Як бачимо, із тринадцяти опікунів, що перевіряються, тільки в трьох суми залишилися колишніми, у десяти ж опікунів опікуваний ними капітал дав істотний приріст, що склав у середньому понад 9%.

Ми вже говорили про те, що приговори були загалом стереотипними й у цілому мали досить стійкий формуляр. Але попри те, що приговори як документ мали чітку структуру побудови в цілому, все-таки певні відхилення були. Вільності ці, безумовно, вносили розмаїття у матеріал, що розглядається, робили його більш живим і образним і сприймаються як належне. Складність в іншому. Уже відзначалося, що за період з 27 лютого 1894 р. по 14 травня 1895 р. у досліджуваній нами громаді відбулося 19 сходів, на яких було розглянуто 104 питання. А приговорів було складено лише 82. Це створює певні труднощі у кваліфікуванні таких приговорів, у підведенні їх під визначену тематику, тобто, до якої сфери діяльності громади потрібно віднести даний документ. Це, по-перше. А подруге, як відомо, жодне рішення сільського сходу не мало сили, якщо воно не одержувало ухвалення "зверху". У розглянутий нами період це був земський начальник. Правда, треба віддати належне: земський начальник не зловживав своєю владою і його резолюції коректні. Але не завжди. Так, приміром, 31 березня 1896 р. сільський сход у присутності сільського старости В. Іванченка в кількості 229 чол. з 324 членів громади, що мали право голосу на сільському сході, у цілому розглянув 6 питань, склавши по них 3 приговори. У першому приговорі мова йшла про витрати "сельских мирских сумм, получаемых за аренду от мирских наделов земли" у кількості 20 крб. "в память светлого коронования их Императорских Величеств". В другому приговорі винесли рішення за заявою настоятеля

Єкатерининської церкви села Царицина Кута, священика о. Олександра Вишневського, який повідомив про те, що колишній псаломщик з нового навчального року заняття в школі грамоти припинить, а для нового потрібно "заблаговременно озаботиться подысканием квартиры". Третій же приговор стосувався безпосередньо проблем селян громади і містив у собі чотири їхні прохання. Спочатку це були два "ходатайства крестьян нашего общества Григория Заверики, Семена Болюты допустить их совершить семейные разделы". Потім було прохання Івана Щербини "дозволить добавить с выгонной земли до старой его усадьбы 2 саж., т.е. 240 квадр. саж. с восточной стороны от крестьянских усадеб Михаила Швеца и Якова Шматалы". І нарешті, прохання Онопрія Семеренька "допустить семейный раздел его трех сынов Филиппа, Аврама и Степана Семеренькиных, которых он уже раньше отделил из своего семейства без разрешения схода, которые уже сами ведут самостоятельное хозяйство" [13.-Ф.95.-Оп.1.-Спр.9.-Арк.178зв.-180]. З двома першими приговорами ніяких проблем не було - два питання, дві частини, що постановляють, на кожний приговор - резолюція земського начальника. Але ось у третім приговорі об'єднано відразу чотири питання. І рішень сільського сходу також чотири. Але приговор один і резолюція земського начальника теж одна. До речі, земський начальник цей приговор не затвердив. Певно, з тієї причини, що Онопрій Семеренько самовільно зробив сімейний розподіл своїх синів, без дозволу сходу, сповістивши сход після факту, що здійснився. Очевидно, у цьому земський начальник угледів порушення, і в тексті приговору синім олівцем відзначений саме цей фрагмент. Але в резолюції це не оговорено. І виходить, що весь приговор, як не затверджений, сили не має.

Групи приговорів, розглянуті в статті, свідчать про великі інформативні можливості даного джерела. На його основі можна судити про адміністративні, податні, господарські і багато інших функцій громади. Масовий характер приговорів, особливості їхньої комплектації (у книгах і нарядах) дозволяють вивчати не тільки окремі сфери діяльності громади, але і загальне функціонування мирського організму у визначеному часовому інтервалі. Приговори дають можливість досліднику вивчати селянський "мир" на рівні окремої громади, порічно простежити її пореформену еволюцію. Так, мирські приговори Царицинокутської сільської громади за 1880 - 1900-ті роки, що зберігаються в Державному архіві Запорізької області, дозволяють на прикладі конкретно-історичних сюжетів одержати наочну й образну картину життя сільських громад, роль сходу в житті селянства протягом декількох поколінь.

Джерела та література

Чернуха В.Г. Крестьянский вопрос в правительственной политике России. - Л., 1972.

Симонова М.С. Проблема "оскудения" Центра и ее роль в формировании аграрной политики самодержавия в 90-х годах XIX - начале XX в. // Проблемы социально- экономической истории России. - М., 1971.

Дубровский С.М. Сельское хозяйство и крестьянство России в период империализма. - М., 1975.

Дружинин Н.М. Русская деревня на переломе 1861-1880 гг. - М., 1978.

Рындзюнский П.Г. Утверждение капитализма в России 1850-1880 гг. - М., 1978.

Зырянов П. Н. Некоторые черты эволюции крестьянского мира в пореформенную эпоху // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы. - Вильнюс, 1974.

Кучумова Л.И. Сельская община в России. - М., 1992.

Василевский Е.Г. Социально-экономическое содержание крестьянских приговоров и наказов в II Государственную думу 1907 г. // Ученые записки МГУ. - М., 1956. - Вып. 179.

Нильве А.И. К методике изучения приговоров