У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Б

Б.А. Бровко

ПЕДАГОГІЧНІ ПОГЛЯДИ І ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ Я.П. НОВИЦЬКОГО

Відомий дослідник Запорізького краю Я.П. Новицький все своє життя займався педагогічною і громадською діяльністю. Як послідовник К.Д. Ушинського і М.О. Корфа, він виявив себе не тільки педагогом-практиком, але і педагогом- теоретиком демократично-освітницького напрямку. Найбільш повно думки з цього приводу Новицький виклав у "Звітах" Олександрівської повітової училищної ради за 1871/72 - 1913/14 навчальні роки. Поділяючи ідею Ушинського відносно виховання всебічно, гармонійно розвинених дітей, підготовлених до життя і праці, Яків Павлович намагався втілити її у навчальному процесі. Його не задовольняли існуючі шкільні програми, котрі вели до жахливого становища у дитячих навчальних закладах. Вчений

вважав, що, окрім знання молитов, вміння читати, писати і рахувати, учні повинні отримати знання з історії, географії, природознавства, малювання і креслення. Вчитель- експериментатор наголошував на необхідності підготовки селянських дітей до майбутньої сільськогосподарської праці й заради цього до шкільних курсів пропонував ввести предмети з огородництва, садівництва, виноградарства та бджільництва, а для проходження учнями практики утворити шкільні "садиби" і пасіки. Ці погляди мали й своїх послідовників. Так, у школі хутора Романова діти вивчали прийоми посадки і догляду за садами, а вирощені саджанці безкоштовно роздавали селянам. У Петро- Свистунівській школі більше навчального часу відводилось бджільництву, до того ж цікаво, що тут, за шкільним прикладом, почали розводити пасіки і деякі селяни.

Чимало уваги Яків Павлович приділяв питанням дидактики. На той час у переважній більшості шкіл панували зубріння, підказування, механічне переписування учнями текстів з підручника або один у одного, відгадування відповідей. Із цим усім повів непримиренну боротьбу Яків Павлович, наполягаючи на необхідності свідомого ставлення учнів до навчання, розвиваючи в них кмітливість, самостійність у судженнях і жвавість. Заради досягнення цієї мети Новицький пропонував активно використовувати наочність, гербарії та різного роду колекції. Основною умовою для досягнення у навчальному процесі успіху вчений вважав системність і послідовність. Пояснення ж учителем нового матеріалу, на думку Якова Павловича, повинно було проходити у формі живих картин.

Велику увагу Новицький приділяв і диференційованому підходу у навчанні, пропонуючи педагогу добре знати рівень підготовки всіх учнів та їх загальний розвиток. Опираючись на чималий власний досвід, Яків Павлович категорично виступав проти повторних курсів навчання для учнів. Не забував педагог-експериментатор і про моральне виховання дітей. Любов до рідної землі, народної культури, мови, звичаїв, дисциплінованість, взаємодопомога, почуття дружби - ось ті напрямки виховної роботи, яким шкільні працівники зобов'язані приділяти постійну увагу. Належне місце у навчальному процесі, на думку Новицького, повинне відводитись естетичному та фізичному вихованню. Підтримував Яків Павлович й ідею М.О. Корфа про відкриття додаткових вечірніх і недільних шкіл.

Не дивлячись на утиски українофілів з боку уряду, через які вже постраждав і сам Яків Павлович, вчений все ж таки продовжував у своїх педагогічних працях наполягати на необхідності введення української мови викладання та українських підручників. У цей час (тобто 80-і - 90-і роки ХІХ ст.) були написані такі його роботи, як: "К истории народного образования в Екатеринославской губернии", "Итоги народного образования Александровского уезда с 1866 по 1886 гг.", "Первые училища Александровской крепости и Александровского уездного города (1785-1880 гг.)", "Отчёты о состоянии народного образования в Александровском уезде Екатеринославской губернии с 1881 по 1911 гг.", де відчувається сердечний біль автора за стан шкільних справ. Так, у звіті за 17 червня 1883 р. Новицький зазначив, що "в уезде 6 церквей, 7 развивающихся школ и... страшно себе представить - 22 кабака с тысячами поклонников! ...Неравная борьба, но останавливаться нечего. Пусть же школа пробуждает знание, и скоро ли, поздно, её благословит народ" [1.-Ф.56.-Оп.1.-Спр.36.-Арк.71].

З 1883 р., як попечитель земських шкіл Олександрівського повіту, Я.П. Новицький здійснював часті подорожі по всій території повіту й за його межами, що давало вченому добре знання сіл, річок, балок, старих шляхів, могил, а у постійному спілкуванні з багатьма селянами, особливо з літніми людьми, він добував цікаву й цінну історико-фольклорно-етнографічну інформацію, таким чином сполучаючи педагогічну і наукову діяльність. Зауважимо, що 80-і - 90-і роки ХІХ ст. можна визнати найбільш продуктивними з точки зору зібраного ним наукового матеріалу.

Активна педагогічна діяльність не заважала Новицькому співпрацювати і з редакціями газет та журналів, деякі з них закликали вченого до спільної роботи. Так, у листі від 29 квітня 1882 р. редакція газети "Екатеринославский листок" звернулась з проханням "не отказать ей в своём содействии в качестве сотрудника" [2]. Але співпраця з редакціями ускладнювалась ще й тим, що продовжувалось переслідування української національної свідомості, внаслідок чого вчений, фактично, не мав можливості друкуватись рідною мовою. 30 травня 1885 р. із редакції газети "Одесский листок" до Новицького писали: "Малорусское слово подвергается стеснению со стороны местной цензуры: целую статью на малороссийском языке последняя не пропустит, в статью можно вводить малорусскую речь только между прочим" [3].

30 вересня 1885 р. постановою Катеринославського Дворянського Депутатського зібрання Новицький був призначений секретарем канцелярії Олександрівського повітового Предводителя Дворянства. Ця посада додалась до основної - шкільного попечителя. Ці громадські обов'язки Яків Павлович виконував до закриття названих установ під час жовтневих подій 1917 р.

Чимало зусиль Новицький доклав до розвитку бібліотечної


Сторінки: 1 2 3 4