перешкоди в роботі ТВК. Так, у діловій характеристиці, направленій в губплан, на голову 2-го Харківського ТВК
І. Скіліотті характеризували як людину досвідчену в роботі ТВК гірничопромисловців Півдня Росії. На протязі 30 років він був консультантом великих металургійних, вугільних та соляних підприємств, фундатором Харківського дисконтного банку [6.-Ф. Р.-194.-Оп.1.-Од.зб.9.-Арк.204]. Інший із засновників -
Д. Зубков - більше 20 років займав відповідальні посади в Азовсько-Донському та Петроградському комерційних банках. Фундатор 2-го ТВК С.Н. Брагінський чверть століття був консультантом Азовсько-Донського банку, "Всеобщей компании электричества" та інших великих фірм. В роки непу працював консультантом Всеукраїнської контори Держбанка [6.-Ф. Р.-194.-Оп.1.-Од.зб.9.-Арк.234 зв.]. Не дивлячись на перешкоди з боку місцевої влади, ТВК швидко розвивалися в Харкові. Якщо в 1922 р. в місті існувало лише одне ТВК, то на початку 1924 р. тут діяли вже 3 ТВК, а в 1926 р. (апогей в їх розвитку) - 4. Це Харківське ТВК (голова правління Л.С. Аронов) - найбільше в місті; дисконтно-позичкове ТВК (голова правління Л.Д. Зільбернштейн); ТВК торгово-промисловців (голова правління В.Н. Пащенко) та комерційне ТВК (голова правління С.Н. Брагінський) [27.-С.460]. ТВК виникали і в інших містах Харківської губернії - Богодухові, Ахтирці, Лозовій. ТВК мали на меті кредитування головним чином приватної промисловості і торгівлі (в основному роздрібної). Держава, намагаючись регулювати розвиток приватного підприємництва, здійснювала через ТВК його кредитування (але й тут виділялися невеликі кошти). (ТВК були головним каналом постачання приватному капіталу державних кредитів). Діяльність ТВК мала позитивний вплив на розвиток приватного виробництва і торговельного обігу та сприяла оздоровленню грошового ринку, зниженню приватного дисконту на вільному ринку капіталів.
Таким чином, після переходу до непу приватний капітал на Харківщині розгорнув широку діяльність, віддаючи значну перевагу сфері торгівлі. Ядро непманської буржуазії на Харківщині становили підприємці з дореволюційним досвідом, але більшість непманів складали громадяни, для яких підприємництво в 20-ті роки стало дійсно новою сферою їх діяльності. Приватнопідприємницька діяльність відбувалась у різних організаційно-правових формах - індивідуальне підприємництво, підприємництво у формі простих товариств і фірм, а також приватних акціонерних товариств (як вищої форми розвитку асоційованого капіталу). В діяльності приватних акціонерних компаній в Україні Харкову належало в 20-ті роки чільне місце. Широкий розвиток в сфері кредитних відносин на Харківщині отримала діяльність приватних товариств взаємного кредиту. На них падала головна тяжість кредитування приватної торгівлі і промисловості в умовах явно недостатнього їх фінансування з боку держави. Приватнопідприємницька діяльність непманів Харківського регіону мала велике значення для відбудови місцевого господарства, налагодження економічних зв'язків між різними регіонами республіки, насичення ринку споживчими товарами. Однак незбалансована податкова політика по відношенню до приватного сектору, обмеження їх ініціативи позаекономічними методами, недостатнє кредитування суттєво обмежували використання потенціалу підприємців Харківщини в роки непу.
Джерела та література
Ларин Ю. Частный капитал в СССР. - М.-Л., 1927.
Російський державний архів економіки.
Ревегук В.Я. Ограничение и обобществление частной торговли на Украине в годы гражданской войны (1919-1920) // Вопросы истории СССР. - 1987. - Вып. 32
Собрание узаконений и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Украины.
Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам. - Т. 1. - М., 1967.
Державний архів Харківської області.
Центральний державний архів вищіх органів влади та управління України.
Торговая сеть Харьковской губернии в начале 1924 г.: Материалы по статистике Харьковской губернии. - Вып. 8. - Харьков, 1925.
Харківщина в цифрах і фактах: Матеріали до звітної кампанії Рад. - Харків, 1928/29.
Справочная книга "Весь Харьков" на 1917 год. - Харьков, 1917.
Отчет Харьковского губернского экономсовещания. 1 января - 1 октября 1921 г. - Харьков, б. г.
Адресно-справочная книга "Весь Харьков" на 1924 год. - Харьков, 1924.
Адресно-справочная книга "Весь Харьков" на 1926/27 год. - Харьков, 1926.
Харьковский пролетарий: Орган Харьковского губкома КП(б)У, губисполкома, губпрофсовета и горсовета.
Олійник М.М. Розвиток орендних виробництв України в перший період проведення непу (1921-1922 рр.) // Зб. наук. праць Харк. держ. пед. ун-ту ім. Г.С. Сковороди. Серія: Історія та географія. - 1999. - Вип. 3. - С. 195-209.
Отчет Харьковского губисполкома 8-му губ. съезду Советов. 1 окт. 1922 г. - 1 окт. 1923 г. - Харьков: Губисполком, 1923.
Пролетарий: Всеукр. рабочая газета: Орган Всеукр. совета профсоюзов и ЦК КП(б)У.
НЭП: взгляд со стороны: Сб. - М., 1991.
Вся Україна в адресах: календар-справочник на 1925 рік. - К., 1924.
Советская торговля.
Гражданский кодекс УССР. - Изд. 3-е. - Харьков, 1925.
Торгово-промышленный календарь-справочник Украины на 1923 год. - К., 1923.
Кунах Ю.И. Место и роль государственного капитализма в развитии экономики Украины в восстановительный период (1921-1925 гг.): Дисс... канд. ист. наук. - Харьков, 1972.
Центральний державний архів громадських об'єднань України.
Сігал Б.В. До питання про приватний капітал на Україні: Стат.-економ. нариси. - Харків, 1929
Вестник промысловой кооперации: Ежемесяч. журн. изд. Всерос. союза промысловой кооперации.
Адресно-справочная книга "Весь Харьков" на 1926 год. - Харьков, 1926