ст. український етнічний масив включав території 9 губерній Російської імперії (Київської, Харківської, Чернігівської, Полтавської, Катеринославської, Волинської, Подільської, Таврійської - без Криму), а також заселені переважно українцями великі райони інших адміністративних одиниць імперії, що безпосередньо примикали до цих 9 губерній: Кубані, Війська Донського, Воронезької, Курської, Гродненської, Могилівської губерній, Холмщини і частини Бессарабії. Про це свідчать матеріали Всеросійського перепису 1897 р. Так було в історії. Українська РСР, а потім незалежна Україна, сформувалася в кордонах, які дещо вужчі українського етнічного масиву початку ХХ ст. Нічого незвичайного у цьому немає. Межі етнічних масивів і державні кордони не завжди співпадають. Головне, щоб добре знаючи ситуацію сторічного минулого, ніяких політичних висновків не робити сьогодні. Напевне, це розуміють і наші російські колеги. Але все ж інформацію про межі українського етнічного масиву, наведену в підручнику з історії України для 9 класу, вони вважають відходом від якихось, невідомо ким вироблених канонів.
З іншого боку, ці ж експерти висловлюють своє обурення тим, що українські автори ««понятие ««Россия» розглядають, «исходя из современных ее политических границ» [17, с.65]. І хоча це обурення безпідставне (українські автори в підручниках взагалі не акцентують уваги на цьому питанні), реакція росіян примушує згадати давню істину: «Що дозволено Юпітеру.».
Що ж стосується подачі подій, які відбувалися після завершення громадянської війни, тобто вже в умовах Радянського Союзу, то, аналізуючи їх, автор Вступу робить запаморочливий кульбіт: назва «Росія» зникає із сторінок книги. Її замінює усім відома абревіатура - СРСР. Тобто, якщо до 1917 р. назвою «Росія» позначався весь імперський простір (хоча слово «імперія» не використовувалося), то після 1922 р. нова назва - «Радянський Союз» - витісняє назву «Росія», перетворюючись у її синонім. При цьому, концепція подачі матеріалу не змінюється. Як і у попередніх розділах, для характеристики історичного процесу в Росії 1921-2009 рр. (книга все-таки має назву «Історія Росії» і її вивчають жителі Російської Федерації), використовується матеріал по всьому СРСР. Причому, напевне, для підсилення патріотичних почуттів, інколи вводиться поняття «імперія», тепер вже як синонім СРСР. Так, характеризуючи пік могутності СРСР, О.В. Філіпов пише: ««Империя Сталина» - сфера влияния СРСР - территориально превосходила все евразийские державы пришлого, даже империю Чингисхана» [16, с.63]. Вкотре виникає питання: що ж викладають в 11 класі - історію СРСР чи історію імперської Росії? Чи це сприймається як одне й теж? Очевидно так, хоча ні в Книгах для вчителя, ні в підручниках для 11 класу прямо про це не говориться ніде.
Характерний фрагмент із Вступу книги О.А. Данилова, присвячений подіям початку Другої світової війни: «Относительно похода Красной Армии в сентябре 1939 г. следовало бы подчеркнуть, что речь шла о реальном освобождении тех территорий, которые отошли к Польше по Рижскому мирному договору 1921 г., т. е. было ничем иным, как освобождением части Отечества» [15, с.21-22]. Цей фрагмент викликає багато запитань, зокрема, де в розумінні О.А. Данилова і О.В. Філіпова починається, і де закінчується «Отечество»? Як поняття «Отечество» співвідноситься з поняттями «Росія» і «СРСР»? Відомо, що Галичина лише в 1939 р. стала радянською територією, ніколи раніше не входила до складу Російській імперії. Лише під час Першої світової війни вона деякий час була окупована російськими військами. Тоді царські чиновники на весь світ оголосили, що цей край - «исконно-русская территория». На деякий час частина Західної України опинилася під контролем радянських військ в період радянсько-польської війни 1920 р. Тут була утворена Східно-галицька соціалістична радянська республіка. Після поразки під Варшавою радянські війська відступили, і Галичина була визнана частиною Польщі.
Складається враження, що О.А. Данилов і О.В. Філіпов впевнено йдуть по стопах апологетів російських царів і радянських експортерів «світової революції», сприймаючи поняття «Росія», «СРСР» і «Отечество» (у складі Західної України) як рівноцінні... Немає сумніву, що оголошення Західної України в російському підручнику частиною «Отечества» викличе здивування не лише в Галичині, але й в інших регіонах України.
Вкотре ставимо питання: про яку Росію йде мова? Читаючи книги О.А. Данилова і О.В. Філіпова, ми так і не одержали чіткої відповіді на питання: історію якої країни вивчають в 11 класах російських шкіл у курсі «Історія Росії»?
«...Самый успешный руководитель в истории СССР»
Концепцію О.А. Данилова (вступну частину його майбутньої Книги для вчителя), перш ніж надрукувати, розмістили для обговорення на сайті російського видавництва «Просвещение» [19]. Реакція відвідувачів сайту була суперечливою. Частина керівників системи освіти, освітянських чиновників, представників російської громадськості сприйняла її схвально. Але була й досить активна група професійних істориків і небайдужих громадян, які зустріли цей документ різко негативно. І не в останню чергу тому, що у ньому «розмите» поняття «Росія» і важко розібратися, де починається, а де закінчується російське «Отечество».
Звернемося до думки російського історика Ігоря Долуцького, наукового редактора популярного у свій час в Росії підручника «Отечественная история» для 10-11 класів. У грудні 2003 р. з цієї книги наказом міністра освіти Російської Федерації зняли гриф МОН «Рекомендовано». Виявилося, що в підручнику було необ'єктивно, з точки зору міністерських чиновників, висвітлені останні роки історії Росії. В інтерв'ю інтернет-виданню Грані ТУ РУ І. Долуцький назвав концепцію Книги для вчителя О.А.
