Про напруженість політичної боротьби та широку диференціацію суспільства в соціально- класовому відношенні свідчать списки по виборах депутатів в Установчі збори УНР. По Катеринославській губернії було зареєстровано 21 список , по Херсонській - 18 [68].

В цілому в Катеринославській губернії із 1 571 140 виборців голосувало 633 869 осіб, що складало 40,3% тих, хто мав право голосу [69]. Найбільше голосів отримав список №5 (Селянська спілка та УПСР) - 348 564, на другому місці був більшовицький список № 9 (від робітників, селян, солдатів Катеринославської губернії і Сердюцького ім. отамана Орлика полку) - 156 649, на третьому

список №3 (партія російських соціал-революціонерів) - 35 826 [70].

У Херсонській губернії вибори відбулися лише частково, але показники по Ананьївському і Олександрійському повітах свідчать про перемогу українських списків (№ 8, 13, 17), які набрали 54 300 голосів виборців. Із них: за список УСДРП проголосувало 8 266 осіб, Селянської спілки і ради селянських депутатів - 46003, українських федералістів-республіканців - 31. Значних результатів досягли (особливо в повітах) ліві соціал-революціонери, які йшли в блоці з виконавчим комітетом губернської ради селянських депутатів. Вони набрали 29,8% голосів від загальної кількості виборців. Більшовиків підтримало 19% тих, хто мав право голосу. За єврейські списки голосувало 7,7% громадян [71].

Не проводилися вони й у Таврійському окрузі, хоча ще 17 грудня 1917 р. у Мелітополі відбувся з'їзд представників північних повітів губернії, який ухвалив рішення про участь населення краю у виборах до Українських Установчих Зборів [72].

Таким чином, можна зробити висновок: селяни Півдня України були активними учасниками партійно-політичної боротьби і в своїх сподіваннях орієнтувалися на українські національні партії та їх програми, на вибрані ними органи губернських селянських рад і Селянські спілки. І праві, і помірковані соціалістичні ліворадикальні сили, що боролися в регіоні за голоси виборців, серйозної підтримки не отримали, за винятком деяких окремих випадків. Тобто, на цьому етапі (в жовтні 1917 р.

січні 1918 р.) на Півдні України домінуючими на селі були не лише соціальні, а й національно- демократичні гасла.

Джерела та література

Грушевський М.С. На порозі нової України. - К., 1991; Його ж. Хто такі українці і чого вони хочуть.

К., 1991.

Винниченко В. Відродження нації: У 3 т. - К.; Відень, 1920 (Репринтне видання. - К., 1990).

Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923 рр. - Нью-Йорк, 1954. - Т. I: Доба Центральної Ради.

Мазепа I. Підстави нашого відродження. - Б.м., 1946. - Ч. I.

Шаповал М. Соціологія українського відродження. - К., 1994.

Липинський В. Листи до братів хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму / Ред. Я. Пеленський. - К.; Філадельфія, 1995.

Шаповал М. Вказ. праця.

Ковалевський М. При джерелах боротьби. Спомини, враження, рефлексії. - Інсбрук, 1960.

Мазепа I. Вказ. праця.

Грушевський М.С. На порозі нової України. - К., 1991.

Липинський В. Вказ. праця.

Див.: Турченко Ф.Г., Кривоший Г.Ф. Магістралі й глухі кути Української революції // Українська революція 1917 - початку 1918 рр. Проблеми, пошуки, узагальнення. - Запоріжжя, 1998.

Тимченко Ж.П. Ради селянських депутатів на Україні в 1917 р. // Український історичний журнал.

1971. - № 8; Хміль !.В. Трудяще селянство України в боротьбі за владу Рад. - К., 1977; Горак В.С. Критика буржуазних трактувань ролі трудящого селянства України у боротьбі за перемогу Жовтневої революції та захист її завоювань (1917-1920) // Український історичний журнал. - 1989. - № 3.

Солдатенко В.Ф. Українська революція: концепція та історіографія. - К., 1997.

Хміль !.В. Перший Всеукраїнський селянський з'їзд (28 травня - 2 червня 1917 р.): Історичні зошити. - К., 1992. - № 4.

Турченко Ф.Г., Кривоший Г.Ф. Вказ. праця.

Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні XX століття. - К., 1997.

Мусієнко В., Лободаєв В. Генеральна Рада Вільного козацтва: становлення, політична позиція, діяльність // !сторія України. - 2000. - № 37; Каліберда Ю. !сторія "Вільного" козацтва за мемуарами учасників національно-визвольних змагань в Україні (1917-1921 рр.) // Українське слово. - 1997. - 30 січня.

Реєнт О.П. У робітнях історичної науки. - К., 1999.

Гриценко А.П. Політичні сили у боротьбі за владу в Україні (кінець 1917 - початок 1919 рр.). - К., 1993; Верстюк В.Ф. Махновщина: селянський повстанський рух на Україні (1918-1921). - К.,

1991; Його ж. Українська революція: доба Центральної Ради // Історія України: нове бачення: У 2 т. - К., 1995. - Т. 2.

Афонин Ю.В. Расстановка классовых и партийно-политических сил в Донбассе в период подготовки и проведения социалистической революции (март 1917 - март 1918 г.): Дис... канд. истор. наук. - К., 1990; Королев В.И. Таврическая губерния в революциях 1917 года. - Симферополь, 1993.

Верстюк В. Концептуальні проблеми вивчення історії Української революції // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Запоріжжя, 2000. - Вип. ХІ.

Хміль І.В. Трудяще селянство України в боротьбі за владу Рад. - К., 1977.

Федунов В.В. Советы Таврической губернии (март 1917 - апреля 1918 гг.): Дис... канд. истор. наук. - Симферополь, 1992.

Там само.

Тимченко Ж.П. Вказ. праця.

Хміль І.В. Організації селянства України в період підготовки і проведення соціалістичної революції //