Та підготовча робота ускладнювалася дуже низьким загальнокультурним і політичним рівнем в першу чергу основної виборчої верстви населення - селянства. Про це говорили представники повітових земств і всіх політичних партій Херсонської губернії на своїй нараді в липні 1917 р. [26].

Відношення до Установчих зборів різних політичних партій обумовлювалося в першу чергу їх програмно-тактичними міркуваннями в конкретний історичний момент. Меншовики, наприклад, називали скликання Установчих зборів "першим пунктом в ряді здійснених подій", і чекали від них вироблення конституції та форми правління державою; вирішення робітничого, земельного питання; проблем миру і війни. Та це в гаслах, а насправді вони боялися, що вибори в Установчі збори не принесуть їм успіху, не дозволять створити в їх стінах власної солідної фракції. Подібні позиції були і у есерів, але вони були більш впевнені в успіхові, надіючись на голоси селян.

Національні політичні партії та об'єднання в цей час були зацікавлені, в першу чергу, в тому, щоб Установчі збори справедливо вирішили національне питання, яке, особливо на Україні, стояло досить гостро.

Щодо більшовиків, то вони вважали, що ці Збори повинні ввести або узаконити демократичну республіку. Але згодом, коли ради проявили себе як центри згуртування ліворадикальних сил, як зачатки революційної влади - місця в більшовицькій схемі організації державної влади для Установчих зборів залишалося все менше і менше. Для них це гасло було тактично вигідним, в першу чергу, в боротьбі з Тимчасовим урядом, який, відчувши смак влади, не поспішав розлучатися з нею, боячись, що після проведення Конституанти влада може перейти до інших рук [27, с.194].

Тим більше, що кадетська партія "ультимативно наполягала на дотриманні всіх формальностей процедури по організації виборів". "Особливо вимагала вона, щоб списки виборців були складені не якимись там "самочинними органами народної влади", що виникли на місцях, а правильно вибраними демократичними органами самоуправління [28, с.357].

Лише 14 червня 1917 р. Тимчасовий уряд після довгого маневрування повідомив строк скликання Установчих зборів - 30 вересня 1917 р., але й після цього він продовжував різними способами відтягувати виконання свого рішення [29, с.23].

За постановою Тимчасового уряду кількість депутатів в Установчі збори становила в державі в цілому більше 800 осіб. Із них по Катеринославській - 1б, Херсонській - 15 і Таврійській - 9 [30, арк.1- 3].

У другій половині літа 1917 р. передвиборча кампанія в Установчі збори починає на Півдні України набирати темпи. Кожна із партій провела ряд організаційних заходів щодо початку боротьби за голоси виборців.

Аналіз матеріалів періодичної преси того часу дає змогу говорити про велику кількість проведених партійних зборів, конференцій, з' їздів, на яких в тій чи іншій мірі розглядалися проблеми виборів. Особливо активізувалася ця робота після того, як Тимчасовий уряд уже остаточно затвердив дату проведення виборів - 12 листопада і дату їх скликання - 28 листопада 1917 р.

У цей час провідне місце в діяльності політичних партій займала проблема організаційного забезпечення підготовки до виборів.

У кінці серпня 1917 р. в Одесі відбулася губернська конференція представників меншовицьких організацій Одеси, Херсону, Ананьєва та Тирасполю, на якій було прийнято рішення про створення губернського партійного виборчого комітету в місті Одесі на представницькій основі. Комітет мав в першу чергу організувати випуск періодичних видань, брошур, листівок з проблем передвиборчої агітації. Конференція рекомендувала кожній місцевій організації мати мінімум одного професіонала, який би займався безпосередньо виборами.

10-11 вересня 1917 р. цю ж проблему розглядала Херсонська губернська конференція есерів, на якій були представлені організації Одеси, Миколаєва, Єлизаветграду, Херсону, Тирасполя, Ананьєва, Олександрії, Новогеоргієвська, Долгінцева та Діївки [31].

б жовтня 1917 р. відбулися загальні надзвичайні збори членів Катеринославської міської організації меншовиків, на яких відмічалося, що політична ситуація в країні і положення на фронті надто тяжкі, масами оволодів страшний індиферентизм, є реальна загроза зриву Установчих зборів. У зв'язку з цим в передвиборчій роботі повинні взяти участь усі члени партії. Для координації дій було створено міський виборчий комітет, який керував партійними виборчими дільницями [32].

27 вересня питання про вибори до Установчих зборів обговорювала Херсонська губернська більшовицька конференція [33; 34, арк.13].

1-2 жовтня організаційну структуру передвиборчої кампанії виробила Катеринославська губернська конференція більшовиків, в роботі якої взяли участь представники партійних організацій Катеринослава, Олександрівська, Єнакієва, Бахмутського, Верхньодніпровського та Слов'яносербського повітів. За її рішеннями створювався окружний губернський виборчий комітет у складі 10 осіб, котрий через районних та повітових представників постійно повинен був мати зв'язок з організаціями на місцях [35, с.407-408].

У цей же час аналогічні питання вирішувала і Таврійська губернська конференція РСДРП(б) [35,

с.8б8].

Певну організаційну роботу провели і національні, в першу чергу українські та єврейські політичні партії і громадські об'єднання. Ще 6 серпня в Києві відбулася обласна конференція Бунду, на якій досить конкретно розглядалася проблема організаційного та ідеологічного забезпечення передвиборчої кампанії [34; арк.13].

8 вересня відбулася Катеринославська губернська сіоністська нарада, яка розглянула доповідь свого лідера А.Я. Березовського про передвиборчу кампанію й ухвалила рішення "всюди створити сіоністські комісії по передвиборчій кампанії" [36].

10 вересня 1917 р. була проведена крайова конференція УСДРП, на якій були представлені організації Катеринославської, Таврійської губерній, Дону та