баптистського журналу (1926 р.), вже у його другому номері, опублікував свою статтю «Про служіння сестер Господу у церкві». У ній він запропонував форми організації діяльності жінок. Зокрема, організацію груп помічниць пресвітера та диякона; груп наставниць-виховательок молодих сестер у їх служінні Господу, церкві, родині; господарчих груп, які б навчали вести господарство у родині, церковне господарство, надавали матеріальну допомогу бідним, приїжджим тощо; груп довкілля, груп відвідування сімей, лікарень, в'язниць, притулків для духовної підтримки та допомоги працею.
Те, що новостворений журнал одразу звернувся до такої проблеми, доводить її актуальність для того часу. Принципово важливо, що у статті в методичному аспекті надавалися подробиці організаційного плану роботи в жіночих групах. У згаданому номері видання надавалися статистичні дані щодо створених баптистами жіночих гуртків у Донбасі - 35 гуртків. Представниці жіночих гуртків, як інформує журнал, були серед делегатів регіональних баптистських з' їздів, репрезентуючи жіночий рух.
Кожного року журнал розповідав про активність жінок в організації молитовних зборів, читання та обговорення статей «Баптиста Украины», морально-етичних бесід з чаюваннями.
Жінки були активними кореспондентами «Баптиста Украины». За чотири роки на шпальтах журналу було надруковано 24 вірші, авторами яких були жінки. Серед них виділялися постійні дописувачки - кременчуцька поетеса Є. Сіора, вірші якої звучали зі сторінок семи номерів журналу за різні роки, а в № 4 за 1928 р. була опублікована її розповідь-звіт про обласну духовну конференцію у Кременчуці, із протоколом та фотокарткою делегатів з'їзду.
Неодноразово представляли свої твори в українському баптистському журналі М. Чуракова, О. Офірова, О. Польова. Свій вірш у № 5 за 1926 р. надрукувала дружина члена редколегії журналу П. Г. Алешко-Ожевського - В.А. Ожевська.
Крім віршів, за ці роки було опубліковано два серйозних тлумачення Біблії, написані Р. Качинською (у першому та дванадцятому номерах «Баптиста Украины» за 1928 р.) та два повідомлення про проведення регіональних з' їздів і белетристичних есе, авторами яких були жінки.
Відмінні успіхи ревної участі жінок у місіонерській роботі констатував Пленум ВСХБ, який відбувся 22-25 квітня 1926 р. у Харкові, матеріали якого опублікував «Баптист Украины».
Як бачимо, баптистський журнал активно опікувався питаннями залучення жінок до громадської діяльності та заохочував авторок до співпраці.
Журнал християн євангельської віри (ХЄВ), хоча частіше їх називали «п'ятидесятники», «Евангелист» також висвітлював участь жінок у розвитку організації та надавав для їх статей свої сторінки. Зокрема, у числі постійних авторів «Евангелиста» була Л. Н. Гаріна, активна пропагандистка ідей п'ятидесятництва на Одещині, член мандатної комісії на І Всеукраїнському з'їзді ХЄВ у 1926 р.
Як свідчили матеріали з'їздів п'ятидесятників, які завжди друкувалися «Евангелистом», жінки постійно були присутніми на з' їздах в якості делегатів або гостей, брали участь у технічному забезпеченні форумів. Активістки руху неодноразово обиралися на посади союзних проповідників: у 1925 р., на ІІ Одеському обласному з'їзді ХВ. - П. В. Кушнерева, О. Р. Дутова [16, с. 77]; у 1926 р. на
Всеукраїнському з'їзді та у 1927 р. на І Всесоюзному з'їзді - П. В. Кушнерева, О. Р. Дутова, Ф. С. Беспалова, а кандидатами цими ж з'їздами називалися М. Г. Шаповалова, А. П. Бондаренко, О. Шевцова [16, с. 103, 136]. П. В. Кушнереву і Ф. С. Беспалову неодноразово обирали делегатами з'їздів, членами правління та Ради Всеукраїнського союзу [16, с. 110, 131].
«Евангелист» на своїх сторінках наводив приклади жіночого служіння, заглиблюючись у історію християнського руху. Зокрема, розповідалося про посаду дияконіс кенхрейської церкви (Греція, біля Коринфу) та їх обов'язки [2, № 5, с. 14]. П'ятидесятницькі джерела повідомляють, що по суботах у центрі п'ятидесятницького руху Радянського Союзу м. Одесі в молитовному домі проповідували жінки - П. В. Кушнерева, Л. Н. Гаріна, О. В. Дутова, О. Шевцова [16, с. 151].
У правлінні ХЄВ навіть було створено спеціальний жіночий відділ, який опікувався згуртуванням жінок та організацією їхньої суспільно-корисної праці. Очолювала відділ П. В. Кушнерева.
Всеукраїнський з'їзд ХЄВ (7-12 жовтня 1927 р.) уповноважив керівника жіночого відділу правління П. В. Кушнереву «продовжити роботу з сестрами, утворюючи гуртки крою та шитва, жіночі молитовні гуртки тощо» [16, с. 92].
Виконуючи доручення з' їзду, вона написала звернену до жінок статтю «До праці», опубліковану в № 3-4 «Евангелиста». Дуже образно змальовуючи у статті біблійний образ Руфі, авторка досягала подвійного ефекту впливу на жінок - зразком жіночої поведінки даного образу та зразком втілення у даному образі Церкви, тобто прищеплення через нього любові до Церкви та розуміння. Ідеологи руху часто зверталися до жінок із закликом аналізувати своє повсякденне життя, звіряти свої вчинки із кращими зразками служіння Богові.
Таким чином, лідери п'ятидесятницького руху вважали значущим активне включення жінок у функціонування громад.
Свої сторінки надавав жіночій творчості і адвентистський «Благовестник». Журнал публікував матеріали, найбільш близькі саме до жіночого сприйняття - щодо історії взаємин чоловіка та жінки, починаючи з біблійних часів, про ставлення до шлюбу як християнської чесноти (№ 1 за 1928 р.), про походження зла на світі (№ 3 за 1927 р.), практичні вказівки щодо гігієни та здорового образу життя (№ 1 за 1928 р.). Неодноразово він друкував статті ідеолога світового адвентистського руху Олени Вайт на біблійні та моральні теми (наприклад, у № 4 за 1926 р.,