на спорудження пам'ятника Т. Шевченку. З цією метою організація провела низку благодійних літературно-мистецьких вечорів.
ЗОО ТУМ налагодила контакти з національно-культурними організаціями Західної України, зокрема з "Товариством Лева" і взяла участь у Дні злуки, коли від Києва до Львова був утворений живий ланцюг єднання [18, с.2]. Отже, роль "Просвіти" у збереженні національної мови і культури важко переоцінити.
Після того, як члени Товариства взяли участь у діяльності крайової організації РУХу та інших "неформальних" об'єднань, ТУМ потрапило в поле зору партноменклатура яка прагнула обмежити її діяльність суто культурною сферою.
Однією з форм дискредитації опозиції перед громадськістю було їх паплюження в засобах масової інформації. Крім цього, за роботою самодіяльних організацій пильно стежили правоохоронні органи. Зокрема, в партійних документах зазначалося, що міськкоми та райкоми партії ведуть постійну агітаційну роботу з посилення політичного впливу на членів неформальних об'єднань [19].
У травні 1991 р. відбулася звітно-виборча конференція ТУМ в ЗДУ. Голова Товариства В. А. Чабаненко та інші виступаючі зазначали, що процес відродження української мови в регіоні йде повільно. Особливу тривогу викликає стан викладання української мови у навчальних закладах. На жаль, і після здобуття Україною незалежності мовна проблема залишається для південно-східного регіону України актуальною.
"Просвіта" мала загальнообласний характер. Районний осередок ТУМ існував в Мелітополі, створений у вересні 1989 р. Мелітопольське ТУМ активно співпрацювало з районною організацією РУХу і мало з ним спільний друкований орган "В сім'ї вольній новій". Всього вийшло п'ять номерів цього видання. Кількість членів міськрайонної організації становила 60 осіб. Головою самодіяльного Товариства був В. В. Ґудзь. Діяльність об'єднання спрямовувалася на зміцнення національної свідомості громадян, виховання почуттів патріотизму і любові до всього українського.
"Просвіта" відіграла велику роль у формуванні національної самосвідомості населення Запорізького регіону. Неформальність, опозиційність Товариства полягала у неприйнятті офіційної політики радянської влади щодо культурної сфери, коли уряд проголошував на папері одні позиції (Закон "Про мови в Українській РСР"), а в реальності відбувалося все по-іншому. З'явилася перша суспільна організація з чітко вираженим національним обличчям, яка критикувала політику денаціоналізації, в результаті якої українська мова втратила інтегруючу функцію.
Таким чином, в Запорізькій області існували регіональні осередки майже всіх опозиційних сил України, що відіграли ключове значення в розгортанні українського опозиційного руху. Незважаючи на певну пасивність та поміркованість товариств, що утворилися на культурницькому ґрунті, їхня діяльність носила антирадянське спрямування. Культурницькі ініціативи дали поштовх для розгортання масового руху з національно-визвольним забарвленням. Викладена в даній статті проблема потребує подальших розробок, передусім щодо пошуків усних джерел та спогадів очевидців для висвітлення опозиційного руху на Запоріжжі.
Джерела та література
Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. - К.: Генеза, 1999.
Турченко Ф. Г. Запоріжжя на шляху до себе... (Минуле і сучасність в документах та свідченнях учасників подій). - Запоріжжя: Просвіта, 2009.
Справка и предложения отдела пропаганды и агитации бюро обкома КПУ "О преодолении негативных тенденций в деятельности некоторых самодеятельных формирований" (9 февр. 1988) // ДАЗО. - Ф. 102. - Оп. 38. - Спр. 122. - Арк. 3-6.
Витяг з аналітичної записки Запорізького обкому КПУ "Про негативні процеси в молодіжному середовищі" (15 травня 1986) // ДАЗО. - Ф. 102. - Оп. 30. - Спр. 426. - Арк. 17-19.
Мороз В. Мітинг // Серп і молот. - 1989. - 21 січня.
Постановление бюро Запорожского обкома КПУ от 21 июня 1988 г. "О ходе выполнения постановления бюро обкома Компартии Украины от 21 июля 1987 г. "О некоторых вопросах деятельности любительских объединений, клубов по интересам и работе с неформальными общественными объединениями" // ДАЗО. - Ф. 102. - Оп. 38. - Спр. 122. - Арк. 20-21.
Усенко Д. Слушал, смотрел, удивлялся. К 500 летию Запорожского казачества.// Индустриальное Запорожье. - 1990. - № 152. - 10 августа.
Тимофєєв В. Конференція товариства "Меморіал" // Серп і молот. - 1991. - 30 січня.
Михайлюта О. Вулиця Дзержинського, 32 - адреса смерті сотень запоріжців // Запорізька Січ. - 1991. - № 6. - 10 січня.
Михайлюта О. На сесії Верховної Ради мають виступити члени товариства "Меморіал" // Запорізька Січ. - 1991. - № 12. - 18 січня.
Кузьменко Н. Что такое "Братство" // Индустриальное Запорожье. - № 232. - 5 декабря.
Постановление бюро Запорожского обкома Компартии Украины "О мерах противодействию негативным тенденциям в деятельности самодеятельных общественных организаций" (21 февр. 1989) (Сов. Секретно) // ДАЗО. - Ф. 102. - Оп. 38. - Спр. 299. - Арк. 1, 3-4.
Фролов Н., Котляренко Г. На это нужно время // Индустриальное Запорожье. - 1989. - 19 сентября.
Баташан И. Народ живет, пока жив его язык // Индустриальное Запорожье. - 1989. - № 41 (12550). - 28 февраля.
Андрєєв К. Уроки української. Товариство української мови ім. Т. Шевченка проводить уроки української мови для жителів міста // Запорізька правда. - 1990. - № 36 (18463). - 21 лютого.
Інформаційний лист ідеологічного відділу обкому КПУ секретарям міськкомів, райкомів Компартії з приводу звітно- виборчої конференції обласної організації Товариства української мови ім. Т. Шевченка // ДАЗО. - Ф. 102. - Оп. 38. - Спр. 333. - Арк. 6-7.
Державну мову України у навчальні заклади // Запорізька правда. - 1990. - № 183 (18610). - 25 вересня.
Шостак О. Запитання