Національний склад населення окружних міст південноукраїнського регіону ілюструє таблиця 3. Міста у таблиці подані згідно чисельності населення, від найбільших до найменших.

* Національності у таблиці представлені в тому порядку, як вони наведені у Всесюзному переписі населення 1926 р.

186

Як видно з наведеної таблиці, у 1920-х роках серед населення окружних міст Півдня України існувало три найчисельніші національні групи - українці, росіяни та євреї. Разом вони складали 93,9 % всього населення цих міст. Найчисельнішою групою були росіяни (36,2 %), що в основному забезпечувалося їх великою чисельністю у найбільших окружних містах Півдня, де населення перевищувало 100000 мешканців - Одесі (38,7 %), Сталіно (56,4 %), Миколаєві (44,5 %) та Дніпропетровську (31,5 %). Причому, тільки в останньому їх кількість трохи поступалася кількості українців, а в інших перевищувала її. Єдиним містом, де російська національна група складала абсолютну більшість населення (більш ніж 50 %) було Сталіно. Українці складали суттєву більшість переважно у менших містах - Кривому Розі (69,2 %), Першомайську (55,9 %), Артемівську (54,9 %), Запоріжжі (47,3 %) та Зінов'євську (44,5 %). Виключенням з цієї закономірності був тільки Мелітополь, де кількість мешканців російської національності перевищувала кількість українців майже у два рази. Як видно, у трьох з цих міст (Кривому Розі, Першомайську та Артемівську) більшість української національності була абсолютною. Єврейська національна група була найчисельнішою в Одесі (36,4 %), Мелітополі (33,9 %), де її чисельність навіть перевищувала чисельність українців, Першомайську (31,2 %) та Зінов'євську (27,6 %), де євреї були другими за чисельністю після українців.

Серед населення окружних міст Причорномор'я, як видно з таблиці 3, українців було менше, ніж у інших містах Півдня. В Херсоні та Миколаєві українці складали прибизно третину населення, а в Одесі тільки п'яту частину. В Херсоні чверть населення складали євреї. В Миколаєві майже половину населення складали росіяни.

Ми проаналізували національний склад окружних міст. Розглянемо національний склад інших міст Півдня

По не окружних містах простежується, що у більшості з них, окрім Одеського, Сталінського, Луганського, Мелітопольського та Маріупольського округів, переважали і мали абсолютну більшість українці. Українців в Сталінському окрузі серед міських жителів даної категорії міст було 26,1 %; Маріупольському - 31,7 %; Мелітопольському - 37,8 %; Луганському - 37,5 %; Одеському - 38,2 %. В Миколаївському окрузі більше половини - 55,1 %. У Херсонському, Зінов'ївському, Запорізькому, Дніпропетровському та Криворізькому округах регіону більше, ніж 60 %. Чисельність росіян по неокружним містам південноукраїнського регіону була не однаковою. В містах Донбасу, а також Маріупольського округу, росіяни складали більше половини населення. В чотирьох округах вона становила двадцять відсотків (Миколаївський, Одеський, Херсонський, Дніпропетровський). Тільки в містах Запорізького, Зінов'ївського та Першомайського округів цей показник становив, відповідно, 8,4 %, 5,1 % та 10,5 %. Чисельність євреїв серед даної категорії насе- ленних пунктів становила від 1,5 % у Луганському окрузі до 36,4 % у Одеському. Тобто за цими даними видно, що частка росіян та євреїв була вищою серед мешканців окружних міст Півдня, ніж серед мешканців інших міст регіону. Частка українців серед мешканців окружних міст була на 5 % менша, ніж росіян. Серед мешканців інших міст регіону українців, навпаки, було на 7 % більше за росіян. Отже простежується різниця між етнічним складом окружних та всіх інших міст Півдня України.

Окружні міста регіону засновувались з одного боку як військові центри порубіжних територій, а з іншого як центри фабрично-заводського виробництва, і розвивались як останні протягом другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Це обумовило їх заселення за рахунок росіян, а також євреїв. Серед українців переїзд з села до великих міст не був поширений. Як наголошує Богдан Кравченко, незначна міграція українців із села до міста була обумовлена не тільки ментально-психологічними факторами, а й соціально- економічними передумовами, які склалися історично [11, с.29]. У губерніях Росії під час кріпосницьких відносин селянство більшою частиною обкладалося оброком. У російських селян не було майже жодних перепон до заробітку на промислових підприємствах у містах.

В Україні традиційно, внаслідок сприятливих умов для землеробства, переважна частина селян виконувала панщину, що фактично унеможливлювало переміщення їх до міст. Це, у свою чергу, обумовило більшу підготовленість російських селян до фабрично-заводської праці, вони прибували до великих промислових міст Півдня України. До того ж, як зазначає Ярослав Грицак, в містах Півдня України продовольча ситуація була кращою, ніж в Росії, а рівень заробітної плати вищий на 15 % від загальноімперського наприкінці ХіХ ст. [12, с.82]. Міста регіону, які мали меншу чисельність населення, були більшою мірою пов'язані із сільським господарством, що і обумовлювало їх більш український характер за складом населення.

Для більш глибшого відображення особливостей національного складу населення міст південноукраїнського регіону, розглянемо в яких округах певні національності мали найбільше представництво.

Як вже зазначалося, найчисельнішими національностями були українці, росіяни та євреї. Наприклад, 37 % росіян від їх загальної чисельності серед міського населення Півдня України мешкало у містах Одеського округу. Майже половина євреїв, міських мешканців, а саме 43,6 %, також проживали у містах Одеського округу, переважно в Одесі. Тобто, тільки половина єврейського міського населення проживало у містах інших