Досить організовано і згуртовано провів вибори єврейський національний блок, який виставив свій список в обох губерніях. В Одесі і Херсоні він зайняв перше місце (31% і 33,3% голосів виборців), в Катеринославі друге (18,3%) і третє в Миколаєві - 14,6% голосів.

Що ж до інших єврейських списків, то результати слідуючи: Поалей-Ціон виставляла своїх кандидатів в усіх 4-х містах, але змогла. набрати лише 0,6% голосів виборців. Бунд окремо виступав лише в Катеринославі, набравши 2% голосів посів лише 9 місце (див. таблицю 1).

Дещо іншими були результати виборів на рівні повітових міст краю. Значно зміцнили свої позиції в цей час українські соціал-демократи і соціалісти-революціонери, за яких у Новомосковську проголосувало 55,8% виборців, в Олександрівську - 23,3%, Єлизаветграді - 18,1%. [80; 82; 72] Правда, в материкових повітових центрах Таврійської губернії за український список проголосувало значно менше: в Олешках - 2,6% виборців, Мелітополі - 4,8% і в Бердянську - 5,35%. [83; 87; 85]. Більшовики мали серйозний успіх лише в Олександрівську, де вони набрали 26% голосів і в Бердянську - 33% [82; 85]. В Олешках за них проголосувало лише 1,3% виборців, у Новомосковську - 7,2%, Єлизаветграді - 8,7% і в Мелітополі - 10% [83; 80; 72; 87].

Набагато дружніше проголосували прихильники буржуазних партій. Кадети отримали в Новомосковську 2,7% голосів, в Олександрівську - 9,7%, Єлизаветграді 18,5%, в Олешках і Мелітополі по 25,6%, а в Бердянську - 27,4%. [80; 83;72; 87; 85]. Всеросійський союз земельних власників зміцнив позиції лише в Новомосковську і Мелітополі, де за його список проголосувало трохи більше 6% виборців [82; 87]. Щодо впливу меншовиків і есерів, то тут картина досить своєрідна. По Катеринославській і Херсонській губерніях вони набрали майже однаковий відсоток голосів. У Новомосковську обидві партії набрали по 1,6%. голосів, в Єлизаветграді і Олександрівську за меншовиків проголосувало відповідно 6,4 і 7,8% виборців, за есерів - 5% [80; 72; 82]. У Таврійський губернії відсоток прихильників цих партій був значно вищим. За меншовиків у Бердянську проголосувало 8,5% виборців, Олешках - 14,6% і Мелітополі - 18,1% [85; 83; 87], за соціал- революціонерів - в Олешках - 38,8%, Бердянську - 9,86% і в Мелітополі - 5,4% . За трудовиків у вищеназваних містах в середньому голосувало 1,45% виборців [83; 85; 87].

Єврейське населення віддало свої голоси єврейському національному блокові. В Бердянську за нього проголосувало 7,5% виборців (за список Поалей-Ціон - 2,27%), у Новомосковську - 10,3%, Олександрівську і Олешках - 14,3%, Мелітополі - 23,5%, а найвищий показник він мав у Єлизаветграді - 40%. Бунд, Поалей-Ціон і Об'єднана єврейська соціалістична партія скласти конкуренцію національному блокові не змогли. В усіх 6 повітових містах, по яких ми маємо дані, в середньому за них проголосувало близько 2% виборців [85; 80; 82; 83; 87; 72].

Вибори ж у повітах показали, що в південноукраїнському селі політичні уподобання виборців були дуже різними, але домінуючим був український настрій: в 4-х повітах Катеринославській губернії (Верхньодніпровському, Катеринославському, Новомосковському і Олександрівському) за український блок проголосувала абсолютна більшість сільських виборців - відповідно 69,3%; 71,8%; 89,4% і 77,4% [81; 70; 82].

У Херсонській губернії ситуацію з'ясувати складніше, оскільки українські соціал-демократи виступили тут з окремим списком і набрали в Херсонському, Одеському, Єлизаветградському і Тираспільському повітах у середньому близько 7% голосів, тоді як українські есери і губернські ради селянських депутатів виступили в блоці з російськими есерами і ОЄСРП і визначити їх роль в цьому блоці важко. Але, враховуючи загальну українізацію краю, ми вважаємо, що селяни в своїй більшості голосували, в першу чергу, за українців. Результати по цьому списку були такими: в Херсонському повіті за нього віддали свої голоси 54,1% виборців, Одеському - 51,3%, Тираспольському - 62,6% і Єлизаветградському - 77,6% [78]. На материкових повітах Таврійської губернії домінували російські есери, які в блоці з губернською радою селянських депутатів отримали в Мелітопольському повіті 63,8% голосів, а в Дніпровському - 79,3%. Список українських соціал-революціонерів і селян- хліборобів набрав, відповідно, лише 16,1 і 6,3%.

Більшовики і меншовики в регіоні великою популярністю не користувалися і набрали по вищеназваних повітах, відповідно, 5% (більшовики) і 1,6% (меншовики) [18, с.75-79].

Тобто можна з упевненістю говорити, що в цей час на селі домінували не соціальні, а національні

гасла.

Єврейський національний блок у сільській місцевості шансів на успіх не мав. Лише в Єлизаветградському повіті за нього проголосувало 10,4% виборців, в Тираспольському - 8,4%, що ж до решти повітів, то там він не набрав більше 3,5% голосів [78]. Проте досить дружно голосували російські громадяни німецької національності. Так, у Катеринославському повіті їх список отримав 4,8% голосів виборців, у Тираспольському - 8,4%, а в Одеському - 23,6% (друге місце серед всіх списків) [82; 78].

Що ж до правих сил, то кадети в повітах Катеринославської губернії набрали в середньому 0,6% голосів, в Таврійській губернії - 3 і в Херсонській - 3,57% [82; 18, с.76; 83; 72]. Тоді як Союз земельних власників в Катеринославській губернії по вищеназваних повітах набрав 1,7% голосів, в Таврійській - 2,23% [82; 18, с.76]. Отже, у цілому можна вважати, що праві політичні сили в