Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Ю

Ю.П. Волосник

ДЕРЖАВНИЙ АПАРАТ ТА ПРЕДСТАВНИКИ НОВОЇ БУРЖУАЗІЇ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЗЛАМУ НЕПУ (КІНЕЦЬ 1927 - ПОЧАТОК 1930-х рр.)

У сучасних умовах, коли в незалежній Україні створюється соціальна модель ринкової економіки, набуває особливої актуальності вивчення та критичне переосмислення багато в чому повчального досвіду взаємин між представниками різних ланок державного апарату та приватними підприємцями в роки непу, особливо на етапі його зламу. На жаль, ця проблема знайшла лише епізодичне висвітлення у вітчизняній історіографії [1; 2; 3].

Мета статті - проаналізувати вплив процесів зламу непу на розвиток взаємовідносин між представниками державного апарату та нової буржуазії України.

Хронологічні рамки охоплюють кінець 1927 - початок 1930-х рр., тобто з моменту переходу сталінського керівництва до надзвичайних методів управління, що започаткували злам непу, до фактичного зникнення нової буржуазії.

Після переходу наприкінці 1927 - на початку 1928 рр. сталінського керівництва до політики надзвичайних заходів існуючий в країні політичний режим стає жорстокішим. Готуючись до здійснення форсованої індустріалізації, Сталін і його найближче оточення прагнули "підхльостувати" країну. Одним із перших кроків у цьому напрямі повинен був стати "струс" і "перетрушування" кадрів партійно-державного апарату (в 1930-ті рр. це перетвориться на кадрову революцію), оскільки забюрократизований за роки непу адміністративний апарат, що працював у "м'якому" режимі, був у масі своїй нездатний до "революційних" дій в нових умовах.

Слід зазначити, що зміцнілий за роки непу приватнопідприємницький сектор, використовуючи найрізноманітніші форми корупції в радянському апараті, намагався в такий спосіб забезпечити собі політичні гарантії своїх економічних інтересів. В умовах непу виник такий закономірний для економіки перехідного типу феномен, як взаємопроникнення держави та підприємницьких структур на рівні конкретних персоналій [4.-С.10-11]. Зрощування на персональному рівні представників нової буржуазії з представниками нижчої та середньої ланок державно-партійного апарату усвідомлювалося найвищим керівництвом державної партії ВКП(б) як серйозна політична небезпека. Але того ж часу, приховуючи свої справжні наміри, "вождь народів" публічно на XV з'їзді ВКП(б) (грудень 1927 р.) лицемірно заявив, що "доводити справу боротьби з бюрократизмом в державному апараті до знищення державного апарату, до розвінчування державного апарату, до спроб його зламати - це значить йти проти ленінізму, це значить забувати, що наш апарат є радянським апаратом, який являє найвищий щодо типу державний апарат в порівнянні з усіма існуючими в світі державними апаратами" [5.-С.317].

За умов ліквідації приватного підприємництва все більше представників нової буржуазії змушено було переходити в "тіньову" сферу. Решта ж підприємців, щоб продовжити свою легальну діяльність, вимушені були частіше, ніж раніше, вдаватися до підкупу посадових осіб (з метою зниження податків, отримання дефіцитних товарів і сировини, підрядів та поставок, кредитів тощо). Таким чином, чималу частину працівників державного апарату захопила нова хвиля корупції. Крім того, чимало колишніх непманів, "вичавлених" з економіки застосуванням надзвичайних (антиринкових) методів, спромоглися перейти на державну службу або ж в кооперацію (як правило, торговельні або заготівельні організації). Так тільки за 1928/29 р. в УСРР 7% з числа колишніх приватних торгівців, залишивши "справу", перейшли на службу (в основному в держторгівельний апарат і кооперацію) [6.-С.70]. В умовах різкої зміни суспільно-політичної ситуації, коли після сфабрикованого ДПУ "шахтинського процесу" Сталіним була висунута сумнозвісна теза "про загострення класової боротьби в країні", чисельні факти корупції, побутового розкладення партійно- державних функціонерів, проникнення частини колишніх непманів в нижчі ланки держапарату і на виробництво, свідомо гіпертрофувалося офіційною пропагандистською машиною. Ці факти використовувалися не тільки задля проведення гучних пропагандистських кампаній, покликаних підтвердити тезу "вождя", але й як привід для здійснення масових чисток серед службовців і проведення показових судових процесів над чиновниками-корупціонерами та непманами. Особливістю цієї кампанії "струсу" та "очищення" було те, що проходила вона за обставин зламу всієї системи непу, експропріації нової буржуазії, відновлення масового терору і захопила фактично всі ланки партійно-державного апарату.

У 1928-1930 рр. в Україні відбулися чисельні судові процеси у справі будівельного управління "Донвугілля" за фактами зловживань в адміністративних і правоохоронних органах Зінов'євська, Слов'янська, Криворізького окрвиконкому тощо, на яких головними фігурантами проходили сотні корумпованих чиновників різних рівнів держапарату і представників нової буржуазії [7.-1928.-26 квітня, 13 травня; 25 травня]. Так навесні 1928 р. ДПУ УСРР притягло до судової відповідальності 50 обвинувачених у зв'язку з розкритими зловживаннями в будівельному управлінні "Донвугілля" (великі розтрати, "розбазарювання" будматеріалів, хабарництво, фальсифікація документів тощо) Серед обвинувачених - головний інженер Кетхуров, його заступник Стеклер і велика група приватних підрядників і виконавців робіт. У квітні 1928 р. в Одесі відбувся процес за справою представників "Кредитбюро", які за допомогою махінацій привласнили більше 70 тис. крб. [7.-1928.- 25 квітня]. Були також виявлені великі зловживання в міліції та адмінорганах, зокрема в Зінов'євській і Слов'янській міліції і в Криворізькому окрвиконкомі. Серед них - розтрати держкоштів на десятки тисяч карбованців, побутове розкладення, протекціонізм, тісний зв'язок із приватними підприємцями [7.-1928.-26 квітня, 13 травня]. Зокрема виявилося, що секретар

Криворізького окрвиконкому Адонін за хабарі допомагав деяким непманам денаціоналізовувати їхні колишні підприємства [7.-1928.-26 квітня].

Незважаючи на посилення боротьби з корупцією, посилення репресивної політики щодо представників нової буржуазії в деяких округах - Полтавському, Запорізькому, Маріупольскому, Тульчинському та інших, окремі судді, всупереч директивам керівних партійних органів дотримуватися при ухваленні вироків


Сторінки: 1 2 3 4 5