Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 94(477+571

УДК 94(477+571.1/.5)"1919-1920":329.285

А. О. Штирбул

H.I. МАХНО, МАХНОВЩИНА І СИБІР

Стаття присвячена аналізу політичних стосунків між Україною і Сибіром у період Громадянської війни; контактам махновського руху з Сибіром в 1919 - на початку 1920-х років і участю сибіряків у русі Н. І. Махна. Ключові слова: Н.І. Махно, махновщина, партизансько-повстанське рух, Сибір, сибірські анархісти, денікі- нщина, колчаківщина, українські переселенці в Сибіру.

Неослабний інтерес до особистості Н.І. Махна і до явища махновщини можна пояснити, крім іншого, подальшим детальним вивченням сучасними істориками реалій Громадянської війни, глибшим проникненням в її закономірності, загадки та уроки. Стосовно дослідження махновщини в контексті вивчення Громадянської війни, В.Ф. Верстюк справедливо відзначив: "Поза сумнівом, перед нами тип героя, що був народжений вибухом народної стихії, увібрав в себе всі її характерні риси, такого, що був в сум'ятті, імпульсивного, одночасно тирана і раба сили, що підносила його на гребінь слави і величі. Не розгадавши феномен Махна, як і інших схожих на нього пасинків революції, ми не зможемо зрозуміти весь драматизм громадянської війни, стан, в який було увергнуто народ цією війною і її необоротними наслідками" [цит. за: 1, с.120-121]. На думку укладачів фундаментальної документальної збірки "Нестор Махно. Селянський рух на Україні , селянським повстанським рух на Україні, основною силою якого була махновщина, за своїми причинами, цілями і наслідками збігався із загальноросійським селянським рухом в роки Громадянської війни супроти антиселянської політики, як більшовицької держави, так і інших режимів, що робили замах на право селян бути вільними господарями на своїй землі. І на Україні, і в Тамбовській губернії, і в Сибіру селяни боролися за цю головну мету селянської революції і досягли її, в основному, змусивши більшовицьку владу змінити свою політику і на короткий термін непу надати їм право вільного господарювання" [2, с.27].

Останніми роками пожвавилася увага до "сибірської махновщини" - низки повстань, рухів, заворушень, що прокотилися в 1918-1923 рр. Сибіром під анархістськими або стихійно-анархістськими гаслами; під керівництвом анархістів або безпартійних партизансько-повстанських вождів, тих, що співчували ідеям анархії, - спочатку супроти білих, а надалі й супроти комуністів [докладніше: 3].

Термін "сибірська махновщина" був введений в політичний обіг наприкінці 1919 р. політорганами Червоної Армії, а в науковий - одним з лідерів есерівського руху в Сибіру, Є.Є. Колосовим, в його мемуарно- дослідницького характеру книзі "Сибирь при Колчаке" (вийшла в 1923 р.). Термін час від часу використовувався істориками і пізніше, - як правило, в негативному значенні і, зазвичай, у лапках, оскільки прямого зв'язку "сибірської махновщини" з реальною українською махновщиною начебто не було; мова могла йти, таким чином, лише про типологічну схожість соціально і політично споріднених явищ у різних регіонах по- стімперської Росії, але не більш того. На роль "сибірського Махна" деякими сибірськими істориками висувалися і продовжують висуватися такі особистості, як Г.Ф. Рогов [4, с.12,13,29-30], П.К. Лубков [5], та, із застереженнями, навіть Н.А. Каландарішвілі [6, с.16].

Але в даній статті нас цікавить трохи інший, досить несподіваний, як на перший погляд, аспект. Чи існував який-небудь зв'язок реальної махновщини з Сибіром? Чи знали сибірські анархісти і анархо- партизани про справжню махновщину? Що взагалі було відомо про махновщину в Сибіру? І чи знав Н.І. Махно і його сподвижники на Україні, що в Сибіру було чимало анархістів і анархо-партизан, і що навіть існував осередок, у деяких рисах аналогічний махновщині - роговщина на Алтаї? Чи намагалися махновці України взаємодіяти з сибірськими анархістами і анархо-партизанами? Вказані питання і донині не лише не одержали наукового освітлення, а й взагалі не ставилися. Тим часом відповіді на них важливі не лише для політичної історії Сибірського регіону, а й для більш повного уявлення про масштаби власне махновщини, а також для визначення ролі анархістської і проанархістської складової у Великій російській революції 1917-1921(23) рр.

Спочатку декілька слів про так званий "сибірський період" життя Н.І. Махна. Версія про те, що Махно відбував каторгу в Сибіру, з'явилася з легкої руки спритного денікінського репортера Н.С. Герасименка. У своєму ємкому нарисі "Батько Махно: Із спогадів білогвардійця", що місцями нагадував жанр "фентезі", він зібрав і змішав разом реальні факти і міфи, у тому числі і міф про "сибірський період" батьки: вийшло цікаво, але задалеко від історії. Як це не дивно, але й на сьогодні у Герасименка знаходяться послідовники. У цікавій книзі М. Веллера "Махно" (М., 2007), що претендує на жанр документальної повісті, сюжет про "сибірський період" Махна обростає вже масою захоплюючих художніх подробиць. Логіка Герасименка і Веллера загалом зрозуміла: раз був на каторзі, то де ж іще, як не в Сибіру? Але історики повинні виходити з фактів, а не міфів. Єдине, що можна безперечно затверджувати, - те, що відбування каторги в Сибіру Нестору Івановичу дійсно реально загрожувало: більшість політкаторжан, засуджених на тривалий або довічний терміни, потрапляли саме в сибірські каторжні в'язниці. Проте такий варіант в долі Н.І. Махна, на щастя для нього, не реалізувався. На щастя, - бо жорстокий режим сибірських каторжних в'язниць у поєднанні з украй суворим сибірським кліматом залишали шансів вижити ще менше, ніж Бутирська


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7