Він рішуче засуджував революційні методи змін у суспільному та економічному житті держави, які пропагували соціал-радикали або націоналісти. Він виступав за еволюційні реформи, які базувалися б на класовій злагоді, оновленні законів та права. І. Гаспринський намагався впровадити в усі верстви ісламської умми (громади) життєдайні принципи просвіти та гуманізму. Він був глибоко віруючим мусульманином й виступав за культурне возз'єднання усіх ісламських напрямків, мазхабів, сект. Принциповим у його світогляді було намагання поєднати ісламське віровчення й науково-технічні досягнення сучасної цивілізації.

І. Гаспринський був визнаним «патріархом кримського письменства» й автором кількох цікавих художніх творів. Серед них необхідно зазначити роман «Листи молли Аббаса Франсові», частиною якого є утопічна повість «Дар уль Рахат мусульманлари»; дистопічну повість - «Африканські листи»; історичне оповідання «Арслан киз»; містичну новелу - «Горе Сходу»; політичні есе «Русское мусульманство», «Русско-восточное соглашение» тощо. Він став засновником багатьох літературних та публіцистичних жанрів не тільки у кримських татар, а й серед інших тюркомовних народів. До речі, сюжет одного з його творів став ключовим для поеми відомого класика красного письменства Середньої Азії аджи Сіддакі - «Дзеркало прикладу». Історик літератури поволзьких татар Джамалютдін Валідов вважав художній доробок І. Гаспринського класичною спадщиною, у тому числі й власного народу.

За багаторічну й плідну просвітянську та громадську діяльність І. Гаспринського було нагороджено кількома орденами й медаллю. Серед них треба зазначити: бухарський «Золотий орден Зірки, що Сходить» (III ступеню) - 1893 р.; турецький «Меджидіє» (IV ступеню) - 1894 р.; російська «Медаль Санкт- Петербурзького російського імператорського Технічного товариства» (бронзова) - 1897 р.; перський «Лева та Сонця» (IV й ПІ ступеню) останній - у 1904 р.

Він помер 11 вересня 1914 р. у Бахчисараї й похований на території Зинджерлі медресе.

Про значення І. Гаспринського у сучасному світі свідчать численні наукові праці, які були опубліковані провідними вченими багатьох країн світу. Серед держав, де ведуться інтенсивні дослідження з вивчення життя та діяльності І. Гаспринського, його творчого доробку, треба зазначити Російську Федерацію, США, ФРН, Польщу, Туреччину, Узбекистан, Велику Британію, Францію тощо.

Сьогодні в Україні увічнюється пам'ять про І. Гаспринського. Його ім'ям названі національні бібліотеки, школи, вулиці; споруджуються монументи та меморіальні дошки в містах та селах Автономної Республіки Крим. Організовуються телевізійні та радіо передачі. Провадяться ювілейні урочистості, пропагується його біографія, ідейна та літературна спадщина. В умовах повернення й облаштування на Батьківщині кримські татари відроджують свою мову та культуру. Значення такої особистості як І. Гаспринський для історії кримськотатарського народу величезне. Його багаторічна діяльність в різноманітних галузях грала помітну, інколи вирішальну роль у справі просвіти багатьох народів світу, ім'я великого сина Криму стоїть у ряду найвидатніших просвітителів Сходу. Саме така історична постать може слугувати наочним прикладом для сучасників. Гучне ім'я та прогресивна діяльність І. Гаспринського, безперечно, допоможуть віднайти та укріпити необхідний міжнаціональний та політичний консенсус як у Криму, так і в усій Українській державі.

Джерела та література

Ганкевич В.Ю. «В ім'я гуманітарного завдання». (Ісмаїл Гаспринський в Каїрі) // Вісник національної академії наук України. - 1995. - №5-6.

Ганкевич В.Ю. На службе правде й просвещению. Краткий биографический очерк Исмаила Гаспринского (1851-1914). - Симферополь, 2000.

Ганкевич В.Ю. Очерки истории крымскотатарского народного образования. Реформирование этноконфессиональных учебных заведений мусульман в Таврической губернии в XIX - начале XX в. - Симферополь, 1998.

Гаспринский И. Русско-восточное соглашение. Мысли, заметки и пожелания. - Бахчисарай, 1896.

Гаспринский И. Русское мусульманство. Мысли, заметки и наблюдения.- Симферополь, 1881.

Климович Л.И. На службе просвещения. О первой тюркоязычной газете «Терджиман» и ее издателе И. Гаспринском // Звезда Востока. - 1987. - №4.

Ganievig V. Yu. Faydali eglence: Kirim tatar milli basininin ilk adimi // Emel. - 1995. - Yil: 11+35=46. - Sayi: 210, eylul-eidm.

Ganievig V. Yu. Dogumunun 150. Yilinda Gaspirali Ismail. Halklarin dialogunda bir oncQ // Dialog avrasya. - 2001. - №4.