У приговорах вкрай скупо відбитий сам процес виборів і містяться стандартні характеристики селян, що обирались: "слушали словесное заявление нашего сельского старосты о выборе нового старосты на трехлетие, т.к. бывший избранный упомянутую должность выслужил полный срок, определенный законом. По выслушивании такового заявления мы поговоря между собою всех нас единодушного согласия приговорили избрать из среды себя в таковую должность на трехлетие с 1 января 1886 г. по 1 января 1889 г. сельским старостою нашего односельца Леонтия Великоивана, которому от роду 54 года. По нем кандидата Логина Соколенка" [13.-Ф.95.-Оп.1.-Спр.3.-Арк.8зв.]; "так как сборщик податей и других казенных мирских сборов за 1885 г. окончил срок, то на место его выбрать другого благонадежного человека, который мог бы выполнить такую должность" [13.-Ф.95.- Оп.1.-Спр.3.-Арк.15]. Характеристики, що даються в таких приговорах, являють собою таку собі абстрактну сукупність моральних і ділових якостей особи, що обирається. Найбільш типові з них говорять, що "означенные лица под судом и следствием не были и в настоящее время не состоят" [13.-Ф.95.-Оп.1.-Спр.3.-Арк.9] і т.п.

Наприкінці змістовної частини приговору, як правило, вказувалися розміри призначеної платні, якщо людина обиралася на посаду на якийсь визначений термін, чи розміри винагороди, якщо доручення було разовим: "нанять писаря в наше сельское управление нашего односельца отставного унтер-офицера Сергея Иванова Бабенко определив ему жалованье 185 руб. которые выдавать ежемесячно из общественной кассы по разсчету с тем условием, чтобы канцелярские расходы, а именно: пищая бумага, чернила, перья, сургуч, спички и освещение для сельского управления были покупаемы Бабенко на свои средства" [13.-Ф.95.-Оп.1.-Спр.9.-Арк.107-107зв.]; "нанять церковных сторожей к Екатерининской приходской церкви наших односельцев Данила Стеблину и Кузьму Коваля с жалованьем по 40 руб. в год"; "за производство учетов назначаем вознаграждение доверенному Бабенко 8 руб." [13.-Ф.95.-Оп.1.-Спр.9.-Арк.104]. Хоча для цієї групи приговорів характерна особливо тверда текстуальна формалізація, однак не можна вважати це ознакою їхньої інформативної бідності, оскільки кожний з документів містить відомості про результати конкретних виборів. Приміром, узагальнені дані дозволяють установити (правда, не цілком) віковий склад посадових осіб: ".которому от роду 48 лет, который поведения хорошего под судом и следствием не был ..." [13.-Ф.95.-Оп.1.-Спр.7.-Арк.95зв.]. Суттєву увагу сходів привертали до себе окладні листи і розкладковий приговор: ".рассматривали присланные казенной палатой и Мелитопольской уездной земской управой окладные листы и раскладочный приговор Волостного схода и нашли что на наше

общество назначено окладных сборов." [13.-Ф.95.-Оп.1.-Спр.3.-Арк.24]. Ці найважливіші для селянства питання виносилися на обговорення і затвердження сходів щорічно.

Взагалі потрібно сказати, що різноманітні матеріали, що відбивають податні функції громади, в основному відклалися у фондах установ волосного й повітово-губернського рівнів. Безумовно, розкладкові й облікові приговори, пов'язані з регулярною діяльністю сходів з розкладки податей і фінансового контролю над сільським керівництвом, являють собою хоча і не найбільшу, але дуже важливу групу документів. Насамперед, вони містять повний перелік грошових повинностей (крім рекрутських) сільських громад відповідно до окладу. Тут же вказуються і розміри недоїмок.

Комплектне і досить рівномірне (по роках) відкладення цих документів в архівах надзвичайно важливе для дослідження. Так, комплекти річних книг приговорів Царицинокутської сільської громади, що збереглися в Державному архіві Запорізької області, дозволяють вивчати історію селянського "миру" у динаміці на значному хронологічному відрізку. Приговори цієї громади за 1886-1896 рр. дають можливість проаналізувати як статті витрат, так і суми витрат по тим чи іншим статтям [13.-Ф.95.-Оп.1.- Спр.3.-Арк.24-24зв., 58-58зв., 84зв.-85; Спр.4.-Арк.11-12, 77-77зв., 133зв.-134; Спр.7.- Арк.255-256; Спр.9.-Арк.136-136зв.]:

Навіть поверховий погляд на таблицю дозволяє відзначити постійне збільшення витрат на утримання волосного правління з 297 крб. 27 коп. у 1886 р. до 678 крб. 81 коп. у 1896 р. Не настільки значним, але дуже показовим було зростання страхових платежів. Особливий же інтерес викликають відомості, що показують витрати на всілякі "сільські потреби". Вони розкривають абсолютні і відносні розміри внутрішнього бюджету громади. Так, у 1,5 раза збільшилася платня сільського писаря, у 2,5 раза - платня старости, у 2 рази - платня магазинщика - відповідального за збереження хліба у сільському хлібному магазині. У 5 разів збільшилася кількість витрат на придбання різних бланків. У стільки ж разів збільшилися витрати на храмове свято. Між тим витрати на ряд статей протягом багатьох років залишалися незмінними. Приміром, платня вчителя. Правда, тут не все так однозначно: скажімо, до незмінних 100 крб., що виділялися сільською громадою, значний додаток, як правило, робило земство.

Великий інтерес викликають приговори, що свідчать про те, як сільські сходи прагнули вишукати додаткові грошові суми на свої витрати. З цією метою укладалися угоди і