Проблеми церкви і школи (причому співвідношення явно не на користь останньої), винної торгівлі й іншої підприємницької діяльності, виділення садибного місця й оренда земельних ділянок - усі ці питання також розглядалися на сільських сходах і знайшли своє відображення у приговорах. Нарешті, на сходах вирішувалися питання опікунства і сімейних розподілів.

Що стосується останньої проблеми, то приговори сільських сходів по ній дозволяють, насамперед, простежити в деталях саму процедуру сімейних розподілів, з'ясувати причини, що їх породжують. Іноді за допомогою приговорів можна визначити чисельний і робочий склад родин, що поділяються, а також, певною мірою, їхнє господарсько-майнове становище. Кожен документ, що стосується сімейних розподілів, містить конкретні факти про діяльність сходів по дотриманню добровільності розподілу, обліку господарчо- податного стану нових сімейств, забезпеченню прав старих на наступну опіку з боку їхніх працездатних родичів і т.д. Як ілюстрацію до останнього положення можна привести приговор Царицинокутського сільського сходу від 14 березня 1890 р., де слухалося прохання селянина Михайла Охріменка про те, що "он по старости лет дряхлости и одиночества не в силах уплачивать казенных земских и мирских денежных повинностей, передает ему принадлежащий надел мирской земли в количестве 6 дес. 6 саж., 4 саж. усадебной оседлости дом и принадлежащие к нему постройки своему зятю Ефиму Степанову Гнедому с тем, чтобы он кормил одевал и обувал Охрименко и его жену Евдокию до смерти и по смерти похоронит их по христианскому обряду, а сын его Иуда Охрименко и другие дочери как незаслуживающие уважения не имеют права касаться до переданного надела." [13.-Ф.95.-Оп.1.-Спр.4.-Арк.34-34зв.].

Дані приговорів розкривають мирську практику арбітражу сходів у рішенні спірних питань про надільну землю і рухоме майно, де найбільш яскраво проявляються звичаєво- правові традиції селян: "слушали просьбу наших односельцев Мокея Родиона и Михаила Ивановичи Тюпенковых о наделении их землею родного дяди Тараса Тюпы ныне умершего которою землею владеют их двоюродные браты Емельян Петр Игнат Степановы Тюпенки. По выслушивании сего постановили: душевой надел земли за исключением выгонной в количестве 5 дес. 5 саж. разделить по ровной части то есть по 17/ саж. между шестью двоюродными братьями Емельяном Петром Игнатом Степановыми и Максимом Родионом Мокием Ивановыми Тюпенками" [13.-Ф.95.-Оп.1.-Спр.9.-Арк.1зв.-2].

Нарешті, документи відбивають конкретні заходи із забезпечення нових сімейств садибою і земельними наділами: "Ефросиния по второму мужу Чумаченкова просит дозволить ей отделить родного сына Мокия Иванова Тюпу, которому определила необходимой принадлежности крестьянского хозяйства: одну пару лошадей с бричкой одну корову 5 овец 1 дес. пахотной полевой земли и 10 саж. для усадьбы" [13.-Ф.95.-Оп.1.-Спр.4.- Арк.38зв.-39]; "слушали просьбу нашего односельца старшего главы семьи Степана Кузьмена Кревенченка в следующем: так как он в своем семействе имеет двух сыновей Иосифа и Тимофея, хозяйство вполне достаточное, то желает старшего сына Иосифа Степановича Кревенченка отделить на самостоятельное хозяйство . глава семьи определяет

своему сыну Иосифу один надел в количестве 5/ дес. . движимого имущества именно: одну пару лошадей с бричкой и упряжу земледельческие орудия трехлемешный пукарь борону веялку две штуки рогатого скота и 10 овец и что к самостоятельному владению хозяйством отделяемый вполне способен" [13.-Ф.95.-Оп.1.-Спр.7.-Арк.8-8зв.]. Таким чином, приговори містять цілий комплекс відомостей з питань сімейних розподілів, а масове їхнє використання може дати досить повне уявлення як про це явище і його місце в житті селянської громади, так і про участь органів сільського управління в цій процедурі. Адже кожний розподіл відбувався тільки з дозволу сходу: "с общего нас всех согласия постановили: разрешить Белицкому отделить из своего семейства сына Савву Белицкого." [13.-Ф.95.-Оп.1.-Спр.7.-Арк. 21].

Призначення опікунів і попечителів, перевірка їхньої діяльності також складали значну частину приговорів сільського сходу. При цьому опікунську функцію сходу, якщо і не можна віднести до розряду найбільш важливих, проте і до другорядних відносити несправедливо. Так, із зазначених вище 82 приговорів, 8 було присвячено проблемам опікунства. За цими 8 приговорами - доля десятків селянських дітей. Так, 7 березня 1901 р. Веселянський волосний старшина наказав Царицинокутському сільському старості "представить ведомость по установленной форме о состоянии опек" на 1 січня 1901 р. Така відомість була складена і представлена у волосне правління. Перше, на що звертається увага: у селі Царициному Куті в цей час значилося 330 домохазяїнів, що мали право голосу на сільському сході. Тобто це 330 глав сімейств. У відомості ж, представленій сільським управлінням, значиться 63 опікуна, що опікували 178 дітей [13.-Ф.97.-Оп.1.-Спр.670.-Арк.2- 8зв.]. Призначали опікунами людей з репутацією позитивною, і нагляд за їхньою діяльністю вели найретельніший. Про свою роботу опікуни, як і інші виборні особи сільської громади, регулярно звітували на сході, що знову ж таки фіксувалося приговорами сходу. Так, приміром, 5 лютого 1895 р. учасники сільського сходу "слушали учеты, составленные доверенными Наумом Рыбалкою и Тимофеем Негрою 13 опекунам сиротских имуществ" [13.-Ф.95.-Оп.1.-Спр.7.-Арк.232]. 14 січня 1896 р. сход обирає "из среды себя доверенными" селян Василя Шматалу і Єрмолая Кулика "для производства учетов» посадовим особам сільської громади за 1895 рік, "а также всем опекунам сиротских