Слід відзначити, що виборча кампанія на Півдні України проходила за специфічних обставин: на час виборів до Українських Установчих зборів Першим Всеукраїнським з'їздом рад Україна уже була проголошена Республікою рад. І якщо центральні райони країни ще знаходилися під впливом Центральної Ради, то на Херсонщині, Катеринославщині та Північній Таврії в результаті воєнних дій влада поступово зосереджувалася в руках більшовицьких органів управління, які проводили виборчу кампанію "без огляду на права українського громадянства" [16, с.204].

Про напруженість політичної боротьби та широку диференціацію суспільства в соціально- класовому відношенні свідчать списки по виборах депутатів в Установчі збори УНР [17, 28 грудня]. По Катеринославській губернії було зареєстровано 21 список [18], по Херсонській - 18 [19].

Основна боротьба за вплив на виборців розгорнулася між загальноросійськими політичними партіями (більшовиками, меншовиками, соціал-революціонерами, народними соціалістами, кадетами) - з одного боку та українськими соціалістами-революціонерами і соціал-демократами - з іншого.

Проте не залишились осторонь і інші політичні партії й об'єднання. Досить активно провели передвиборчу кампанію в цьому регіоні єврейські організації (Бунд, Поалей-Ціон, Об'єднана єврейська соціалістична робітнича партія, сіоністи) [20]; окремо виставили свої списки об'єднані польські соціалісти, українські федералісти-республіканці, всеросійська організація "Единство" та ін. [21]. Крім того, на мандати депутатів претендували і позапартійні об'єднання й організації. В Херсонській губернії це - російські громадяни німецької національності, оборонці власності та порядку, єврейський національний виборчий комітет [17]. У Катеринославській губернії це - українські незалежні революціонери-демократи та група журналу "Шлях" [18], землевласники Катеринослава (Союз земельних власників і безпартійних прогресистів), Катеринославська Польська окружна рада та ін. [18].

У Херсонському окрузі вибори відбулися 7-9 січня 1918 р. [17], у Миколаєві - 22-24 січня [19]. В Одеському виборчому окрузі вибори повинні були відбутися в двадцятих числах січня, але після того, як 15-18 січня там владу захопили більшовики, вибори не проводилися.

Не проводилися вони й у Таврійському окрузі [22], хоча ще 17 грудня 1917 р. у Мелітополі відбувся з'їзд представників північних повітів губернії, який ухвалив рішення про участь населення краю у виборах до Українських Установчих Зборів [23].

Слід відзначити, що вибори у Катеринославі, перенесені з 12 на 16 січня через воєнне протистояння між гайдамаками і більшовиками, [17] почалися при виключному абсентеїзмі виборців. У деяких дільницях за весь день було подано лише десятки голосів. Присутність представників політичних партій була досить рідким явищем. У місті проголосувало 13,4% виборців. Причому за українські партії та організації проголосувало близько 41% виборців. На перше місце вийшов список УСДРП - 2671 голос, на друге - список Селянської спілки та УПСР (2598 голосів), на третьому - був список ради робітничих і селянських депутатів, РСДРП(б) і Сердюцького полку (2525) [24].

Значна кількість голосів була віддана і єврейським організаціям: сіоністи отримали 2380 голосів, Бунд - 457, СЄРП - 442, Поалей-Ціон - 309 [25]. За Партію народної свободи проголосувало 2259 виборців [26].

Іншою була ситуація в Олександрівську, де радянська влада була вже встановлена. Із кореспонденції міського комітету РСДРП(б) в газету "Донецкий пролетарий" відомо, що голосування пройшло при значному абсентеїзмі виборців. Тільки четверта частина громадян (7 481 осіб), занесених у списки, прийшла на виборчі дільниці, тоді як на виборах до Всеросійських Установчих зборів голосувало біля 18 тис. виборців. Підсумки були такими: найбільше голосів отримав список №9 (більшовики) - 1892, на другому місці був список №15 (українські соціал-демократи) - 1 279, на третьому - список №16 (кадети) - 455 осіб. Меншовики і есери набрали відповідно 370 і 368 голосів. Значних успіхів у виборах в Олександрівську домігся "Союз земельних власників і безпартійних прогресистів" (за його список проголосували 357 осіб). Досить організовано проголосували російські громадяни німецької національності, підтримавши свій національний список 316 голосами. За кандидатів Поалей-Ціону і Бунду проголосували, відповідно, 206 і 73 виборців. Об'єднана єврейська соціалістична робітнича партія набрала 39 голосів, а українські незалежні революційні демократи з групою журналу "Шлях"- лише 29 [27].

А ось у селі Павлівці Олександрівського повіту результати голосування були іншими. Із 1249 виборців у голосуванні взяли участь 1001 (80%). При цьому, за список Селянської спілки і УПСР проголосувало 685 (68%) осіб, УСДРП - 10, російських есерів - 4, більшовиків - 291, кадетів - 1, землевласників - 2 і Поалей-Ціон - 2 [28].

В цілому в Катеринославській губернії із 1 571 140 виборців голосувало 633 869 осіб, що складало 40,3% тих, хто мав право голосу [ЗО, 17 квітня]. Найбільше голосів отримав список №5 (Селянська спілка та УПСР) - 348 564, на другому місці був більшовицький список № 9 (від робітників, селян, солдатів Катеринославської губернії і Сердюцького ім. отамана Орлика полку) - 156 649, на третьому - список №3 (партія російських соціал-революціонерів) - 35 826. Громадяни німецької національності (список №14) набрали 18 760 голосів і українські соціал-демократи (список №15) - 16 640 [ЗО, 17 квітня]. А ось єврейські політичні партії вибори провалили. В цілому вони набрали 20876 голосів. Із них: за сіоністів проголосувало 11181 осіб, за ОЄСРП - 2737, Бунд - 1890, Єврейський список - 1868, Поалей-Ціон - 1804, Єврейську народну партію і єврейський національно- демократичний союз - 1403