українських землях і відношення до неї влади (як царської, так і радянської), дізнатися про нелегку долю католицьких священиків в СРСР, а також окреслити проблеми сьогодення в житті УКЦ. Заслуговує на увагу і монографія Н.М. Буланової «Історія християнських конфесій Катеринославщини останньої чверті XVIII - початку ХХ ст.» [6]. В книзі розкриті етапи поширення християнських течій на території Катеринославщини, висвітлюються особливості їх церковно-релігійного життя і взаємовідносин. Монографія містить аналіз церковної політики Російської імперії по відношенню до християнських конфесій.

Отже, напркінці ХХ - поч. ХХІ ст. в Україні з'явилися як фундаментальні праці, так і статті, які висвітлюють питання міжетнічних зв'язків, вплив на них конфесійного чинника, особливості перебування Католицької церкви на українських землях і на території нашого краю. При цьому відсутні дослідження щодо польської національної меншини і Католицької церкви в Дніпропетровську на сучасному етапі. Саме цій проблемі і присвячена доповідь.

Поляки оселилися на українських землях ще за часів існування Київської Русі, але масове їх переселення на українські землі припадає на XIV-XVI ст., коли литовські та польські феодали, скориставшись занепадом Київської Русі, захопили землі Західної і Правобережної України. На територію Катеринославщини поляки почали переселятися з останньої чверті XVIII ст. Міграційний процес ХіХ ст. з польських земель був пов'язаний з інтенсивним індустріальним розвитком нашого краю в цей період.

За даними перепису населення 1989 р. поляків в Україні зареєстровано 219І79 чоловік, що складає 0,4% усіх мешканців України [3, с.128]. В Дніпропетровській області кількість поляків протягом 70-80-х рр. ХХ ст. стабільно зменшувалася: 1970 р. - 6251 чоловік, 1979 р. - 5993 чоловік, 1989 р. - 5436 чоловік [7, с.6]. І це відбувалося на фоні зростання населення області в цілому. Оскільки в означений період значних міграційних процесів поляків України не спостерігалося, то висновок напрошується такий: з кожним роком більша частина поляків не зараховувала себе до цієї національності або діти в змішаних за національною ознакою родинах в графі «національність» не писали «поляк». І в цьому нічого дивного немає, бо національна політика СРСР була спрямована на формування такої нації як «радянський народ». Вірність наведеного висновку підтверджує також той факт, що зовсім незначна кількість представників польської меншини вважала своєю рідною мовою польську і означений показник протягом 80-х