За об'єднання з усіма соціал-демократичними партіями України виступав спочатку і Бунд, застерігаючи при цьому, що блоки з "Единством" (група Плеханова) та з єврейськими сіоністськими партіями неприпустимі [48, арк.7].

Що ж до більшовиків, то їх позиція цілком відповідала поглядам їх лідера - В. І. Леніна, який заявляв: "Найменша думка про блок з дрібною буржуазією є зрада соціалізму" [49, с.336-337].

У блоки вступали і партійні організації різних міст. Так, у кінці вересня 1917 р. лідери миколаївської і одеської організації меншовиків створили на час виборів блок і вирішили виставити спільний список кандидатів [50]. Ввійти в блок з трудовою народно-соціалістичною партією вирішив Катеринославський губернський кооперативний з'їзд [51]. 1 листопада Олександрівський повітовий селянський з'їзд підтримав при виборах до Установчих зборів список №5 (укр. сел. спілку УПСР та УСДРП) [52].

7-8 вересня в Катеринославі була проведена губернська нарада сіоністів, яка, ставлячи за мету створення в Установчих зборах своєї фракції, постановила: "Для проведення кандидатів необхідно створити національний блок усіх єврейських партій" [53].

Блоки та умови їх складання були досить різними. Дуже яскравим свідченням цьому є робота Катеринославського губернського селянського з'їзду, що проходив 8-10 жовтня 1917 р. У результаті гострих дебатів між селянами, що були організовані в ради, і селянами, організованими в Спілку, мав місце розкол, пов'язаний із різними підходами до формування блоків для проведення передвиборчої кампанії. Значною більшістю голосів (207 - за, 11 - проти, 9 - утримались) селяни, організовані в Спілку, відкинули пропозицію про угоду з російськими соціалістами-революціонерами і погодилися тільки на блок з УПСР, УСДРП і безпартійними українцями [44; 54]. При цьому Селянська спілка не критикувала списки більшовиків, меншовиків, групи "Единства" та єврейства [55].

Незважаючи на досить напружені відносини між лідерами місцевих меншовиків та бундівців, на Херсонщині та в Таврійські губернії вони в кінцевому випадку виступили об'єднаними силами [56, арк.150; 57]. А ось на Катеринославщині вони були суперниками [58].

Єдиним списком кандидатів до Установчих зборів виступали більшовики Одеси, Миколаєва і Херсона [59, с.328]. Таку ж позицію зайняли і лідери об'єднаної соціал-демократичної організації Румчероду та Херсонської губернії [60; 61].

Склали угоду між собою йти спільним списком в Херсонській губернії українські та російські есери, яких підтримали ради селянських депутатів та об' єднана єврейська соціалістична робітнича партія [62; 63]. Українських же соціал-демократів підтримала Одеська Військова рада та ІІ український губернський з'їзд, що проходив в Херсоні 27 жовтня 1917 р [64]. На з'єднанні списків №4 (УПСР) і №5 (УСДРП) наполягали в Бердянську селяни-хлібороби [65.] Під час виборчої кампанії до Всеросійських Установчих зборів в Одесі УПСР з'єдналась з російською ПСР [63].

ЦК більшовиків слідкував, як виконуються рішення VI з'їзду партії про блоки. На одному із засідань ЦК була заслухана доповідь Я.М. Свердлова про рішення соціал-демократичної конференції Румунського фронту мати загальний список більшовиків і меншовиків. ЦК постановив: "Блок більшовиків з меншовиками-оборонцями неприпустимий" [66, с.83-84]. Але в Катеринославській губернії більшовики йшли в блоці з Бахмутською радою селянських депутатів, тоді як губернська рада селянських депутатів йшла в блоці з російськими есерами [67]. На досить широкій блоковій платформі стояли народні соціалісти. Так, на Всеросійському з'їзді ПНС, що відбувся наприкінці вересня, стосовно питання про блоки було прийнято таке рішення: "Угода з соціалістами-революціонерами можлива тільки в тому випадку, коли вони не будуть проводити в своїх списках максималістів. Угода можлива з меншовиками і оборонцями і групою "Единство" та непролетарськими групами" [68.].

Результати виборів до Всеросійських Установчих зборів спростовують твердження про високий рівень абсентеїзму виборців.

У 4-х найбільших містах регіону у виборах узяли участь 298537 виборців. Перше місце зайняли більшовики, за яких в Херсоні проголосувало 21,2% виборців, Миколаєві - 25,6% , Катеринославі - 26,4% в Одесі - 28,6%. Друге місце серед партій (і третє в цілому по регіону) посіли кадети, набравши по висхідній в Катеринославі 11,7% голосів, в Миколаєві - 13,6%, Херсоні - 13,7%, в Одесі - 16,2%. Що ж до соціалістів-революціонерів, то вони в Миколаєві та Херсоні зайняли 2-е місце після більшовиків, набравши відповідно 21,3% і 17,7%, в Одесі і Катеринославі програли вибори, набравши відповідно 5,5% і 8,4% голосів виборців Значно посилили свої позиції українські соціал-демократи, які отримали в Одесі 5,7% голосів виборців, Херсоні 7,8% і в Миколаєві - 9,4%. Але найбільший успіх українці мали в Катеринославі, де блок УСДР-УПСР отримав 16,4% голосів і посів третє місце після більшовиків та єврейського національного блоку.

Найбільш серйозної поразки на виборах зазнали меншовики, які змогли набрати в Херсоні лише 3% голосів виборців, в Одесі - 4,6%, Катеринославі - 5,8% і в Миколаєві - 6,9%. Що ж до народних соціалістів, то їх вплив залишився таким же незначним, як і підчас муніципальної кампанії. За них у великих містах проголосувало в середньому 1,1% виборців. Всеросійський Союз земельних власників виставив список лише в Катеринославі, набравши 3608 голосів 4,5%. Значно посилив позиції кандидатів у депутати від буржуазних верств населення Російський народно-державницький Союз, який, навпаки, виставив свій список лише в Херсонській губернії і тільки в Олесі спромігся набрати 1,8 голосів, в Миколаєві і