УДК 94(092)"1945/1954"

О. М. Сич

ДМИТРО ДОНЦОВ В ІСТОРІЇ ЗАКОРДОННИХ ФОРМАЦІЙ ОУН (1945-1954 РР.)

Як у міжвоєнний період ОУН, так і в післявоєнній еміграції її Закордонні Частини зазнали формотворчого ідеологічного впливу Д. Донцова. У свою чергу пізніше, трансформувавшись в цілісну ОУНр та перенісши свою політичну діяльність в Україну, ця націоналістична структура об'єктивно сприяла відродженню "доби Донцова" в Україні. А тому дослідження впливу Д. Донцова на становлення ЗЧ ОУН і становить зміст цієї статті.

Ключові слова: закордонні формації ОУН, світоглядні основи ОУН, еміграція, ідеологічна дискусія.

Зі здобуттям незалежності України та Української держави актуалізувалися дослідження феномену українського націоналізму - його світоглядних витоків, ідеологічного фундаменту, історії політичного руху. Такий інтерес науковців є цілком закономірним. І не тільки з уваги на академічну потребу заповнити білі плями тих історичних тем, на які свого часу існувало табу радянського режиму. Адже етап становлення національної держави не може відбуватися інакше, як на фундаменті ідеології націоналізму з її наріжним принципом захисту інтересів власної нації. У програмному вимірі цей принцип трансформується у завдання розбудови національної держави, як найефективнішого інструменту такого захисту.

Дослідження українського націоналізму як політичного руху має і цілком прикладне політологічне значення. Адже протягом всього періоду незалежності націоналістичні організації брали активну участь в суспільно-політичному житті - в різні періоди з різною інтенсивністю та результативністю. Сучасні кризові політичні процеси в державі дають підстави говорити, що їхня роль буде посилюватися. Отож, розуміння політичною елітою ідеологічних основ та знання історичних витоків сучасного українського націоналізму сприятиме цивілізованому веденню політичної боротьби й досягненню стабільності і безпеки в суспільстві.

Цілком закономірним у цьому контексті є інтерес науковців до одного з фундаторів ідеології українського націоналізму Д. Донцова, особливо в 125-ту річницю з дня його народження. Його постать, творча спадщина та вплив на ідеологічне становлення націоналістичного руху ще за життя стали об'єктом серйозного наукового аналізу в українській еміграційній науці, а зі здобуттям Незалежності - й в Україні. Прикладом можуть бути фундаментальні здобутки української еміграційної науки - праця П. Мірчука з історії ОУН, дослідження М. Сосновського і Р. Єндика про Д. Донцова, збірник "Євген Коновалець та його доба", сучасні українські дослідження про Д. Донцова С. Квіта, М. Чугуєнка, Я. Дашкевича, О. Багана та колективна монографія "Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія". Відповідна тема була порушена і в статтях автора [1-14].

Однак у вказаних працях недостатньо відображений еміграціинии період діяльності Д. Донцова та його вплив на громадсько-політичне життя української діаспори. Єдиний із зазначених авторів М. Сосновський схематично описує цей період його життя, а С. Квіт, Я. Дашкевич та О. Баган окреслюють тло того ідеологічного протистояння і шельмування, в епіцентрі якого опинився Д. Донцов.

У той же час В. Янів справедливо зазначав: "Його ідеологія мала великий вплив на молодь "30-их рр.", а його тези стали у великій мірі основою рев[олюційно]-підпільної діяльності ОУН аж до післявоєнних років". А С. Квіт, характеризуючи еміграційний період життя Д. Донцова, зазначає: "Доба Донцова відходила, щоб знову відродитися на рідних землях наприкінці 80-х років" [15, с. 576; 5, с. 206].

У зв'язку з цим наголосимо, що невід'ємною складовою ОУН післявоєнного періоду були Закордонні Частини (ЗЧ) ОУН. Після розгрому ОУН в Україні як цілісної структури ця формація спочатку фактично, а від 1968 р. і юридично стала спадкоємцем ОУН-бандерівської, що вживає ідентифікуючий додаток "революційна" (ОУНр). Зі здобуттям Незалежності три відлами ОУН - ОУН-мельниківська (ОУНм), ОУНр та ОУН за кордоном (ОУНз) - переносять свою діяльність в Україну, створюючи громадські та політичні організації. Це був один зі шляхів відродження в Україні націоналізму як організованого політичного руху та ідеології. Органічною складовою цього процесу було й поширення творів Д. Донцова та культивування його філософсько-світоглядної системи [16, с. 50-54].

Як у міжвоєнний період ОУН, так і в післявоєнній еміграції її Закордонні Частини зазнали формотворчого ідеологічного впливу Д. Донцова. У свою чергу пізніше, трансформувавшись в цілісну ОУНр та перенісши свою політичну діяльність в Україну, ця націоналістична структура об'єктивно сприяла відродженню "доби Донцова" в Україні. А тому дослідження впливу Д. Донцова на становлення ЗЧ ОУН і є завданням цієї статті.

Відповідно до запропонованої автором періодизації історії ЗЧ ОУН період їх становлення охоплює час 1945-І954 рр. та включає в себе початковий етап діяльності у формі Закордонного Центру (ЗЦ) ОУН протягом 1945-1946 рр., його трансформацію у ЗЧ ОУН, формування їхньої організаційної мережі, спеціальних підрозділів, налагодження системи внутрішньої вишкільної роботи, заснування мережі друкованих органів тощо. Знаковою віхою цього періоду є внутрішньоорганізаційна дискусія, що перманентно тривала протягом 1946-1954 рр. і завершилася виходом опозиційної групи з Організації та заснуванням нею іншої структури ОУНз, популярно знаної як "двійкарі" [17, с. 93-134].

Перебуваючи в еміграції, Д. Донцов, як і в міжвоєнному періоді історії ОУН, залишався поза її організаційними межами. Його ідеологічна система також не була для Закордонних Частин офіційною світоглядною доктриною. Проте сам Д. Донцов продовжував мати серед їх членства беззастережний ідеологічний авторитет. Зрештою, цілком закономірно, адже Провід ЗЧ ОУН очолювали діячі, виховані і світоглядно сформовані на його публіцистиці та ідеалістичній філософії міжвоєнного періоду - С.