поверка их действий» і на примітку до статті 21: "попечение о личности и об имуществе малолетних сирот возлагается на обязанность сельских обществ" [14.-С.47,40-41], а при рішенні питань про сімейні розподіли - на 5 пункт 51 статті: "разрешение семейных разделов" [14.-С.47]. Посилалися селяни і на статтю 188 Загального положення, що перелічує заходи стягнення з несправних боржників, які могла вживати сільська громада: "мы сельского старосту уполномочиваем нерадивых к уплате казенных земских и мирских повинностей принимать меры на основании 188 ст. Общ. Полож. о крест." [13.-Ф.95.-Оп.1.- Спр.4.-Арк.12]. Пункти цієї статті припускали покарання за несплату від продажу приналежного селянину нерухомого майна, що належало селянинові, до вилучення польових угідь. Слід зазначити, що у своїй практиці селяни чітко керувалися цією статтею: "недоимки казенных сборов 7 руб. 77/ коп. за 1875 г. числятся по раскладке за 1876 г. №180 за Иваном Мирошниченком, который немедленно должен пополнить с процентами в том количестве, сколько по расчету причитаться будет, а буде чего Мирошниченко добровольно не пополнит недоимки с процентами, то представляем право сельскому старосте продать какую-нибудь вещь с движимого имущества, без которой Мирошниченко мог бы обойтись в своем хозяйстве, а если с имущества не окажется чего продать, то заарендовать две десятины земли с надела Мирошниченка сроком впредь пока пополнится недоимка с процентами" [13.-Ф.95.-Оп.1.-Спр.4.-Арк.110зв.-111]. На статтю 178, що говорить: "Крестьянские общества могут, смотря по надобности и по своим средствам, установлять мирские сборы на устройство и поддержание церквей, заведение сельских училищ, содержание учителей и на удовлетворение других общественных и хозяйственных потребностей крестьян" [14.-С.72], селяни послалися, коли, наприклад, "имели совет о том, чтобы построить в нашем селе новую церковь" [13.-Ф.95.-Оп.1.-Спр.7.-Арк.293зв.]. Коли ж до сходу звернулися односельці з проханням "отвести им другие плановые участки", тому що їхні садиби розташовані в низинному місці біля річки Конки і заливаються водою під час дощів і танення снігів, сход виділив їм ділянки, пославшись при цьому не тільки на 6 пункт 51 статті Загального положення, але і на 2 пункт 106 статті "Местного положения для губерний великороссийских, новороссийских и белорусских" [15.-С.277]. Були й інші нормативні документи, які також вплинули на характер, юридичний статус і формуляр приговорів.

Як уже говорилося, та й вище викладене тому доказ, коло питань, що обговорювались на сільських сходах, було дуже широким. За тематичною ознакою серед обстеженого нами матеріалу можна виділити принаймні понад десяток груп приговорів. Проаналізуємо, приміром, приговори сільських сходів Царицинокутської сільської громади Веселянської волості Таврійської губернії. За період з 27 лютого 1894 р. по 14 травня 1895 р. у громаді відбулося 19 сходів, на яких було розглянуто 104 питання і складено 82 приговори, тобто в середньому на кожному сході обговорювалося по 5 питань і укладалося по 4 приговори. Обговорювані сходом питання можна об'єднати у групи [13.-Ф.95.-Оп.1.-Спр.7]:

Як бачимо, понад третини обговорюваних на сходах питань стосувалася сімейних розподілів. Без перебільшення можна стверджувати, що сімейні розподіли - це найпекучіші проблеми селянського побуту. Розв'язувані, коли з миром, коли з величезнними образами і судовими розглядами, вони були неодмінним атрибутом сільської громади, кожного її сімейства. На другому місці за кількістю обговорюваних питань були проблеми, пов'язані з діяльністю посадових осіб селянської місцевої влади, що також має логічне пояснення. Можна сказати, що є певний взаємозв'язок між ступенем важливості тієї чи іншої проблеми в житті громади і кількістю обговорень цих проблем на сільських сходах. Хоча, безумовно, є в розташуванні питань і елемент випадковості, тобто не можна говорити про чистоту експерименту; у якісь часи на більш високі місця у подібній таблиці висувалися б інші питання. Приміром, у наступні роки селяни будували кам'яну церкву у своєму селі і, звичайно ж, ретельний контроль з боку селянства за її будівництвом знайшов своє відображення у приговорах сільського сходу. Чи, скажімо, питання про затвердження окладу, тобто податків. Воно обговорювалося, як правило, лише раз на рік. Але це не показник його другорядності. Скоріше навпаки: раз затверджений оклад набував такої сили, пересилити яку навряд чи змогли б якісь інші обставини.

Розглянуті на сходах питання можна об' єднати і таким чином:

Ця таблиця наочно демонструє: на сходах превалювали проблеми селянського "миру": 47% всіх обговорюваних питань ініціювалися селянами; 71% - селянами і сільською адміністрацією. Четвертий і п'ятий пункти можна також віднести до проблем селянської громади у чистому вигляді. І лише 11% розглянутих питань ініціювали вищі владні особи.

У рамках однієї статті неможливо навіть конспективно охопити всі проблеми, які розв'язувались сходом. Тому обмежимося розглядом лише тих документів, що відбивають основні сфери діяльності пореформеної громади.

Група приговорів, пов'язаних з адміністративно-податковими функціями "миру", хоча і не є найбільш значною за своїм обсягом, однак за важливістю для сільської громади, безумовно, повинна розглядатися в першу чергу. Вибори сільських посадових осіб були одним з центральних обов'язків сходів. Однотипність і регулярна повторюваність цієї процедури досить зримо відбилася в цьому типі приговорів, мабуть, саме вони відрізняються найбільш заформалізованим текстом. На сільських сходах